Методика аналізу навчальних занять у вузі

Для удосконалення педагогічної майстерності викладач повинен уміти правильно й детально проаналізувати будь-яке заняття. Особли­во важливим це є для молодих викладачів, які таким чином набувають досвіду викладання предметів і педагогічного досвіду взагалі. Полегшити роботу над аналізом допоможуть подані нижче поради та схеми.

Схема комплексного аналізу заняття:

1. Дата, група.

2. Кількість студентів (загальна, відсутніх, присутніх).

3. Підготовка аудиторії до заняття (порядок, дошка, ТЗН).

4. Навчальна програма - робочий план (відповідність)

5. Зв'язки: між темами, міжпредметні.

6. Організація на початку і в кінці заняття.

7. Підготовка студентів до заняття (витрачений час).

8. Повідомлення теми і мети заняття.

9. Відповідність структури заняття його типу.

10. Логічна послідовність між елементами заняття.

11. Раціональність розподілу часу на кожний елемент заняття.

12. Методи перевірки знань.

13. Чіткість формування питань.

14. Об'єктивність і мотивування оцінок.

15. Методи заохочення.

16. Якість виявлених знань.

17. Зв’язок теорії з практикою.

18. Науковість.

19. Доступність.

20. Ефективність використаних методів і прийомів подання ма­теріалу.

Загальні відомості про заняття:

1. Дата, група, прізвище, ім'я, по батькові викладача, скільки всього студентів, скільки відсутніх.

2. Обстановка й обладнання аудиторії: порядок, чистота, чи підготовлена дошка, наочність, ТЗН.

3. Чи вчасно почалось і закінчилось заняття.

1. Тема уроку. Мета заняття (як визначає викладач мету заняття).

2. Мета відвідування заняття.

3. Місце даного заняття у системі за темою або за курсом у цілому

4. Порівняти навчальну програму з даного предмета з робочим планом. Дізнатися, скільки годин виділяється на тему, щоб визначити правильність розподіленого матеріалу.

Зв’язок даного заняття з попереднім, як він здійснюється.

Тип і структура заняття.

Чи відповідає структура заняття обраному типу та ЇЇ доцільність з погляду досліджуваної теми в цілому. Послідовність окремих частин заняття (логічна, нелогічна). Забезпечення цілісності й закінченості заняття (підведення підсумку).

Зміст заняття.

Відповідність програмі й сучасному рівню науки. Зв’язок із су­часністю. Чи достатньо використовується матеріал у виховних цілях, міжпредметні зв’язки.

Методи і прийоми навчання на занятті

1. Чи відповідають методичні прийоми змісту, типу, меті заняття.

2. Здійснення дидактичних принципів: свідомості, активності, наочності, доступності знань. Як використовується наочність і ТЗН. Організація самостійної роботи студентів на занятті (вид, місце, методика).

3. Як розвиваються розумові здібності студентів, як активізується пізнавальна діяльність: створення проблемних ситуацій, постановка пізнавальних завдань тощо. Прийоми забезпечення зворотного зв’зку.

4. Прищеплення студентам умінь і навичок самоосвіти (робота з книгою, посібниками, додатковою літературою).

5. Оцінка знань студентів. Якість знань. Домашнє завдання: коли давалося, обсяг, підготовка до його виконання.

6. Наскільки, якими методами були залучені студенти до активної розумової діяльності. Мотивація.

Поведінка викладача

1. Уміння володіти аудиторією та організувати її для роботи. Стиль і тон у роботі (бадьорість, жвавість і т. д.).

2. Урахування індивідуальних особливостей студентів. Педагогічний такт. Культура мови. Спостережливість.

Організація заняття

1. Наявність плану заняття і ступінь його реалізації.

2. Забезпечення заняття наочністю, ТЗН, навчальними посібниками, спеціальним обладнанням; ефективність їх використання.

3. Виконання основних психологічних і гігієнічних вимог до заняття. Дотримання правил охорони праці й техніки безпеки.

4. Раціональне використання часу.

5. Оптимальний зв'язок фронтальної, групової та індивідуальної форм роботи на занятті.

6. Наявність і оперативність зворотного зв'язку.

7. Стан навчальної документації.

8. Знання предмета викладачем і рівень його педагогічної майстерності.

9. Якість мови викладача (інтенсивність, образність, емоційність, загальна і специфічна грамотність, чітка дикція, оптимальність темпу тощо.).

10. Педагогічна культура, такт і зовнішній вигляд викладача. Навчання на занятті

1. Ступінь досягнення основної дидактичної мети заняття.

2. Ступінь реалізації принципу науковості, глибини засвоєння.

1. Зв'язок навчання з практикою, з обраною спеціальністю фахівця ДПС України.

3. Проблемність у навчанні.

4. Доступність навчання. Реалізація диференційованого підходу.

5. Реалізація принципу систематичності в навчанні.

7. Оптимальне використання методів навчання. їх відповідність змісту освіти на занятті, його меті, а також віку та розвитку студентів.

8. Ефективність використання контролю за знаннями, навичками і вміннями та рівень вимог, на якому проводиться їх оцінка.

9. Оптимальність домашнього завдання.

Виховання на занятті

1. Ступінь досягнення виховної мети на занятті.

2. Реалізація міжпредметних зв’язків.

3. Розвиток суспільної активності.

4. Використання можливостей для профорієнтації, економічного, юридичного і трудового виховання.

5. Виховання моральних стосунків між студентами.

6. Рівень естетичного впливу заняття на студентів.

7. Формування культури розумової праці.

8. Виховне значення позиції викладача стосовно студентів (зацікавлена, байдужа). Стиль їх взаємостосунків (авторитарний, ліберальний, байдужий).

9. Виховне значення особи викладача в цілому.

Діяльність студентів

1. Ступінь досягнення мети заняття.

2. Ступінь засвоєння студентами знань, формування вмінь і навичок, передбачених програмними вимогами при вивченні даної теми.

3. Рівень результативності та ефективності навчальної діяльності.

4. Творча активність студентів, наявність інтересу до занять і до предмета в цілому.

5. Наявність навичок самостійної роботи. Уміння працювати з допоміжними джерелами (навчальною, довідковою, художньою літературою).

6. Уміння виділяти головне, суттєве.

7. Уміння планувати, аналізувати й оцінювати ефективність своєї діяльності та діяльності своїх товаришів.

8. Уміння узагальнювати і систематизувати.

9. Розвиток письмових, графічних і спеціальних умінь і навичок студентів.

10. Оптимальність темпу навчальної діяльності.

11. Організованість і дисциплінованість студентів на занятті. Результати заняття

Досягнення мети. Виконання плану. Обсяг і якість знань. Виховне й освітнє значення заняття. Що є найбільш цікавим у проведенні цього заняття. Що можна запозичити для впровадження в практику іншим викладачам. Над чим потрібно працювати викладачеві.

Пропозиції

Порадити, як уникнути негативних сторін (рекомендувати літе­ратуру, відвідування занять інших викладачів) (Додатки 2-3).