Контрольні запитання

1. Дайте загальну характеристику пасових передач.

2. Назвіть основні типи приводних пасів, з’ясуйте їх будову та матеріал.

3. Наведіть приклади натяжних пристроїв у пасових передачах.

4. Чому у пасових передачах має місце пружне ковзання паса на шківах? Від чого залежить відносне пружне ковзання та як воно впливає на передаточне число передачі?

5. Як впливає дія відцентрової сили на роботу пасової передачі?

6. Чому у пасових передачах обмежують відношення діаметра меншого шківа до товщини паса?

Лабораторна робота №10 визначення залишкових внутрішніх напружень

Мета роботи: експериментально визначити залишкові внутрішні напруження для дослідних зразків за допомогою полярископа.

Прилади та обладнання: полярископ – поляриметр ПКС – 250; шість досліджуваних моделей з оргскла.

1. Призначення.

Полярископ – поляриметр ПКС-250 призначений для визначення різниці хода світлових променів викликаної двійним променезаламленням, в прозорих зразках із безкольорового та слабофарбованого скла. Визначена різниця хода характеризує залишкові напруження, в зразку. Оцінка залишкових внутрішніх напружень в зразку виконується двома способами:

1. Приблизна оцінка по інтерференційному кольору малюнка, що спостерігається.

2. Кількісною оцінкою різниці хода звичайного і незвичайного променів компенсатором Сенармона.

Полярископ застосовується при масовому виробництві для контролю деталей , виробів та заготовок із плоских прозорих матеріалів.

Працюють з прибором у напівзатемненому приміщенні при температурі повітря від +10 до +35⁰С, відносній вологості до 80%, атмосферному тиску 750  30 мм. рт. ст.

2. Принцип дії (Рис. 10.1)

Принцип дії прибору основано на явищі подвійного променезаломлення в анізотропних середовищах (кристали, прозорі матеріали з внутрішніми напруженнями).

Світло від джерела 1 проходить через конденсорну систему 2, 3, дзеркало 4, поляризатор 5, пластинку  6 і матове скло 7, з розташованим на ньому досліджуваним зразком, в якому поляризоване світло зазнає подвійного променезаломлення.

Площини коливань двох променів звичайного і незвичайного – взаємно-перпендикулярні. Самі коливання зсунуті по фазі в залежності від величини напружень і довжини хода в досліджуваному зразку.

Аналізатор 8 приводить коливання звичайного і незвичайного променів в одну площину, в результаті чого виникає інтерференція світла. Додавання коливань приводить до збільшення інтенсивності світла для одних довжин хвиль і до ослаблення для других довжин хвиль, внаслідок цього виникає фарбування поля зору. Колір інтерференційної картини залежить від величини різниці хода, яку набувають промені в даному зразку.

Пластинка  вводить різницю хода променів 572 нм і встановлена таким чином, що напрямок швидких коливань пластинки становить кут 45⁰ з напрямком коливань електричного вектора поляризатора.

Знаючи різницю хода Г і товщину досліджуваного зразка L в сантиметрах, визначаємо (n₁-n₂) за формулою: (n₁-n₂)= ,

L – для всіх досліджуємих зразків 4 10^-3 см, тоді:

Г – визначаємо використовуючи табл. 1.

Для кожного зразка вибираємо найбільшу різницю (n₁-n₂) із одержаних. Таким чином, чим більша різниця (n₁- n₂), тим більші залишкові внутрішні напруження.

Висновок: залишкові внутрішні напруження виникають в місцях різкої зміни площі поперечного перерізу деталі (галтелі, фаски і т.д.). Чим більше кут між площинами, тобто наявність або відсутність заокруглень, тим більші напруження. Залишкові внутрішні напруження є важливим фактором, який впливає на роботу деталі і цей фактор слід обов’язково враховувати.

В цьому випадку в полі зору пристрою спостерігається чутливість пурпурно-фіолетового кольору. Незначна зміна різниці хода (на 12-15нм) в більшу або меншу сторону викликає різку зміну кольорів в синю або червону область. Оптична різниця хода визначається за формулою: Г=(n₁-n₂)L, де

n₁, n₂ – показники заломлення скла для звичайного і незвичайного променей; L – товщина зразка.

Величину Г знаходять з таблиці, яка визначає залежність інтерференційно­го кольору від різниці хода. Таким чином пристрій працює як полярископ.