5. Особливості відбору, формування та побудови змісту курсів економічних дисциплін загальноосвітньої та вищої школи.

Зміст навчання економіки є одним з ключових елементів навчального процесу. Він визначається цілями, мотивами та задачами, які мають вирішуватися в процесі навчання економіки та зростанням економічної освіченості для динамічного розвитку суспільства. З одного боку, шкільний курс економіки має забезпечувати формування фундаментальних економічних понять, які складуть основу для подальшої економічної діяльності людини, розвивати економічне мислення та виховувати економічну культуру. З іншого боку, шкільний курс економіки має бути доступним для учнів. Обсяг та зміст курсу визначається програмою, яка визначає коло зань, умінь та навичок учнів і є напрямною для вчителів та авторів підручників та посібників.

При формуванні змісту шкільного курсу економіки враховуються вимоги науковості, систематичності викладу з урахуванням логіки економічної науки та рівня розвитку учнів (вікових особливостей), спрямованість на вирішення практичних економічних проблем, з якими учні зустрічаються, будучи суб’єктом економічних відносин, забезпечення тісного зв’язку з іншими предметами, що вивчаються в школі.

Якщо проведено відбір навчального матеріалу, його необхідно розподілити за роками навчання учнів у загальноосвітній школі. Належна структура забезпечує послідовність та неперервність економічної освіти.

В історії методики (як науки взагалі, не лише окремого предмета) склалися різні підходи до вибору структури: радіальна (лінійна), концентрична, лінійно-циклічна, ступінчата..

Лінійна структура передбачає таку послідовність навчального матеріалу, коли окремі розділи та теми вивчаються один раз за весь період навчання, а зміст кожного розділу є повністю закінченим (недоліки: нерівномірність розподілу матеріалу за складні, необхідність значної підготовки і т.д.).

Концентрична структура – враховує особливості розвитку розумових здібностей учнів. Поняття вивчаються двічі – початкові відомості з усіх розділів предмету, а потім повторно, більш глибоко, з високим рівнем узагальнень (недоліки: дублювання навчального матеріалу, перевантаження школярів, витрати навчального часу і т.д).

Ступінчата - систематичність викладу та врахування вікових особливостей учнів. Повторного вивчення тих самих понять не відбувається.

Приклад лінійно-циклічної структури побудови шкільного курсу економіки:

Тема	Рівні засвоєння економічних знань
	Основна школа (8-9 кл.)		Старша школа (10-12 кл.)
	I	II	III	IV
1. Потр. та споживчі блага 2. Економічні ресурси 3. Обмін і гроші .................................................... 4. Фіскальна політика 5. Міжнародна торгівля	+ + + - -	+ + + - -	+ + + - -	+ + + + +

I рівень – вивчення основних економічних понять, навчання основ здійснення вибору та його оцінуки, виховання почуття відповідальності за рішення;

II рівень – розширення економічного кругозору, накопичення творчого досвіду в самостійному прийнятті рішень, вивчення економічних зв’язків людина-родина-підприємство-суспільство;

III рівень – вивчення основних економічних концепцій та законів, набуття навичок практичного використання отриманих знань для аналізу реальних економічних явищ, набуття навичок основ наукових досліджень з економіки;

IV – поглиблене засвоєння універсальних економічних категорій та законів, вироблення вміння робити аргументованні висновки та узагальнення, використання набутого аід час вивчення основ економіки досвіду для подальшої діяльності та соціальної адаптації.