- •Розділ xіv. Трансфер технологій
- •Тема 1. Управління процесом трансферу та комерціалізації технологій в організації
- •1.1 Визначення технології, як об'єкту інтелектуальної власності
- •1.2. Класифікація технологій
- •1.3 Сутність трансферу та комерціалізації технологій
- •1.4 Структура управління трансфером технологій в організаціях
- •1.5 Прогнозування технологічного розвитку. Технологічні уклади
- •Тема 2 Проведення технологічного аудиту
- •2.1 Сутність технологічного аудиту
- •2.2 Базові підходи до оцінки комерційного потенціалу технологічних новацій
- •2.3 Методи експрес-аналізу комерційного потенціалу технологічних новацій
- •Тема 3. ОрганізаЦІйНі мехаНІзми трансферу технологій
- •3.1 Класифікація організаційних форм трансферу технологій
- •3.2 Організаційна підготовка технологій до трансферу
- •3.3 Організаційна модель трансферу технологій на основі процесового підходу
- •3.4 Організаційна модель трансферу технологій на основі функціонального підходу
- •Тема 4 Специфічні форми технологічного обміну 4.1 Лізинг
- •4.2 Франчайзинг
- •4.3 Спільне підприємництво
- •4.4 Інжиніринг
- •4.4 Інжиніринг
- •Тема 5. Ліцензування як основна форма трансферу і комерціалізації технолопй
- •5.1 Сутність ліцензій та їх види. Основні учасники процедури складання ліцензійних договорів: ліцензіар та ліцензіат
- •5.2 Ціна ліцензії. Характеристика основних форм ліцензійної винагороди
- •5.3 Методи визначення економічної ефективності продажу та придбання ліцензій
- •5.4 Зміст та структура ліцензійної угоди
- •Тема 6. Методи вартісної оцінки об'єкту
- •6.1. Порівняльна характеристика методів вартісної оцінки інтелектуальних новацій
- •6.2 Характеристика методів витратного підходу
- •6.3 Характеристика методів прибуткового (дохідного) підходу
- •6.4 Характеристика методів ринкового (порівняльного) підходу
- •Тема 7 . Участь україни у міжнародному трансфері технологій
- •7.1 Сучасний стан та перспективи розвитку процесів міжнародної комерціалізації технологій в Україні
- •7.2 Загальна характеристика світового ринку технологій
- •7.3 Географічна структура світового ринку технологій
- •7.4 Особливості міжнародної передані технологій
- •7.5 Сучасні напрямки міжнародного трансферу технологій
- •7.6 Форми міжнародного трансферу технологій
- •7.7. Особливості ліцензування та франчайзингу в міжнародному трансфері технологій
Розділ xіv. Трансфер технологій
Тема 1. Управління процесом трансферу та комерціалізації технологій в організації
1.1 Визначення технології, як об'єкту інтелектуальної власності
Сучасний етап розвитку нашої країни можна характеризувати як інноваційно-орієнтований. У практиці господарської діяльності дуже часто рядом вживаються терміни «інновація», «технологічна інновація», «технологія», «продуктова інновація», «інноваційна активність», «інноваційна діяльність», «інноваційний потенціал» і ін.
Початкова посилка, пов'язана з терміном «технологія» (від грец. «techne» - мистецтво, майстерність, уміння і ...логія) - це сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, що здійснюються в процесі виробництва продукції. Задача технології як науки - виявлення фізичних, хімічних, механічних і інших закономірностей з метою визначення і використовування на практиці найефективніших і економічних виробництв, процесів.
Дослідження авторів-теоретиків суті поняття «технологія», які найбільш ширше і детально визначають цей феномен, що дозволяє зробити наступний висновок: технологія - це та частина культури, яка пов'язана із соціально-економічною стороною людської життєдіяльності, перетвореннями або рухом матеріалів, інформації і людей, внаслідок чого досягається поставлена мета і утворюється щось нове на новому якісному рівні Дане визначення визначає на сутнісному рівні поняття технології, закладаючи в нього вже на цьому рівні певну інноваційність, новизну і раціональність у досягненні поставленої мети.
Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» визначає термін «технологія» як сукупність виробничих способів переробки матеріалів, виготовлення якої-небудь продукції, сукупність технологічних операцій певного виробництва, порядку розміщення та застосування технологічного обладнання тощо. Крім того, це поняття відоме як визначення науки про способи впливу на сировину, матеріали чи напівфабрикати відповідними засобами виробництва, що, на наш погляд, у найбільшій мірі підходить до визначення «технологічного процесу».
На практиці має місце значна кількість визначень терміну «технологія», які можна згрупувати за наступними блоками [35]:
1. З точки зору промислово-виробничого середовища «технологія» - це:
• сукупність прийомів і способів переробки різних середовищ;
• сукупність прийомів і способів одержання, обробки чи переробки сировини, матеріалів, півфабрикатів чи виробів у галузях промисловості;
• операції видобутку, обробки, переробки, транспортування, складання, збереження, які є основною складовою виробничого процесу, що включають також технічний контроль виробництва, опис виробничих процесів, їх виконання;
• сполучення фізичних процесів, що перетворюють витрати у випуск продукції;
• наука, що вивчає сукупність виробничих факторів, фінансових, трудових та матеріальних ресурсів. Завданням технології як науки є виявлення фізичних, хімічних, механічних, комерційних, соціальних, екологічних та інших закономірностей переробки середовища з метою визначення і використання на практиці найбільш ефективних виробничих процесів.
2. З точки зору особистості - носія наукового знання «технологія» - це:
• науково-технічні, виробничі, управлінські знання та досвід;
• це науково-технічне знання (включаючи методи, форми, способи їх використання), що застосовуються при розробці, виробництві та експлуатації товарів, які втілені в матеріальні носії, існують в інтелекті суб'єктів і мають комерційну цінність і багатоцільове використання;
• результат інтелектуальної діяльності, в основу якої покладено технічні знання й інформацію про нові ефективні економіко-виробничі процеси, що дають можливість виробляти матеріальні об'єкти.
Згідно визначення Всесвітньої організації інтелектуальної власності, технологія- це систематичне знання про виробництво продукції, про застосування процесу або про надання послуги, при чому незалежно від того, чи відображені ці знання у винаході, промисловому зразку, корисній моделі, новій технологічній установці, технічній інформації чи вміннях або послугах чи допомозі, що надається фахівцями з проектування, монтажу, управління підприємством або його діяльністю.
Інноваційні технології - це такі технології, які володіють сукупністю основних ознак: наукоємність; системність; фізичне і математичне моделювання для структурно-параметричної оптимізації високоефективного робочого процесу розмірної обробки; комп'ютерне технологічне середовище і автоматизація всіх етапів розробки і реалізації; стійкість і надійність; екологічна чистота - при відповідному технічному і кадровому забезпеченні (прецизійне устаткування, оснащення і інструмент, певний характер робочого технологічного середовища, система діагностики, комп'ютерна мережа управління і спеціалізована підготовка персоналу) гарантує отримання виробів, що володіють новим рівнем функціональних, естетичних і екологічних властивостей. Саме новий рівень функціональних, естетичних і екологічних властивостей виробів, які забезпечують інноваційні технології при дотриманні економічної доцільності якраз і цікавить споживача. Досягненню такого рівня властивостей продукції прагнуть всі структурні елементи інноваційних технологій, що продемонстровано нами на рис. 14.1.
Слід визначити основні тенденції розвитку сучасних виробничих технологій [35]:
• перехід від дискретних (циклічних) технологій до неперервних виробничих процесів, які є більш ефективними і економними;
• впровадження замкнутих (безвідходних) технологічних циклів у складі виробництва як найбільш нейтральних екологічно; «»
• підвищення наукомісткості технологій «високих» і «найновіших» технологій як найбільш пріоритетних у бізнесі.
Рисунок 14.1. Суть і зміст інноваційних технологій