характером задоволення соціальних потреб;
Рівнем задоволення соціальних потреб;
рівнем поширення та дії соціальних потреб.
За характером задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на:
нормативи споживання — розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (рік, місяць, день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг;
нормативи забезпечення — визначена кількість наявних в особистому споживанні предметів довгострокового користування, а також забезпечення певної території мережею закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, установ, організацій соціально-культурного, побутового, транспортного обслуговування та житлово-комунальних послуг;
нормативи доходу — розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує достатній рівень задоволення потреб, що обраховується на основі визначання, вартісної величини набору нормативів споживання та забезпечення.
Рисунок 5.3. Класифікація соціальних потреб і соціальних нормативів в Україні
За рівнем задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на:
нормативи раціонального споживання — рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб;
нормативи мінімального споживання — соціально прийнятний рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг виходячи із соціальних або фізіологічних потреб;
статистичні нормативи — нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп.
Соціальні стандарти й нормативи можуть прийматися та діяти на різних рівнях:
державні соціальні стандарти та нормативи формуються, установлюються та затверджуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства діють на всій території України та є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;
регіональні соціальні стандарти й нормативи формуються та затверджуються органом державної влади певного регіону України (27 регіонів, з яких 24 області, АР Крим, м. Київ і м. Севастополь ) і діють у межах певного регіону;
місцеві соціальні стандарти й нормативи формуються органами місцевого самоврядування під час розробки та реалізації місцевих соціально-економічних програм і можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів;
соціальні стандарти й нормативи галузі соціальної сфери — затверджені відповідним міністерством чи відомством і діючі у межах компетенції та сфери діяльності цієї галузі;
соціальні стандарти й нормативи підприємства (установи) — затверджені керівними органами підприємства та діючі тільки в його межах;
міждержавні соціальні стандарти й нормативи — прийняті державами, що приєдналися до Угоди про проведення погодженої політики в сфері стандартизації та сертифікації; міжнародних соціальних стандартів — приймаються міжнародною організацією зі стандартизації.
Як видно з рисунка 5.3, який побудовано на основі Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, і за характером задоволення соціальних потреб, і за рівнем задоволення соціальних потреб, і за рівнем поширення та дії соціальних потреб ураховують у загально-концептуальному підході обов'язокове забезпечення всім громадянам такого мінімуму соціальних можливостей та соціальної захищеності, які необхідні для підтримання гідного життя людини, нормального задоволення її матеріальних і духовних потреб. Не вирішивши соціальних питань, держава не може розраховувати на активну участь своїх громадян у суспільному та державному житті для забезпечення прогресивного соціального розвитку.
При цьому зазначимо, що соціально-правовий обов'язок держави як гаранта соціальних прав людини знайшов своє відображення в ст. 16 Закону України ”Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гаранті”. У ній, зокрема, наголошується, що держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.