Активне навчання
На не імітаційних
видах занять
На імітаційних
видах занять
Неігрових
Ігрових
Рис.1. Види активного навчання
Примітка: 1. В окремих випадках на не імітаційних видах занять можуть використовуватися також деякі імітаційні методи активного навчання, такі як аналіз конкретних ситуацій та ін.
2. Ділові ігри можуть проводитися як без використання технічних засобів, так і з використанням обчислювальної техніки, спеціально сконструйованих тренажерів тощо.
Розглянемо деякі з переліку активних методів навчання.
«Мозкова атака» була запропонована в кінці 30-х років А.Осборном як груповий метод вирішення проблем. До кінця ХХ ст. цей метод здобув особливу популярність в практиці управління і навчання не тільки як самостійний метод, але як складова в процесі діяльності з метою посилення її продуктивності. «Мозкова атака» найважливіший засіб розвитку творчості слухачів, вона відбувається у 3-х фазах.
І фаза являє собою входження у психологічну комфортність, розкутість, відмову від стереотипів, страху виглядати смішним, виникає взаємна довіра, ідеї втрачають авторство і стають загальними. Основне завдання першої фази – заспокоїтись.
ІІ фаза – це власне атака на мозок. Її завдання породжувати лавину ідей. Вона здійснюється за наступними принципами:
Є ідея, - кажу, немає – мовчу.
Заохочуються самі безглузді асоціативні ідеї.
Кількість запропонованих ідей повинно бути найбільшим.
Ідеї дозволяється копіювати і комбінувати, покращувати.
Виключається всяка критика, особам, які критикують, не дають слова.
Не має значення соціальний статус учасників. Це абсолютна демократія і одночасно авторитаризм ідей.
Всі ідеї фіксуються.
Час висловлювань – не більше 1-2 хвилин.
ІІІ фаза являє собою творчий аналіз ідей з метою пошуку конструктивного рішення проблеми за правилами:
Аналізувати всі ідеї без винятку.
Знайти місце ідей у системі і найти системі під ідею.
Не порушувати красу отриманого результату.
Повинно бути принципово нове бачення.
І так можливості «мозкового штурму» охоплюють дійсний досвід слухачів так і новий незнайомий досвід. За допомогою цього методу можна користуватися для описування та для перетворення досвіду.
М озковий штурм
Описування Фіксування
відомого досвіду нових ідей
(як матеріал для аналітики) (як варіантів майбутніх дій)
Рис. 2. Можливості мозкового штурму як метода навчання
У навчанні на основі конкретного досвіду «мозковий штурм» допомагає учасникам осмислювати досвід, а також перейти від уяв до ідей для плану дій.
К
онкретний
досвід
«Мозковий штурм»
А
ктивний
експеримент Рефлексія (осмислення)
«Мозковий штурм»
Абстрактна концептуалізація
Рис. 3. Мозковий штурм та навчання на основі конкретного досвіду.
Переваги методу |
Недоліки методу |
Активізується робота учасників |
Знижується керованість процесом сумісної роботи |
Учасники занурені в обговорення пошуку рішення проблеми |
Збільшуються витрати часу |
Генерується велика кількість ідей |
Після першого набору ідей, потрібні зусилля, щоб систематизувати матеріал мозкового штурму, підкорити його вирішенню проблем |
Учасники більш гнучко освоюють ігрові ідеї |
Ведучий повинен оволодіти майстерністю, гнучкістю, підвищуються витрати зусиль. |
Цей метод дуже часто використовують при прийнятті ключових управлінських рішень.
Наведемо приклад деяких теорій і моделей:
модель сміттєвого контейнера;
раціонально-дедуктивна модель;
редукціонізм;
дискретно-інкрементальну модель;
тейлоризм;
модель універсального передбачення;
тотальне управління якістю;
теорія хаосу;
теорія ігор.
Таблиця 2.