Інші найпоширеніні мовні сім’ї

Мовами УГРО-ФІНСЬКОЇ мовної сім’ї розмовляє 23 млн. носіїв. До неї входять такі групи:

прибалтійсько-фінська – фінська (5,3 млн.), карельська (70 тис.), естонська (1,1 млн.);

волзька – марійська (540 тис.), мордовські ерзян і мокшан (1 млн.);

пермська – мови комі-зирянська (320 тис.), комі-перм’яцька (150 тис.), удмурдська (540 тис.);

угорська – угорська (14,5 млн.), хантийська (14 тис.), мансійська(4 тис.);

саамська мова (50 тис.).

Мовами ТЮРКСЬКОЇ МОВНОЇ СІМ’Ї користуються 110 мільйонів носіїв. Мовна сім’я поділяється на такі групи:

булгарська – чуваська (1,4 млн.), мертві булгарська, хозарська;

південно-західна – турецька (45 млн.), азербайджанська (14 млн.), туркменська (3,8 млн.), ґаґаузька (170 тис.);

північно-західна – казахська (8 млн.), киргизька (2,4 млн.), татарська (5,4 млн.), алтайська (50 тис.), кримсько-татарська (50 тис.), мертві куманська, половецька;

північно-східна – якутська (300 тис.), тувинська (180 тис.), хакаська (60 тис.).

СЕМІТО-ХАМІТСЬКА сім’я (193 млн.): арабська (175 млн.), хауса, іврит (староєврейська мова, яка була мертвою до 1948 р.)

Класифікація усіх мовних сімей та мов, які до них входять

ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА СІМ’Я

(2106 мов – приблизно 45% усього населення земної кулі)

1)    Індійська група (≈ 770 млн.)                  8) Слов’янська група  (≈ 20 млн.) 

-         ведійська (санскрит) – мертва        східно-слов’янська підгрупа

-         хінді (понад 200 млн.)                         - російська (250 млн.)

-         урду (45 млн.)                                      - українська (45 млн.)

-         бенгалі (170 млн.)                                - білоруська (8,2 млн.)

-         панджабі (72 млн.)                            південно-слов’янська підгрупа

-         маратхі (57 млн.)                                  - болгарська (9 млн.)

-         циганська (1-5 млн.)                            - македонська (2 млн.)

2)    Іранська група (≈ 81 млн.)                          - сербохорватська (16,5 млн.)

-         авестійська– мертва                             - словенська (2,1 млн.)

-         скіфська– мертва                                  - старослов’янська– мертва

-         давньоперська – мертва                    західно-слов’янська підгрупа

-         афганська (24,6 млн.)                           - чеська (10,6 млн.)

-         курдська (20 млн.)                                - словацька (5 млн.)

-         таджицька (7,2 млн.)                            - польська (42,7 млн.)

-         оситинська (0,                          - верхньо і нижньолужицька (100 тис.)

3)    Романська група (≈ 576 млн.)                     - полабська – мертва

-         іспанська (300 млн.)                        9) Германська група (≈ 550 млн.)

-         італійська (70 млн.)                          північна підгрупа

-         португальська (150 млн.)                     - шведська (10 млн.)

-         французька (100 млн.)                          - датська (5,5 млн.)

-         румунська (22,8 млн.)                           - норвезька (5 млн.)

-         молдавська (2,5 млн.)                           - ісландська (270 тис.)

-         каталонська (7,8 млн.)                        західна підгрупа

-         сардинська (1,5 млн.)                           - англійська (420 млн.)

4)    Італійська група                                            - німецька (100 млн.)

-         латинська– мертва                                - голландська (20 млн.)

-         оскська– мертва                                    - бурська (6 млн.)

-         умбрська– мертва                                 - фризька (0,4 млн.)

-         фаліскська– мертва                            східна підгрупа

5)    Кельтська група (≈ 14 млн.)                        - готська – мертва

-         галльська – мертва                                - бургундська – мертва

-         ірландська (0,6 млн.)                            - вандальська – мертва

-         шотландська (100 тис.)                        10) Анатолійська група

-         уельська (520 тис.)                                 - хеттська – мертва

-         бретонська (1 млн.)                                - палайська – мертва

6) Тохарська група                                              - лувійська – мертва

-         кучанська– мертва                                 - лікійська – мертва

-         туефанська– мертва                               - лідійська – мертва

7) Балтійська група (≈ 4,5 млн.)                      11) Грецька мова (≈ 12,2 млн.)

-         литовська (3 млн.)                                 ряд старогрецьких діалектів

-         латиська (1,5 млн.)                              12) Вірменська мова ( ≈ 6 млн.)

-         пруська– мертва                                  13) Ілірійська група             

                                                                           - ілірійська – мертва

                                                                                      - мессапська – мертва

14) Албанська група

Не визначено груп мертвих мов: фрігійської, фракійської, венетської.

2. КИТАЙСЬКО-ТІБЕТСЬКА СІМ’Я (≈ 1160 млн.):

китайська, тібетська, бірманська, мяо, яо.

3. НІГЕРО-КОНГОЛЕЗЬКА СІМ’Я (≈ 300 млн.):

суахілі, кукуруку, бобо, сусу.

4. АФРАЗІЙСЬКА ( СЕМІТО-ХАМІТСЬКА) СІМ’Я (≈ 275 млн.):

арабська, ассирійська, хауса (Чад)

5. АВСТРАЛІЙСЬКА ( МАЛАЙСЬКО-ПОЛІНЕЗІЙСЬКА) СІМ’Я (≈ 237 млн.):

індонезійська, яванська

6. ДРАВІДІЙСЬКА СІМ’Я (≈ 192 млн.):

тамільська, телугу

7. ЯПОНСЬКА МОВА (121,5 млн.)

8.АУСТРОАЗІАТСЬКА СІМ’Я (84 млн.):

в’єтнамська, сора, хо

9. ТЮРКСЬКА СІМ’Я (≈ 78 млн.):

казахська, узбецька, якутська

10. КОРЕЙСЬКА МОВА (60 млн.)

11.ФІННО-УГОРСЬКА СІМ’Я (≈ 23 млн.):

естонська, комі

12. НІЛО-САХАРСЬКА СІМ’Я (≈ 23 млн.):

барі, кома, ік, со

13. АНДО- ЕКВАТОРРІАЛЬНА СІМ’Я (≈ 20 млн.):

есмеральда, мінуге

14. ІБЕРІЙСЬКО-КАВКАЗЬКА СІМ’Я (≈ 7 млн.):

абхазька, грузинська, чеченська

15. МОНГОЛЬСЬКА СІМ’Я (≈ 6,5 млн)

16. ТУНГУСО-МАНЬЧЖУРСЬКА СІМ’Я (≈ 3,6 млн.)

17.ПАЛЕОАЗІАТСЬКІ МОВИ (умовно група)

симська (10 чол.), юкагірська (250 чол.)

Ґрунтовне порівняльно-історичне вивчення мов дозволило виявити спільні ознаки у мов, які раніше відносились до різних сімей. Так, спільні ознаки мають дравідійські та угро-фінські мови. Алтайська мовна надсім’я об’єднує тюркські, тунгуські, маньчжурські, палеоазіатські, монгольські, японську, корейську мови.

Ностратична макросім’я об’єднує індоєвропейські, афразійські, картвельські, угро-фінські, дравійські, алтайські мови.

Внаслідок мовних контактів виникає нове утворення – мовний союз – як істотне зближення мов, що тривалий час перебувають у взаємодії, займаючи суміжні території (наприклад, балканський мовний союз).