3. Критерії оцінювання навчальних досягнень з економіки.

Щоб оцінити відповідь учня, потрібно співставити рівень засвоєних ним знань, умінь та навичок, з еталонним рівнем. Виділяють такі рівні засвоєння:

• початковий рівень засвоєння (понятійний, фактологічний): уміти назвати, вибрати, виявити, визначити факти, терміни, поняття;

• репродуктивний: дати визначення, доповнити, пояснити, порівняти, аргументувати;

• алгоритмічно-дійовий (умовно-професійний): довести, розрахувати, упорядкувати;

• творчий: пропонувати, класифікувати, будувати моделі, обґрунтовувати, планувати.

На основі рівнів засвоєння виділяють такі рівні навчальних досягнень учнів:

• перший (початковий): відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;

• другий (середній): учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;

• третій (достатній): учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (анаплізом, абстрагуванням, узагальненням (синтезом), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки, його відповідь повна, правильна, логічна, обгрунтована, хоча їй і бракує власних міркувань, здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності;

• четвертий (високий): знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; учень вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати ситуації, факти, явища, виявляти та аргументувати власну позицію.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів потрібно враховувати:

• характеристики відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обгрунтована, творча;

• якість знань, правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

• ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

• рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв’язувати проблеми);

• самостійність оцінних міркувань.

Згідно 12-ти бальної системи оцінювання, яка використовується в загальноосвітній школі, бали розподіляються між рівнями таким чином:

початковий: 1-3 бали;

середній: 4-6;

достатній: 7-9;

високий: 10-12.

4. Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки.

Для виявлення відповідності навчальних досягнень учнів еталонним рівням розробляють еталонні вимірники. Еталонний вимірник навчальних досягнень - завдання, розробленні відповідно до проектованих еталонних рівнів, виконання яких дає максимально повне уявлення про те, наскільки досягнуті заплановані цілі навчання.

Вимоги до еталонних вимірників навчальних досягнень.

Вимоги до змісту:

1. Об’єктивність вимірника.

2. Відповідність вимірника за змістом курсу та обсягу матеріалу, що вивчається учнями відповідно до програми.

3. Відповідність вимірника рівню оволодіння учнями даної освітньо-вікової групи розумовими операціями.

4. Структура вимірника має забезпечувати можливість навіть найменш підготованим учням показати власні навчальні досягнення.

5. Рівноцінність різних варіантів вимірників одних і тих самих еталонних рівнів.

6. Забезпечення позитивного емоційно-ціннісного сприйняття завдання вимірника.

Вимоги до форми подання:

1. Стандартизованість вимірників.

2. Лаконічність, однозначність та чіткість формулювань завдань, використання фізичної термінології.

3. Використання таких форм подання завдань-вимірників, які сприятимуть створенню доброзичливої атмосфери та зниження впливу стресового чинника, який завжди наявний під час контролю.

Типи вимірників навчальних досягнень з економіки:

1. Вимірники-питання.

2. Вимірники-економічні задачі.

3. Вимірники-тести.