- •Політологія: об’єкт, предмет і структура
- •Функції політології
- •Послідовність визначення категорій політології
- •Особливості та характерні риси
- •Лібералізм
- •Головні принципи Основні політичні цілі
- •Соціал-демократичні доктрини
- •Соціал-демократизм
- •Характерні риси ідеології
- •Основні політичні ідеї
- •Демократичний соціалізм
Політологія: об’єкт, предмет і структура
Об’єкт: політична
сфера; політичне
життя; політичні
події, проблеми, прогнози та “технології”
політичних процесів
Предмет закономірності
становлення, функціонування та зміни
політичної влади
Методи
діалектико-матеріалістичний; нормативно-ціннісний; структурно-функціональний; біхевіористичний; конкретно-історичного
підходу; системно-аналітичний; культурологічний; інституціональний; метод
прийнятого рішення; порівняльний; соціологічний; загальнонауковий
Закономірності
виникнення,
функціонування і розвиток політичних
інтересів та концепцій; становлення,
функціонування і зміни
політичної влади, системи, режиму
Категорії
політична,
політичні інтереси, політичні цінності; політична
влада, політичний режим; державний
лад, політична система, політична
організація; суб’єкт
і об’єкт політики, політичні відносини,
свідомість і культура
Принципи
пріоритет
загальнолюдських цінностей; врахування
політичних реальностей; врахування
даних інших наук
Зміст
політичні
ідеї; політична
практика; політична
система; політичні
процеси; політичні
суб’єкти; міжнародна
політика; політичні
рішення; політичне
прогнозування
Функції політології
Теоретико-пізнавальна:
дає можливість
розкривати об’єктивні тенденції
соціально-політичного розвитку, реально
оцінювати політичні ситуації
Аналітична:
дає можливість зробити аналіз, оцінку
результатів діяльності держави, партій,
інших елементів політичної організації
суспільства
Методологічна:
створює базу для
окремих політичних теорій та інших
суспільних наук, розкриваючи загальні
закономірності політики
Прогностична:
визначає прогноз розвитку політичних
процесів і ймовірності подій з метою
своєчасного корегування політики
Виховна:
сприяє політичній соціалізації
особистості, формуванню і розвитку її
політичної культури
Світоглядна:
сприяє правильній оцінці співвідношення
загальнолюд-ських, державних, класових,
національних, групових, особистих
інтересів, визначенню власного місця
у політичному житті суспільства
Регулятивна:
забезпечує вплив людей і організацій
на політичний процес, їх участь у
політичних подіях, раціоналізацію
політичного життя
Послідовність визначення категорій політології
Зв’язки політології з іншими науками
Історія розвитку політичних знань та політичної думки
Українська політична думка ХІ – ХХ ст.