«Антропологія: людина у філософському вимірі»
у вигляді коментування текстів першоджерел.
Виконала:
студентка 4 курсу
напряму підготовки філософія та суспільствознавство
Інституту філософської освіти та науки
Гавриленко Валерія Сергіївна
„ЗАТВЕРДЖУЮ”:
_______________________________________
КИЇВ – 2011
ЗМІСТ
ТЕМА: Антропологія: людина у філософському вимірі.
МЕТА: поглибити знання учнів з теми «Філософська антропологія»
ЗАВДАННЯ:
- розвити у студентів абстрактне мислення;
- навчити студентів висловлювати власну думку;
- розібрати тексти першоджерел з теми «Філософська антропологія» і проаналізувати, покладаючись на власні знання філософських систем тієї епохи, цитати з творів якої будуть запропоновані;
- допомогти студентам у розборі тих термінів, які будуть незрозумілими, для подальшого їх використання у наукових бесідах.
ХІД СЕМІАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ: Впродовж всього заняття студенти будуть зайняті обговоренням головного питання: що таке людина і яке її місце у світі. Це буде відбуватися шляхом обговорення першоджерел. За основу я беру цитату з діалогу Платона «Держава», а саме «Міф про печеру». Після цього даю змогу кожному зі студентів висловитися з думками про те, що на їх думку, символізує печера, люди в ній, тіні і т.д. Якщо у студентів вичерпається думка, запропоную сказати хто з них підтримує таку теорію і чому. Також підчас обговорення я буду задавати запитання по теоретичним знанням учнів, а саме
Як у Стародавній Греції визначали поняття істини?
Що таке «ейдос»?
Що таке пізнання за Платоном?
На зачитування і обговорення «Міфу про печеру» я відводжу близько 40 хвилин, після чого я зачитую ще одну цитату з «Положення людини в космосі» Макса Шелера. Хід обговорення такий же. Питання:
Назвіть головних представників філософської антропології ХХ століття?
Які існують типи само розуміння людини за М. Шелером?
Що таке функціональна і біологічна напрямки філософської антропології?
Після розмови конкретно про першоджерело і розгляду самого Макса Шелера я пропоную порівняти, як, більше, ніж за десять століть, змінилася думка про людину. Студенти зможуть проявити свої знання зі всієї теми «Філософська антропологія», а не тільки з однієї з її частин. І, звичайно ж, якщо хтось зі студентів щось недочитав, він зможе послухати своїх колег і, таким чином, повніше осягнути тему.
ВСТУП.
Доброго дня, шановні студенти. Сьогодні ми проведемо сумісними зусиллями семінар з теми «Антропологія: людина у філософському вимірі». На протязі заняття кожен зможе висловити власну думку щодо теми і задати будь-яке питання, яке виникне впродовж семінару. На питання будемо відповідати також разом. Зараз я вам зачитаю декілька цитат, які і необхідно буде прокоментувати. Кожен має висловити свою думку, або, якщо щось незрозуміло, задавати запитання. Тож почнемо з цитати з книги сьомої діалогу Платона «Держава»:
«... посмотри-ка: ведь люди как бы находятся в подземном жилище наподобие пещеры, где во всю ее длину тянется широкий просвет. С малых лет у них там на ногах и на шее оковы, так что людям не двинуться с места, и видят они только то, что у них прямо перед глазами, ибо повернуть голову они не могут из-за этих оков. Люди обращены спиной к свету, исходящему от огня, который горит далеко в вышине, а между огнем и узниками проходит верхняя дорога, огражденная... невысокой стеной вроде той ширмы, за которой фокусники помещают своих помощников, когда поверх ширмы показывают кукол.
... за этой стеной другие люди несут различную утварь, держа ее так, что она видна поверх стены; проносят они и статуи, и всяческие изображения живых существ, сделанные из камня и дерева. При этом, как водится, одни из несущих разговаривают, другие молчат.
…Прежде всего, разве ты думаешь, что, находясь в таком положении, люди что-нибудь видят, свое ли или чужое, кроме теней, отбрасываемых огнем на расположенную перед ними стену пещеры?
… А предметы, которые проносят там, за стеной; не то же ли самое происходит и с ними?.. Если бы узники были в состоянии друг с другом беседовать, разве, думаешь ты, не считали бы они, что дают названия именно тому, что видят?
Если бы в их темнице отдавалось эхом все, что бы ни произнес любой из проходящих мимо, думаешь ты, они приписали бы эти звуки чему-нибудь иному, а не проходящей тени?.. Такие узники целиком и полностью принимали бы за истину тени проносимых мимо предметов...
Понаблюдай же их освобождение от оков неразумия и исцеление от него, иначе говоря, как бы это все у них происходило, если бы с ними естественным путем случилось нечто подобное.
Когда с кого-нибудь из них снимут оковы, заставят его вдруг встать, повернуть шею, пройтись, взглянуть вверх — в сторону света, ему будет мучительно выполнять все это, он не в силах будет смотреть при ярком сиянии на те вещи, тень от которых он видел раньше. И как ты думаешь, что он скажет, когда ему начнут говорить, что раньше он видел пустяки, а теперь, приблизившись к бытию и обратившись к более подлинному, он мог бы обрести правильный взгляд? Да еще если станут указывать на ту или иную мелькающую перед ним вещь и задавать вопрос, что это такое, и вдобавок заставят его отвечать! Не считаешь ли ты, что это крайне его затруднит, и он подумает, будто гораздо больше правды в том, что он видел раньше, чем в том, что ему показывают теперь?
…А если заставить его смотреть прямо на самый свет, разве не заболят у него глаза, и не вернется он бегом к тому, что он в силах видеть, считая, что это действительно достовернее тех вещей, которые ему показывают?
Если же кто станет насильно тащить его по крутизне вверх, в гору и не отпустит, пока не извлечет его на солнечный свет, разве он не будет страдать и не возмутится таким насилием? А когда бы он вышел на свет, глаза его настолько были бы поражены сиянием, что он не мог бы разглядеть ни одного предмета из тех, о подлинности которых ему теперь говорят... Тут нужна привычка, раз ему предстоит увидеть все то, что там, наверху. Начинать надо с самого легкого: сперва смотреть на тени, затем — на отражения в воде людей и различных предметов, а уж потом — на самые вещи; при этом то, что на небе, и самое небо ему легче было бы видеть не днем, а ночью, то есть смотреть на звездный свет и Луну, а не на Солнце и его свет.
И, наконец, думаю я, этот человек был бы в состоянии смотреть уже на самое Солнце, находящееся в его собственной области, и усматривать его свойства, не ограничиваясь наблюдением его обманчивого отражения в воде или в других, ему чуждых средах.
И тогда уж он сделает вывод, что от Солнца зависят и времена года, и течение лет, и что оно ведает всем в видимом пространстве, и оно же каким-то образом есть причина всего того, что этот человек и другие узники видели раньше в пещере.
Вспомнив свое прежнее жилище, тамошнюю премудрость и сотоварищей по заключению, разве не сочтет он блаженством перемену своего положения и разве не пожалеет своих друзей?
А если они воздавали там какие-нибудь почести и хвалу друг другу, награждая того, кто отличался наиболее острым зрением при наблюдении текущих мимо предметов и лучше других запоминал, что обычно появлялось сперва, что после, а что и одновременно, и на этом основании предсказывал грядущее, то, как ты думаешь, жаждал бы всего этого тот, кто уже освободился от уз, и разве завидовал бы он тем, кого почитают узники и кто среди них влиятелен?...
Обдумай еще и вот что: если бы такой человек опять спустился туда и сел бы на то же самое место, разве не были бы его глаза охвачены мраком при таком внезапном уходе от света Солнца?...А если бы ему снова пришлось состязаться с этими вечными узниками, разбирая значение тех теней? Пока его зрение не притупится и глаза не привыкнут — а на это потребовалось бы немалое время, — разве не казался бы он смешон? О нем стали бы говорить, что из своего восхождения он вернулся с испорченным зрением, а значит, не стоит даже и пытаться идти ввысь. А кто принялся бы освобождать узников, чтобы повести их ввысь, того разве они не убили бы, попадись он им в руки»?...
Добре, а зараз перестрибнемо на багато століть вперед і послухаємо уривок з книги представника філософії ХХ століття М. Шелера «Положення людини в космосі»:
«…сущность человека и то, что можно назвать его особым положением, возвышается над тем, что называют интеллектом и способностью к выбору, и не может быть достигнуто, даже если предположить, что интеллект и избирательная способность произвольно возросли до бесконечности».
ПІДСУМОК.
На цьому, пропоную поставити крапку у обговоренні людини. На семінарському занятті ми з вами поговорили про проблему людини у свідомості античних мислителів, а зокрема Платона. Плідне обговорення і ваші попередні знання дозволили ширше розглянути положення Платона про душу людини. Крім цього ви вдосконалили свої уявлення про філософську антропологію, як науку; освіжили знання про теорію Макса Шелера. Найголовніше ж, на мою думку, що за сьогоднішній семінар ви навчилися правильно задавати питання, аналізувати твердження інших і висловлювати власну думку. Впевнена, що цей семінар вам сподобався, і ви будете не проти проведення подібного роду занять по наступних темах.
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ З ЛЕКЦІЙНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ ТЕМ
ІНДИВІДУАЛЬНА БЕСІДА ЗІ СТУДЕНТОМ.
При роботі з талановитими студентам я зверну свою увагу на спроби наукової роботи на конференціях, різного роду пошукових конкурсах, адже навчання в ВНЗ це не лише накопичення знань, а й початок активної наукової діяльності. Філософська антропологія у сучасній філософії – це напрямок, який наряду з соціальною філософією найактивніше розвивається. Окрема увага буде приділена дослідженню більшої кількості першоджерел.
Студенти, що відстають, на мою думку, просто потребують більше уваги з боку викладача, адже для розуміння матеріалу їм потрібно дещо більше часу та пояснень. Я запропоную їм досить цікавий та доступний критичний матеріал.
КОНТРОЛЬНА ПИСЬМОВА РОБОТА (у розрахунку на 1 заняття).
Контрольна робота охоплює всю тему «Антропологія: людина у філософському вимірі»; розрахована на 65 – 75 хвилин. За кожне питання максимум 4 бали. Отже всього 12 балів.
1. Порівняти роль людини у філософських поглядах мислителів Античності, Середньовіччя і Відродження.
2. Як І.Кант вплинув на становлення філософської антропології, як науки?
3. Охарактеризуйте функціональну течію філософської антропології ХХ століття.
ТЕСТОВА ПИСЬМОВА РОБОТА (обрати правильну відповідь з чотирьох запропонованих варіантів).
Критерії оцінювання:
- Правильна відповідь – 2 бали.
- Правильна неточна відповідь –1 бал.
- Неправильна відповідь – 0 балів.
- Абсурдна відповідь – 0 балів.
- Завдання на відповідність. Кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.
Максимум балів – 40 .
1. Антропологія з грецької мови перекладається як:
А) людське знання(0 балів);
Б) слово про людину(2 бали);
В) людинознавство(1 бал);
Г) наука про світ(0 балів).
2. Який грецький мислитель сказав: «Пізнай самого себе»?
А) Лукрецій Кар(0 балів);
Б) Парменід(0 балів);
В) Невідомий автор(2 бали);
Г) Сократ( 1 бал).
3. Про що Платон хоче метафорично розповісти у «Міфі про печеру»?
А) про печеру(0 балів);
Б) про світ ідей і речей(2 бали);
В) про пізнання істини(1 бал);
Г) про існування Бога і його верховенство над нами(0 балів).
4. Середньовічна філософія була спрямована на:
А) людину і Бога(1 бал);
Б) Бога(2 бали);
В) природу і людину(0 балів);
Г) науку і техніку(0 балів).
5. Збіркою правил і головним натхненням філософів Середньовіччя вважається праця:
А) Вергілія «Енеїда»(0 балів);
Б) Новий заповіт(1 бал);
В) Лукреція Кара «Про природу речей»;
Г) Біблія(2 бали).
6. Відправним пунктом християнського благочестя Єразм Роттердамський вважав:
А) людяність і розум ( 1 бал);
Б) моральне вдосконалення (2 бали);
В) покора тілесним інстинктам(0 балів);
Г) пошана до природи (0 балів).
7. Епоху Відродження можна охарактеризувати у таких термінах:
А) антропоцентризм, гуманізм, натуралізм(2 бали);
Б) людиноцентризм, раціоналізм, теоцентризм (1 бал);
В) ідеалізм, фетишизм, расизм(0 балів);
Г) монотеїзм, кордоцентризм, гуманізм( 0 балів).
8. Що стверджує Томас Гоббс у своїй праці «Левіафан»?
А) «людина людині вовк»(2 бали);
Б) «війна всіх проти всіх(1 бал)»;
В) «людина – чиста дошка(0 балів)»;
Г) «людина – міра всіх речей»(0 балів);
9. Гуманізм – це:
А) визнання людини найвищою цінністю в світі(2 бали);
Б) теж саме, що антропоцентризм(1 бал);
В) доброта і моральна поведінка(0 балів);
Г) пізнання через розум(0 балів).
10. Головне питання філософії за Імануїлом Кантом:
А) «Як відрізнити людину від тварини»?( 0 балів);
Б) «Чого не вистачає особистості»? (0 балів);
В) «Яке місце людини у всесвіті»?(1 бал);
Г) «Що таке людина»?(2 бали).
11. Встановіть відповідність між епохами і її представниками(за кожну правильну выдповыдь 0,5 бал):
А) Арістотель; а) Німецька класика;
Б) Микола Кузанський; б) Античність;
В) Георг Фрідріх Гегель; в) Відродження;
Г) Ернст Кассірер; г) ХХ століття;
12. Термін «категоричний імператив» пов'язаний з таким поняттям:
А) моральність(1 бал);
Б) внутрішня самоціль людини(2 бали);
В) пізнання смислів буття(0 балів);
Г) tabula rasa(0 балів).
13. Основна відмінність людини від інших істот, на думку І.Канта:
А) знаходиться на фізичному зовнішньому рівні(0 балів);
Б) усвідомлення людиною самої себе, тобто самосвідомість(2 бали);
В) в осягненні найвищої істини – Бога( 0 балів);
Г) у розумі(1 бал).
14. Прабатьком марксистської філософіїї, з її матеріальним поглядом на світ і на людину в тому числі, вважається:
А) Г.Ф. Гегель(0 балів);
Б) Л. Фейєрбах(2 бали);
В) А. Шопенгауер(0 балів);
Г) Ж.П. Сартр(0 балів).
15. Центральною темою філософії А. Шопенгауера вважається:
А) людина(0 балів);
Б) воля(2 бали);
В) свідомість(0 балів);
Г) самогубство(1 бал).
16. Укажіть правильну тезу:
А) С. Кьєкегор, Ф. Ніцше та А. Шоппенгауер сумнівалися, чи потрібні обов’язкові норми поведінки, які зараз присутні у нашому суспільстві(1 бал);
Б) А. Шопенгауер, а потім Ф. Ніцше і С. Кьєркегор відкинули нормативність в моралі(2 бали);
В) Ф. Ніцше першим засумнівався у доцільності існування поведінкових норм( 0 балів);
Г) Серен Кьєркегор зауважив, що існування людини виявляється наслідком її наближення до Бога(0 балів).
17. Фрідріх Ніцше стверджував:
А) Сучасна людина – це лише нарис, якийсь ембріон людини майбутнього, справжнього представника справжньої людської природи(2 бали);
Б) Людина повинна знайти свою сутність, себе з Богом, подолати свою обмеженість, пробратися до справжнього свого існування (0 балів);
В) Людина опиняється опорою і центральною ланкою, що утримує макро- і мікрокосм(0 балів);
Г) Нинішня людина – людина-тварина(1 бал).
18. У правильному підході до пізнання за М.Шелером головним знанням є:
А) знання контролю(0 балів);
Б) знання знань і знання умінь(0 балів);
В) знання контролю, знання культури і знання спасіння(2 бали);
Г) знання спасіння(1 бал).
19. У чому виражається сутність людини за Х. Плеснером?
А) у різноманітних формах і засобах її поведінки(2 бали);
Б) у діях спрямованих на іншу людину(0 балів);
В) у твердженні «знання – сила»(0 балів);
Г) у незвичних актах поводження людського тіла(1 бал).
20. Філософська антропологія як наукова течія з’явилася:
А) У першій половині ХХ століття( 2 бали);
Б) У другій половині ХХ століття (0 балів);
В) У ХVII столітті(0 балів);
Г) У другій половині ХІХ століття(1 бал).
Даний тест дозволить об’єктивно оцінити знання учнів і виявити їх сильні і слабкі сторони.
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ З ЛЕКЦІЙНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ ТЕМ
ТВОРЧЕ навчально-методичне ЗАВДАННЯ.
Теми наукових повідомлень і рефератів:
1. Софістське тлумачення людини.
2. Сократ, як перший представник філософської антропології.
3. Вплив космоцентризму на сучасні течії філософії.
4. Місце людини в середньовічному теоцентризмі.
5. Людина-механізм у Р. Декарта.
6. Розуміння людини в Німецькій класичній філософії.
7. Роль І.Канта в становленні філософської антропології, як науки.
8. Антиморальність у Ф. Ніцше і А. Шопенгауера.
9. Функціональний і біологічний підхід у філософській антропології ХХ століття.
10. Сучасні російські філософські антропологи. Їх погляди на людину.
Даний вид роботи більше підходить для студентів заочної форми навчання тому що вони потребують сильнішого упору на розвиток абстрактно мислення. А наукові повідомлення і реферати як раз дозволять викласти на папір свої власні думки і одночасно показати знання і орієнтування в темі «Антропологія: людина у філософському вимірі».
АНОТАЦІЯ
Гавриленко В.С. Антропологія: людина у філософському вимірі / Валерія Сергіївна Гавриленко // Навчальне забезпечення дисципліни. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. – 2011.
Лекція з навчальної програми курсу «Філософія» для студентів вищих навчальних закладів.
Розглядається проблема людини в історичній періодизації філософії: від Античності до наших днів. Погляди кожної епохи зображені за допомогою опису поглядів її представників. Коротко викладені концепції Платона, Фоми Аквінського, Миколи Кузанського, Джона Локка, Іммануіла Канта, Макса Шелера та ін.
Лекція призначена для студентів вищих навчальних закладів нефілософських спеціальностей.
Лекция по учебной програмне курса «Философия» для студентов высших учебных заведений.
Рассматривается проблема человека в исторической периодизации философии: от Античности до наших дней. Воззрения каждой эпохи изображены посредством описания взглядов нескольких ее представителей. Кратко изложены концепции Платона, Фомы Аквинского, Николая Кузанского, Джона Локка, Иммануила Канта, Макса Шелера и др.
Лекция предназначена для студентов высших учебных заведений нефилософских специальностей.
Lecture course on curriculum «Philosophy». The problem of human in historical philosophical periodization was considered: from Ancient time till our times. Views of each era were depicted by the description of each of its representative. The concept of Plato, Thomas Aquinas, Nicholas of Cusa, John Locke, Immanuel Kant, Max Sheler, and others were summarized.
The lecture is for students in higher education non-philosophical disciplines.