5.2 Ціна ліцензії. Характеристика основних форм ліцензійної винагороди
Довгостроковий характер ліцензійних угод свідчить про наявність невизначеності умов угоди внаслідок її розтягнутості в часі. Ця характеристика особливо актуальна для нашої країни. Причому ступінь невизначеності для ліцензіата, як правило, вищий, ніж для ліцензіара: адже саме ліцензіат випускатиме продукцію за ліцензією, і економічний ефект від майбутнього виробництва у момент укладення договору, природно, є для нього прогнозною (вірогідністю) величиною. Збалансувати ступінь ризику обох сторін дозволяє варіювання форм грошової винагороди за надання ліцензії. За ліцензійним договором завжди передбачається виплата певної грошової винагороди ліцензіару. У більшості випадків продаж ліцензії здійснюється за розрахунковою договірною ціною з орієнтиром на ціни внутрішнього та зовнішнього ринків. Грошова винагорода є платнею за ліцензію і виступає у формі ліцензійних платежів наступних видів:
1) роялті;
2) паушальний платіж;
3) надання права участі у власності - це передача продавцю за отримання ліцензії частки акцій підприємства, що дає можливість продавцеві контролювати користувачів своїх технологій;
4) участь у прибутку - це відрахування продавцеві фіксованої частини прибутку (10-30%) від комерційної реалізації ліцензії;
5) перехресне ліцензування - це обмін ліцензіями чи патентами, котрі є еквівалентними у вартісному виразі;
6) певна комбінація з любих з вищезазначених видів грошової винагороди (комбінований метод).
Роялті - вид платежів, який платить ліцензіат ліцензіару періодично після закінчення звітного періоду здійснює протягом усього терміну дії ліцензійного договору чи як відсоток від суми прибутку, чи суми обороту від випуску продукції або диференційованої ставки з одиниці ліцензійної продукції.
Досить часто в ліцензійних договорах партнери обумовлюють «ковзаючі» роялті Така форма передбачає переведення ліцензіатом ліцензіару фіксованих роялті до досягнення ліцензіатом певного обсягу виробництва ліцензійної продукції або сум її реалізації. При перевищенні цих обсягів або сум встановлюється вже інший (як правило, зменшений) розмір роялті. Така форма оплати стимулює ліцензіата до збільшення обсягів продажів, оскільки при цьому збільшується його частка прибутку.
Форма оплати в вигляді «роялті» вигідна передусім ліцензіату, оскільки, купуючи ліцензію, відшкодовувати її вартість він почне тільки з початком випуску продукції і платити буде тільки за наявності реальних доходів від реалізації виробленої продукції. Ліцензіар у даному випадку знаходитиметься в менш вигідному положенні, оскільки, продавши ліцензію, він одержить дохід тільки в терміни і на умовах, залежних від успіху ліцензіата з освоєння ліцензії. У разі відсутності доходу у ліцензіата ліцензіар також нічого не одержить. Але при цьому в останнього залишаться непокритими витрати зі створення або придбання об'єкта ліцензії, і в результаті він зазнає збитків, тоді як ліцензіат не зазнає втрат (звичайно, за винятком витрат з освоєння ліцензії).
Паушальный ппатіж - це виплата ліцензіарові визначеної зафіксованої в договорі суми ще до початку масового випуску ліцензійної продукції. Ця форма є вигіднішою для ліцензіара, так як передбачає фіксовану в договорі суму грошової винагороди за ліцензію, незалежно від обсягів і цін реалізації продукції. При цьому ліцензіар одержує гарантований дохід, покриваючи свої витрати, а ліцензіат у разі перевищення ліцензійного платежу над доходами від реалізації ліцензійної продукції зазнає збитків. Але тут існує і можливість виграшу ліцензіата, якщо доходи від продажу ліцензійної продукції значно перевищуватимуть фіксований розмір платежу.
Комбіновані платежі - найбільш поширені та передбачають виплату ліцензіару ліцензіатом первинного сталого платежу до початку виробництва та збуту ліцензійної продукції з подальшою виплатою залишку розрахункової ціни ліцензії як роялті після того, як буде налагоджено виробництво ліцензійної продукції. Таким чином, ліцензіар має можливість отримувати відрахування від реального доходу ліцензіата протягом усього терміну дії ліцензійного договору.
Баланс інтересів обох сторін ліцензійної угоди досягається в основному двома шляхами:
1) за наявності в договорі умови про платежі у формі роялті передбачається також умова про мінімальні гарантовані платежі;
2) виплати ліцензійних платежів передбачаються в комбінованій формі.
У першому випадку ліцензіару забезпечується потік платежів, що являють собою різницю між щорічними фіксованими сумами, які зазначені в угоді, і сумою переведених ліцензіатом роялті. У другому випадку угодою передбачається комбінована форма виплат, яка являє собою узгодження двох названих вище форм, тобто наявність фіксованого платежу з виплатами на основі роялті.
Розмір ліцензійних платежів визначається на основі економічних показників діяльності ліцензіата і ліцензіара шляхом зіставлення витрат від ліцензійної операції. Сукупні ліцензійні платежі насправді визначають «ціну ліцензії», розрахунок якої також у механізмі обґрунтування комерціалізації технологій має важливе значення.
Загальні принципи розрахунку ціни ліцензії, як правило, зводяться до виявлення можливого об'єму прибутку ліцензіата і визначення пропорцій розділу її між ліцензіатом і ліцензіаром. Доля ліцензіара зазвичай обчислюється не від всього прибутку, а лише від тієї частини її, яка отримана завдяки використанню об'єкту інтелектуальної власності (технології), що ліцензується.
Американська практика свідчить про те, що роялті по патентних ліцензіях повинні забезпечувати винагороду ліцензіару в середньому від 25 до 35% від передбачуваного прибутку. В більшості випадків роялті складає 5% від вартості проданої за ліцензією продукції. Але роялті значно вагається по галузях. Так, в авіаційній промисловості розмір роялті досягає 7-10 %, у автомобільній - в межах 1-4%. Таке вагання пояснюється тим, що обсяг виробництва в авіаційній промисловості невеликий в порівнянні з автомобільною. У ряді випадків для товарів масового виробництва рекомендуються роялті на рівні від 0,5 до 4%, а для засобів виробництва - 3- 7%. Аналіз ліцензійних угод японських фірм показує, що роялті значно вагаються по галузях промислового виробництва. Так, роялті в розмірі від 2 до 10% передбачалися в 75% ліцензійних угод; у 12% угод вони не досягали 2%, а в 13% - перевищували 8%.
Практика укладання ліцензійних угод на ноу-хау свідчить про те, що ціна на ноу-хау вагається в межах 20-40% від вартості патентних ліцензій. Проте не слід забувати, що в основі ціни ліцензії лежить прибуток, який отримає ліцензіат від її використання. Тому, якщо прибуток від використання ноу-хау виший, ніж від використання винаходів, то ціна безкоштовної ліцензії на ноу-хау буде вища, ніж патентною.
Цінність творчою і у тому числі винахідницької активності як показника розвитку визнана у всіх промислово розвинених країнах і відповідних міжнародних організаціях. Патентна активність пов'язана зі всіма процесами науково-технічного і економічного розвитку - від фундаментальних і прикладних досліджень до появи на ринку нових товарів. Загальновизнано, що сильна патентна система є як плодом стабільного економічного і політичного стану країни, так і заставою подальшого вдосконалення і розвитку нових технологій.
Практика визначення ціни ліцензії використовує різні методичні підходи в залежності від вихідних положень розрахунку.
Розрахунок паушальної ціни ліцензії на технолога, які переважно знаходяться на лабораторній стадії і не готові до промислового використання:
де Rs - ставка роялті; R - річна сума роялті; S - річна вартість чистих продаж без урахування непрямих податків, зборів і мита.
Приклад. Визначити ціну ліцензії на виробництво нового виду нагрівачів, якщо відомо, що: ліцензійна угода укладена на 3 роки; валовий обсяг реалізації ліцензійної продукції становить: у 1-й рік -30000 шт., у 2-й рік - 35000 шт, у 3-й рік - 40000 шт.; ціна одиниці продукції по ліцензії складає 2000 грн; ставка «роялті» становить 4% від обсягів продаж ліцензійної продукції; ставка дисконту 15%.
Визначення ціни ліцензії як суми платежів «роялті»:
Сщ = І V, z, R, = 30000 * 2000 * 0,04 + 35000 * 2000 * 0,04 + 40000 *
«і 2000 * 0,04 = 8,4 млн. грн.
Визначаємо ціну ліцензії як паушальний платіж:
ff=if S, (1 + 0"' = — *2000*[30000*(1 + 0.15Г1 + 35000 *(1 + 0Д5Г2 + 40000 *(1 +ОД 5Г3] 100 £ 100
= 80*[26086,9 + 26465,0 + 26300,6] = 6308200 гри. = 6,31 мт.грн.
Приклад визначення ціни ліцензії на базі вартості продажів. Російська фурма «А» володіє перспективним патентом на винахід в області фармакології. їй поступила пропозиція від української фірми «В» про покупку нею ліцензії на даний винахід. Фірма «А» мала намір продати цю ліцензію французькій фірмі «С» оскільки не володіє власними виробничими потужностями і немає можливості застосувати даний винахід в промисловості Проаналізувавши сфери інтересів фірм «В» і «С», фірма «А» прийшла до висновку, що є сенс надати фірмам «В» і «С» виняткові ліцензії на даний винахід на території України (фірмі «В») і на території Франції (фірмі «С») терміном на 9 років.
Ліцензійні платежі на базі роялті є періодичними виплатами, величина яких заздалегідь визначається залежно від таких показників, як вартістю майбутніх продажів, обсягом організовуваного виробництва, вартість послуг і т.д. На практиці в ліцензійних угодах зазвичай фіксується розмір роялті у відсотках. Його визначають як відношення суми ліцензійних платежів до вартості продажів продукції, яка буде вироблена за ліцензією. Розмір роялті впливає на розподіл прибули від продажів такій продукції між ліцензіатом і ліцензіаром.
де Рі - ціна завершення розробки (дослідно-промислове освоєння) технолога (продукту, процесу, обладнання), що заснована на переданому винаході; Рг - ціна заходів з технічної допомога при промисловому освоєнні технології у ліцензіата; Рз - ціна послуг з гддготовки (перепідготовки) кадрів покупця ліцензії; Рр - ціна передачі прав інтелектуальної власності (правова компонента ціни ліцензії).
Визначення фактичної ціни ліцензії як розрахунок капіталізації роялті П (паушальний платіж):
де R'g - дисконтована вартість можливих (планованих) роялті у рік г, п - термін дії ліцензійної угоди; Rs - ставка роялті у % від вартості чистих продажів; St - річна вартість чистих продаж; і - ставка дисконту.
Визначення ціни ліцензії у формі постійної участі ліцензіара в прибутках ліцензіата, одержаних від продажу продукції або послуг, що випускаються за ліцензією:
де Ц - обсяг випуску ліцензійної продукції в і-му році; Zi - ціна ліцензійної продукції за рік і; R - ставка роялті в % за рік і; Т-розрахунковий термін дії угоди без урахування періоду освоєння ліцензії.
Визначення ставки роялті у процентах до вартості продаж продукції:
В світлі сказаного вище розмір роялті можна виразити таким чином. Роялті на базі вартості продажів у відсотках дорівнюють відношенню: платежі ліцензіару до вартості продажів. Оскільки платежі, що виплачуються ліцензіару, можна розглядати як його прибуток, то роялті на базі вартості продажів у відсотках дорівнюватимуть відношенню прибутку ліцензіара до вартості продажів.
Якщо прийняти наступні позначення: - розмір роялті на базі вартості продажів (відс); S- вартість продажів ліцензіата ідол.); Р-прибуток ліцензіата (дол.); х - прибуток ліцензіара (цол.); у -прибуток ліцензіата у відсотках до вартості продажів; z - доля прибутку ліцензіара в прибутку ліцензіата у відсотках, то можна встановити між ними наступні функціональні залежності:
Розрахунок ціни ліцензії для фірми «В». Згідно з експертною оцінкою фірми «А» (ліцензіара): вартість продажів фірми «В» (ліцензіата) на протязі 9 років складе 1683000 дол. (S=1683000 дол.); прибуток ліцензіата складе 320000 дол. (Р=320000 дол.); ліцензіар претендує на 25% прибутку ліцензіата (Z=25%).
Тоді прибуток ліцензіата у відсотках до вартості продажів складе:
Таким чином, роялті складе:
Оскільки гроші мають властивість знецінюватися, то потрібно привести показники різних років до порівнянного за часом вигляду, тобто застосувати метод дисконтування.
Коефіцієнт дисконтування можна обчислити за формулою складних відсотків:
де г - ставка дисконту, г =10%; п - число років, починаючи з нульового року.
Враховуючи все вищесказане, дисконтовані роялті, отримані ліцензіаром в n-му році, можуть бути розраховані за формулою:
де R - недисконтована загальна сума роялті за період дії угоди.
Результати розрахунків зведені в таблицю 14.15.
В даному випадку сума поточних відрахувань в 79942 дол., розподілена протягом 9 років, і сума в 55598 дол., виплачена як паушальний платіж, еквівалентні.
В ході переговорів ліцензіар (фірма «А») і ліцензіат (фірма «В») домовилися про паушальну форму платежів, тобто ліцензіат одночасно виплачує ліцензіару 55598 дол.
Таблиця 14.15 - Дисконтована вартість ліцензійних платежів на базі роялті
Роки |
Загальна вартість продажів, дол. |
Роялті на базі продажів 4,75%, дол. |
Коефіцієнг дисконтування |
Чиста дисконтована вартість роялті, Дол. |
2011 |
133000 |
6317 |
1,000 |
6317 |
2012 |
140000 |
6650 |
0,9090 |
6045 |
2013 |
170000 |
7600 |
0,8264 |
6281 |
2014 |
200000 |
9500 |
0,7513 |
7137 |
2015 |
300000 |
14250 |
0,6830 |
9733 |
2016 |
300000 |
14250 |
0,6209 |
8848 |
2017 |
200000 |
9500 |
0,5647 |
5365 |
2018 |
150000 |
7125 |
0,5132 |
3656 |
2019 |
100000 |
4750 |
0,4666 |
2216 |
Всього |
1683000 |
79942 |
- |
55598 |
Розрахунок цін ліцензії для фірми «С». Згідно з експертною оцінкою фірми «А»: вартість продажів фірми «С» протягом 9 років складе 2980000 дол. (S = 2980000 дол.); прибуток лыцензіата складе
536080 дол. (Р= 536080 дол.); ліцензіар претендує на 20% прибутку ліцензіата (z = 20%).
Тоді прибуток ліцензіата у відсотках до вартості продажів складе:
Таким чином, роялті складе:
Дисконтовані роялті, отримані ліцензіаром в n-му року, можуть бути розраховані за формулою:
де R - недисконтована загальна сума роялті за період дй угоди; г -ставка дисконту (г = 10%); п - число років, починаючи з нульового року.
Результати розрахунків зведені в таблиці. 14.16.
Таблиця 14.16 - Дисконтована вартість ліцензійних платежів на базі роялті
Роки |
Загальна вартість продажів, дол. |
Роялті на бая продажів 3,6%, дол. |
Коефіцієнт дисконтування |
Чиста дисконтована вартість роялті, дол. |
2011 |
190000 |
6840 |
1,000 |
6840 |
2012 |
210000 |
7560 |
0,9090 |
7629 |
2013 |
370000 |
13320 |
0,8264 |
11008 |
2014 |
430000 |
15480 |
0,7513 |
11630 |
2015 |
520000 |
18720 |
0,6830 |
12786 |
2016 |
460000 |
16560 |
0,6209 |
10282 |
2017 |
420000 |
15120 |
0,5647 |
8538 |
2018 |
220000 |
7920 |
0,5132 |
4065 |
2019 |
160000 |
5760 |
0,4666 |
2688 |
Всього |
2980000 |
107280 |
- |
75466 |
В даному випадку сума поточних відрахувань в 107280 дол., розподілена протягом 9 років, і сума в 75466 дол., виплачена як паушальний платіж, еквівалентні. В ході переговорів ліцензіар (фірма «А») і ліцензіат (фірма "С») домовилися про форму платежів у вигляді роялті. Результати обох розрахунків ціни ліцензії зведені в табл. 14.17.
Таблиця 14.17 - Порівняльний аналіз розрахунків ціни ліцензії для фірм «В» і «С».
Показники |
Українська фірма «В» |
Французьк а фірма «С» |
Вартість продажів S, дол. |
1683000 |
2980000 |
Прибуток ліцензіата Р, дол. |
320000 |
536080 |
Відсоток прибутку ліцензіата, на який претендує ліцензіар, z |
25 |
20 |
Прибуток ліцензіата у відсотках до вартості продажів, у |
19% |
18% |
Роялті, Rs |
4,75 |
3,6 |
Чиста дисконтована вартість роялті, дол. |
55598 |
75466 |
Вигляд платежу |
паушальний |
роялті |
Проаналізувавши дані, приведені в таблиці 14.14, можна зробити висновок, що економічний ефект від продажу ліцензії фірмі «С» буде більший, ніж фірмі "В", за умови, що фірма "С" справно виплачуватиме роялті за ліцензійною угодою.
Як показує практика, розрахунки розміру ліцензійних платежів мають свою слабку сторону, а саме невизначеність очікуваних прибутковості, економічного і соціального ефекту впроваджувальних технологій, об'єктивну неповноту критеріїв та механізмів їх застосування. Для оцінки ефективності інноваційної діяльності в міжнародній практиці ЮЩДО рекомендує застосування таких показників, як чистий дисконтований дохід, внутрішня норма прибутку, проста норма прибутку, коефіцієнт фінансової автономності проекту, а також термін окупності інвестицій в інноваційний проект.