- •5.1. Соціальні нормативи як відправна точка політики соціального розвитку.
- •5.1. Соціальні нормативи як відправна точка політики соціального розвитку
- •5.2. Державні соціальні стандарти — основа нормативно-правового забезпечення соціальної політики
- •Поділяються на: — єдині — групові
- •Соціальний стандарт
- •Рівнем задоволення соціальних потреб;
- •За рівнем задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на:
- •5. 3. Етапи, принципи, цілі та завдання соціальної стандартизації
- •Урахування вимог норм міжнародних договорів України у сфері соціального захисту та трудових відносин
- •Урахування вимог норм міжнародних договорів України у сфері соціального захисту та трудових відносин
- •Задоволення найважливіших потреб
- •Нормативно-технічне забезпечення : — контролю якості — сертифікації послуг — ліцензування діяльності
- •5.4. Базовий державний соціальний стандарт і його застосування
- •Розміри прожиткового мінімуму, грн.
- •5.5. Система державних соціальних стандартів і нормативів в Україні
- •5.6. Основні та додаткові види державних соціальних гарантій
- •Основні та додаткові види державних соціальних гарантій
- •5.7. Проблеми та перспективи соціальної стандартизації в практиці державного управління
- •Питання для перевірки знань
- •Які ви знаєте основні та додаткові види державних соціальних гарантій?
- •Правове та нормативно-методичне забезпечення соціальної політики.
- •Тест до теми розділу
5.6. Основні та додаткові види державних соціальних гарантій
Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
До основних державних соціальних гарантій належить:
мінімальний розмір заробітної плати;
мінімальний розмір пенсії за віком;
неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.
Головні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими за прожитковий мінімуму, затверджений законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України загалом та окремим категоріям громадян. Установлюються й інші додаткові державні соціальні гарантії щодо:
рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
рівнів оплати праці працівників різної кваліфікації в установах та організаціях, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;
стипендій учням професійно-технічних і студентам вищих державних навчальних закладів;
індексації доходів населення з метою підтримання його достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності їх грошових доходів у разі зростання цін;
надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування, забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах і послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки. Схематично основні та додаткові державні соціальні гарантії проілюстровано на рисунку 5.9.
Порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій у реалізації державної соціально-економічної політики грунтується на законодавчій основі. Проте, виключно законами України визначаються:
мінімальний розмір заробітної плати;
мінімальний розмір пенсії за віком;
неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
розмір порогу індексації грошових доходів громадян;
пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
мінімальний
розмір заробітної плати,
мінімальний
розмір пенсії за віком,
неоподатковуваний
мінімум доходів громадян,
розміри державної
соціальної допомоги та інших соціальних
виплат.
Основні та додаткові види державних соціальних гарантій
надання підтримки
постраждалим внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС;
диференціація
рівнів оплати працівників бюджетних
установ;
виплата
стипендій учням і
студентам державних навчальних
закладів;
індексації доходів
населення в умовах зростання цін;
надання гарантованих
обсягів обслуговування у сфері освіти,
охорони здоров'я, фізичної культури
та спорту, торгівлі та громадського
харчування;
забезпечення
пільгових умов задоволення потреб у
товарах та послугах окремим категоріям
громадян, які потребують соціальної
підтримки
Рисунок 5.4. Основні та додаткові види державних соціальних гарантій
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Органи місцевого самоврядування під час розробки та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.