4. Експериментальна перевірка та уточнення розрахованого опору резисторів вимірювальної схеми

При виконанні роботи використовується переносний потенціометр постійного струму типу ПП-63 класу 0,05, автоматичний потенціометр типу КСП, шкала якого перераховується, і магазини опорів МСР з інтервалом зміни опору 0,01 Ом. ,якій заміняє резистори Rн, Rп і Rб.

П отенціометр ПП-63 підключається провідниками від його затискачів "X” із клемами "Датчик" потенціометра КСП. З'єднання магазинів МСР із вимірювальною схемою потенці-ометра КСП показана на рис.2. Величину опорів Rн, Rn і Rб на відповідних магазинах встановлюють відповідно до значень, отриманим із розрахунку.

Різниця потенціалів, що відповідає ЕРС ТЕП з урахуванням температур її вільних кінців E(t₀,t'₀) подається на вимірювальну схему потенціометра КСП за допомогою обертання ручки "напруга" потенціометра ПП-63 і положення перемикача "Рід роботи" у позиції "Повірка".

Тем­пе­ра­ту­ра ві­ль­них кі­н­ців ТЕП t'₀ ви­зна­ча­є­ть­ся зраз­ко­вим тер­мо­ме­т­ром в мі­с­ці під­к­лю­чен­ня ТЕП до по­те­н­ці­о­ме­т­ру КСП.

Отри­ма­ні в ре­зуль­та­ті роз­ра­хун­ку ме­жі ви­мі­ру шка­ли при­ла­ду мо­жуть не­зна­ч­но від­рі­з­ня­ти­ся від за­да­них, то­му що ве­ли­чи­ни опо­рів на не­ро­бо­чих ви­т­ках ре­о­хор­да і з'є­д­ну­валь­ні про­ві­д­ни­ки при роз­ра­хун­ках не вра­хо­ву­ю­ть­ся.

Пе­ре­вір­ка від­по­ві­д­но­с­ті за­да­них і отри­ма­них меж ви­мі­ру по­те­н­ці­о­ме­т­ра про­ва­ди­ть­ся по­да­чею на йо­го ви­мі­рю­валь­ну схе­му рі­з­ни­ці по­те­н­ці­а­лів, рі­в­них Емин - E(t₀,t'₀) і Емакс - E(t₀,t'₀)

У випадку розбіжності заданих і отриманих меж виміру підгонка початку і кінця шкали приладу здійснюється зміною величин опорів Rн і Rб на магазинах опорів до повного збігу покажчика потенціометра з поділками, що відповідають Емин - E(t₀,t'₀) і Емакс - E(t₀,t'₀) тобто із крайніми рисками його шкали.

Як­що на вхід ав­то­ма­ти­ч­но­го по­те­н­ці­о­ме­т­ра по­да­на ЕРС яка від­по­ві­дає ни­ж­ній ме­жі ви­мі­ру при­ла­да Емин - E(t₀,t'₀) і стріл­ка вста­но­ви­ла­ся лі­ві­ше (пра­ві­ше) ну­льо­вої по­діл­ки шка­ли, то для при­ве­ден­ня її на по­ча­т­ко­ву по­ді­ло­ку по­трі­б­но зме­н­ши­ти (збіль­ши­ти) опір Rн і од­но­ча­с­но на стіль­ки ж збіль­ши­ти (зме­н­ши­ти) опір Rб.

По­тім вар­то пі­ді­гна­ти по­ка­ж­чик до по­діл­ки на­при­кі­н­ці шка­ли. Для цьо­го не­об­хід­но по­да­ті на вхід ав­то­ма­ти­ч­но­го по­те­н­ці­о­ме­т­ра ЕРС рі­в­ну Емакс - E(t₀,t'₀) і від­по­ві­д­ної вер­х­ньої ме­жі ви­мі­ру. Як­що стріл­ка не вста­но­ви­ла­ся про­ти кі­н­це­вої по­діл­ки шка­ли, то для при­ве­ден­ня її на кі­н­це­вий по­ді­лок не мо­ж­на змі­ню­ва­ти тіль­ки Rб, то­му що при цьо­му по­ру­ши­ть­ся на­ст­ро­ю­ван­ня по­ча­т­ко­во­го по­діл­ка шка­ли.

Як­що по­ка­ж­чик вста­но­ви­в­ся лі­ві­ше (пра­ві­ше) кі­н­це­вої по­діл­ки шка­ли, то для при­ве­ден­ня її на кі­н­це­вий по­ді­лок по­трі­б­но зме­н­ши­ти (збіль­ши­ти) опір Rn і од­но­ча­с­но збіль­ши­ти (зме­н­ши­ти) опір Rб так. щоб ве­ли­чи­на стру­му за­ли­ша­ла­ся не­змін­ною, тобто ΔRnp= -ΔRб при цьо­му су­ма опо­рів (RH+Rnp+Rб) за­ли­ши­ть­ся не­змін­ною.

Пі­с­ля при­ве­ден­ня по­каж­ка на кі­н­це­ву по­діл­ку пе­ре­ві­ри­ти

по­ло­жен­ня її на по­ча­т­ко­вій по­діль­ці. Як­що на­ст­ро­ю­ван­ня по­ло­жен­ня по­ча­т­ку шка­лы зби­ли­ся, то вар­то зно­ву зро­би­ти на­ст­ро­ю­ван­ня кі­н­це­вої по­діл­ки шка­ли. Ці на­ст­ро­ю­ван­ня по­трі­б­но ро­би­ти ста­ран­но, то­му що по­хиб­ка вста­но­в­лен­ня по­ча­т­ку і кі­н­ця меж ви­мі­ру бу­де без­по­се­ре­д­ньо вхо­ди­ти в по­хиб­ку пе­ре­гра­ду­ю­ван­ня ав­то­ма­ти­ч­но­го по­те­н­ці­о­ме­т­ра.

Для зру­ч­но­с­ті під­гон­ки опо­рів скла­да­ють таб­ли­цю 1. Ін­тер­вал тем­пе­ра­тур по­ді­ля­ють на рі­в­ні про­між­ки з чи­с­лом про­між­ків не ме­н­ше 5.

Таблиця 1

t 0С	E(t,t0) при t0=00C	E(t0,t'0) = E(t,t0)- E(t'0,t0)
tмін
tl
t2
.
.
tмакс

Рі­з­ни­ця по­те­н­ці­а­лів, що від­по­ві­дає ЕРС ТЕП з ура­ху­ван­ням тем­пе­ра­тур її ві­ль­них кі­н­ців E(t₀,t'₀) по­да­є­ть­ся на ви­мі­рю­валь­ну схе­му. Ре­зуль­та­ти роз­ра­хун­ку і ко­ри­гу­ван­ня опо­ру е­зи­с­то­рів ви­мі­рю­валь­ної схе­ми по­те­н­ці­о­ме­т­ра за­но­сять у таб­ли­цю 2.

Таблиця 2

Позначення резисторів	Опір резисторів. Ом
	розрахункове	дійсне

Градуювання потенціометра з отриманими в результаті підгонки межами виміру провадиться подачею на його вимірювальну схему різниць потенціалів, рівних

E(t₀,t'₀) = E(t,t₀)- E(t'₀ t₀) з таблиці 1.

5. Повірка шкали потенціометра.

Повірка приладу після переградуйювання провадиться шляхом подача напруги від потенціометра ПП-63. Повірка провадиться в такому порядку:

а) обер­та­ю­чи ру­ч­ку "На­пру­га" на по­те­н­ці­о­ме­т­рі ПП-63, посту­по­во збіль­ши­ти на­пру­гу, яка по­да­є­ть­ся на вхід по­те­н­ці­оме­т­ра, і вста­но­ви­ти по­к­ж­чик на оци­ф­ро­ва­ну по­діл­ку шка­ли;

б) ви­мі­ря­ти ЕРС, яка по­да­є­ть­ся на вхід по­те­н­ці­о­ме­т­ра, шля­хом уста­нов­ки на нуль стріл­ки га­ль­ва­но­ме­т­ра зраз­ко­во­го по­те­н­ці­о­ме­т­ра і за­пи­са­ти ре­зуль­тат ви­мі­ру до про­то­ко­лу пе­ре­вір­ки;

в) збільшити напругу, яка подається на вхід потенціометра так, щоб стрілка перейшла на дві-три поділки за відмітку шкалі, яка повіряється. Потім плавно понизити напругу і знову встановити стрілку на ту ж відмітку, удруге виміряти ЕРС, подавану від ПП-63, і записати результат.

У та­кий спо­сіб зро­би­ти повір­ку при пря­мо­му і зво­ро­т­ньо­му хо­ді на всіх оци­ф­ро­ва­них по­ді­лках шка­ли. Ре­зуль­та­ти по­вір­ки офор­ми­ти у ви­гля­ді про­то­ко­лу по зраз­ку, що при­кла­да­є­ть­ся.

Пі­с­ля за­по­в­нен­ня про­то­ко­лу об­чи­с­ли­ти ве­ли­чи­ни аб­со­лю­т­них і від­но­с­них при­ве­де­них по­хи­бок і ва­рі­а­цій при­ла­ду по фор­му­лах:

Δ₁= E₁-Ex; Δ₂= Е₂-Ех; Δ ε =|Δ ₁-Δ₂|,

де Δ ₁ - абсолютна похибка прямого ходи;

Δ₂-абсолютна похибка зворотнї ходи;

E₁,E₂ - показання зразкового потенціометра при прямому й зворотньому ході;

Ex - номінальне значення ЕРС з урахуванням температур вільних кінців ТЕП;

Δε - варіація.

Відносна приведена похибка визначається у відсотках від діапазону шкали приладу по формулі

де Δмакс - найбільша з отриманих абсолютних похибок показань.

Аналогічно визначається приведене значення варіації

Від­но­с­на при­ве­де­на по­хиб­ка і ва­рі­а­ція не по­вин­ні пе­ре­ви­щу­ва­ти ос­но­в­ної при­пу­с­ти­мої по­хиб­ки від­по­ві­д­но до вста­но­в­ле­но­го кла­су то­ч­но­с­ті по­те­н­ці­о­ме­т­ра, що пе­ре­ві­ря­є­ть­ся