- •Розділ xіv. Трансфер технологій
- •Тема 1. Управління процесом трансферу та комерціалізації технологій в організації
- •1.1 Визначення технології, як об'єкту інтелектуальної власності
- •1.2. Класифікація технологій
- •1.3 Сутність трансферу та комерціалізації технологій
- •1.4 Структура управління трансфером технологій в організаціях
- •1.5 Прогнозування технологічного розвитку. Технологічні уклади
- •Тема 2 Проведення технологічного аудиту
- •2.1 Сутність технологічного аудиту
- •2.2 Базові підходи до оцінки комерційного потенціалу технологічних новацій
- •2.3 Методи експрес-аналізу комерційного потенціалу технологічних новацій
- •Тема 3. ОрганізаЦІйНі мехаНІзми трансферу технологій
- •3.1 Класифікація організаційних форм трансферу технологій
- •3.2 Організаційна підготовка технологій до трансферу
- •3.3 Організаційна модель трансферу технологій на основі процесового підходу
- •3.4 Організаційна модель трансферу технологій на основі функціонального підходу
- •Тема 4 Специфічні форми технологічного обміну 4.1 Лізинг
- •4.2 Франчайзинг
- •4.3 Спільне підприємництво
- •4.4 Інжиніринг
- •4.4 Інжиніринг
- •Тема 5. Ліцензування як основна форма трансферу і комерціалізації технолопй
- •5.1 Сутність ліцензій та їх види. Основні учасники процедури складання ліцензійних договорів: ліцензіар та ліцензіат
- •5.2 Ціна ліцензії. Характеристика основних форм ліцензійної винагороди
- •5.3 Методи визначення економічної ефективності продажу та придбання ліцензій
- •5.4 Зміст та структура ліцензійної угоди
- •Тема 6. Методи вартісної оцінки об'єкту
- •6.1. Порівняльна характеристика методів вартісної оцінки інтелектуальних новацій
- •6.2 Характеристика методів витратного підходу
- •6.3 Характеристика методів прибуткового (дохідного) підходу
- •6.4 Характеристика методів ринкового (порівняльного) підходу
- •Тема 7 . Участь україни у міжнародному трансфері технологій
- •7.1 Сучасний стан та перспективи розвитку процесів міжнародної комерціалізації технологій в Україні
- •7.2 Загальна характеристика світового ринку технологій
- •7.3 Географічна структура світового ринку технологій
- •7.4 Особливості міжнародної передані технологій
- •7.5 Сучасні напрямки міжнародного трансферу технологій
- •7.6 Форми міжнародного трансферу технологій
- •7.7. Особливості ліцензування та франчайзингу в міжнародному трансфері технологій
5.3 Методи визначення економічної ефективності продажу та придбання ліцензій
Економічна ефективність закупівлі ліцензій має визначатися з урахуванням ефекту, який досягається у ліцензіатів. Як правило, існує можливість вибору з кількох пропозицій різних підприємств (фірм) щодо придбання ліцензій або проведення власних досліджень і розробок. Від правильно проведеного попереднього аналізу багато в чому залежать рівень і якість продукції, що досягаються згодом, терміни її освоєння та економічні показники використання нововведення. Характер процесу придбання науково-технічних досягнень і специфіка їх використання мають деякі загальні закономірності, знання яких дає змогу розробити оцінювальний апарат, що передує проведенню розрахунків економічної ефективності використання результатів ліцензійного договору. Як попередній комплексний аналіз доцільності придбання ліцензії можна запропонувати попередню оцінювальну систему. Розглянемо систему незалежних оцінок об'єкта ліцензії за 10-ма показниками, відібраними після відсіювання малозначущих факторів зі всієї сукупності можливих показників. Набір показників і відсіювання з них малозначущих можна проводити із залученням експертів-спеціалістів з патентно-ліцензійної роботи і розробників нової техніки (рис. 14.15).
Рисунок 14.15- Показники ефективності об'єкту ліцензії
Новизна. Категорія новизни має безпосередній зв'язок з науково-технічним рівнем об'єкта дослідження. Зазвичай, результат розробок може містити нові технічні рішення вузлів, окремих деталей, операцій тощо. Залежно від ступеня новизни об'єкта дослідження, від його патентного захисту змінюється значення фактора часу ефективного функціонування техніки до настання її морального старіння, що впливає на величину економічного ефекту від впровадження результатів ліцензійного договору або НДДКР у виробництво.
Наявність відомостей про використання. Така інформація дає можливість дійти попереднього висновку про можливість практичного використання пропонованого технічного рішення, що становить інтерес для ліцензіата.
Технічна готовність. Аналіз усіх ланок складного ланцюга, який поєднує науку з виробництвом, показує, що найбільш слабкою з них є практична реалізація досягнень науки. Це пояснюється надто тривалими термінами розробки і одержання результатів реалізації наукових досліджень. Причина, як правило, полягає в тому, що недостатньо уваги приділяється техніко-економічному обґрунтуванню наукових розробок, в результаті чого підприємства відмовляються від впровадження не апробованих розробок. Великий розрив між їхнім завершенням і впровадженням, який у деяких галузях практично дорівнює періоду оновлення виробничих фондів, часто призводить до морального старіння розробок. Ступінь технічної готовності нововведення визначає можливі терміни його впровадження у виробництво.
Серійність очікуваного виробництва. Серійність об'єкта визначає межі впровадження результатів дослідження у виробництво, справляє суттєвий вплив на величину очікуваного економічного результату. Крім того, при несерійному виробництві видається більш доцільним придбання готової продукції замість ліцензії або проведення власних НДДКР з подальшою організацією виробництва.
Патентна чистота. Показник, що визначає можливість створення, використання та продажу об'єкта техніки без порушення прав за чинними патентами. З'являється можливість експорту продукції або продажу субліцензії, що зумовлює підвищення економічної ефективності від впровадження нововведення.
Терміни одержання і підготовки документації з предмета ліцензії. Завершення робіт за короткі терміни призводить до створення додаткового економічного ефекту, до підвищення науково-технічного потенціалу підприємства, до зміцнення його становища на ринку. Збільшення ж терміну проходження нововведення від стадії науково-дослідних робіт до промислового освоєння спричиняє моральне старіння розробок.
Можливість і терміни освоєння. Результати ліцензійного договору залежать від деяких факторів конкретного виробництва: наявності відповідної кваліфікації та досвіду виконавців робіт, забезпеченості сировиною, культури виробництва тощо. Цінність ефекту, що досягається, є функцією затухання, тобто з часом стає все меншою і меншою.
Впровадження результатів досліджень і розробок у практику не відбувається автоматично. Необхідні цілеспрямовані заходи, щоб уже у процесі укладання ліцензійного договору або проведення НДДКР було забезпечено можливість виробничого впровадження з мінімальними затратами.
Фірма. — ліцензіар. Цей критерій віддзеркалює рівень науково-технічного потенціалу, використовуваного у створенні нововведення. Якщо фірма (підприємство) має багатий досвід досліджень та впроваджень наукових результатів у виробництво під час роботи над темою, є провідною у даній галузі, збільшується вірогідність створення нової конструкції або технології з високими техніко-економічними показниками. Від цього критерію залежить якість і достовірність документації, що передається, знижується ризик зриву впровадження нововведення.
Політичний фактор. Враховується у разі придбання ліцензії іноземної фірми. Визначає сприятливість придбання науково-технічного досягнення в певній країні (подеколи навіть у фірми) у певний період з точки зору міжнародної політичної ситуації.
Зведення докупи всіх цих показників і формування рівнянь регресії стикаються з проблемою накопичення великого масиву статистичної інформації щодо характеристик можливих ліцензій. Це ставить вимогу проведення експертної оцінки порівняної значущості показників, що розглядаються, з позиції їх вагомості за оцінки доцільності придбання ліцензії.
Розрахунки економічної ефективності трансферу технологій здійснюють у такій послідовності [16]:
• визначаються конкретні завдання, які передбачається вирішити шляхом технологічного обміну,
• оцінку доцільності експорту, імпорту технологій чи міжнародної кооперації в НДДКР,
• обгрунтування умов ліцензійного обміну,
• визначення економічного ефекту та ефективності;
• обгрунтування стимулювання умов обміну. Валютна ефективність при міжнародному трансфері Ет\
де ВЕщ - валютна виручка від продажу ліцензій і супутнього експорту обладнання, вал. од.; Зщр - дисконтовані витрати (на розробку об'єкта ліцензії; витрати, пов'язані з експортом ліцензії; витрати на виробництво і транспортування продукції, пов'язаного з експортом ліцензії).
Враховуються також вірогідні супутні ефекти та втрати за рахунок:
• експорту вузлів, деталей тощо, що закуповуються ліцензіатом;
• розширення імпорту продуктів, яку передбачається випускати за кордоном по ліцензії;
• втрати від скорочення серійності вітчизняного виробництва, зменшення обсягів та зниження цін експортних поставок.
Оцінка ефективності експорту ліцензій передбачає порівняння отриманого ефекту з альтернативними операціями:
• виробництва і експорту ліцензованої продукції;
• організації закордонної філії;
• створення стильного підприємства за кордоном чи в Україні;
• продажу ліцензії іншій фірмі в тій чи іншій країні.
З метою оцінки ефективності продажу ліцензії використовують наступні показники ефективності:
1) валютна виручка від продажу ліцензії;
2) абсолютний економічний ефект від продажу ліцензії;
3) коефіцієнт відносної ефективності витрат ліцензіара.
Якщо об'єктом ліцензії є нова продукція, то валютна виручка визначається:
Коли об'єктом ліцензії виступає нова технологія, то валютна виручка від її експорту обчислюється наступним чином:
де IpVp - валютна ціна одиниці продукції ліцензіата; At - обсяг виробництва продукції ліцензіатом в г-му році, шт.; АА - приріст обсягу виробництва продукції, шт.; AG - економія ліцензіатом валюти на поточних витратах виробництва в і-му році; ЛК* -економія (перевитрата зі знаком мінус) фірми-ліцензіата на інвестиціях шлях у г-му році; qf1 - відрахування від прибутку на користь ліцензіара у t-му році, д.о.; Е - середній банківський процент у країні ліцензіата; Т- термін дії ліцензійної угоди.
Якщо об'єктом ліцензії є нова продукція, то валютна виручка визначається:
Показник ефективності придбання ліцензій:
де - ціна одиниці продукції, що випускається за ліцензією на внутрішньому ринку; Ср6 - собівартість одиниці продукції, що випускається за ліцензією для реалізації на внутрішньому ринку; N - річний обсяг випуску для реалізації на внутрішньому ринку, Be06 - контрактна ціна одиниці продукції на експорт; (¾*3 - собівартість одиниці продукції в експортному виконанні; Ne - річний обсяг експорту ліцензованої продукції; К - капітальні витрати на організацію виробництва без вартості ліцензії; Вепр - витрати на адаптацію технології; Вт - витрати на оплату ліцензії в формі паушального платежу чи дисконтована сума платежів роялті за період дії ліцензійного договору, П - податкові платежі; Кєе, Ка -коефіцієнти валютної ефективності, відповідно, експорту та імпорту.
За умови незмінності за роками обсягів виробництва ліцензованої продукції, рівня цін і собівартості показник річного економічного ефекту імпорту ліцензії:
де е - норма дисконтування.
В загальному випадку інтегральний ефект за період дії ліцензійного договору:
Де
- коефіцієнт
дисконтування.
Як альтернативні для порівняння ефекту і ефективності використовуються варіанти: імпорту продукції-аналогу до ліцензованої; імпорту обладнання для організації виробництва аналогу, імпорту конкурентної технології; створення спільного підприємства; організації виробництва на базі вітчизняної технології.
