- •Тема 18. Інвестиції та ефективність роботи підприємств
- •§ 1. Сутність, джерела та класифікація інвестицій
- •§ 2. Інвестиційний проект фірми
- •Тема 19. Сільське господарство та аграрні відносини
- •§ 1. Значення та особливості розвитку сільського господарства
- •§ 2. Форми власності у сільському господарстві
- •§ 3. Аграрна криза та аграрна реформа
- •§ 4. Аграрно-промисловий комплекс
Тема 19. Сільське господарство та аграрні відносини
§ 1. Значення та особливості розвитку сільського господарства
Для забезпечення життя населення планети загалом і кожної країни зокрема сільське господарство залишається найважливішою галуззю народного господарства. Продукція сільського господарства майже на 70% забезпечує роздрібний товарообіг країни, в Україні її частка становить майже 40% обсягу валового внутрішнього продукту. Сільське господарство є також важливою сировинною базою для харчової та легкої промисловості.
Незважаючи на таке значення сільського господарства, жодна інша галузь народного господарства не зазнала стількох утисків у цьому столітті. Так, сільському господарству України було завдано величезних збитків під час насильницької колективізації 1929—1932 рр., штучного голодомору, непродуманої аграрної політики за часів панування адміністративно-командної системи, ігнорування проблем села у 90-х роках.
Особливості розвитку галузі. Жодна галузь народного господарства не залежить такою мірою від природно-кліматичних умов, як сільське господарство. Великий розрив між робочим періодом і кінцевими результатами значно впливає на формування доходів працівників села, оскільки остаточний розмір таких доходів стає відомим лише після реалізації сільськогосподарської продукції.
§ 2. Форми власності у сільському господарстві
Розвиток аграрних відносин у капіталістичних країнах у XX ст. відбувався через створення крупних капіталістичних ферм, колективних господарств, скорочення чисельності фермерських господарств, розширення орендних відносин.
Орендні відносини. Значного поширення в розвинутих країнах світу набула оренда — тимчасове надання землі за плату капіталісту-орендарю або селянину-працівникові, який не наймає робочої сили.
Щоб отримати землю в оренду, орендар повинен: мати відповідні знання і досвід роботи на землі, добре здоров'я, певний вік.
У колишньому СРСР штучно розрізняли дві форми власності — колективну і державну. Насправді колективна форма власності в сільському господарстві була квазіколективною (удаваною), одержавленою.
§ 3. Аграрна криза та аграрна реформа
Аграрна криза - економічна криза в сільському господарстві, яка проявляється у скороченні обсягів виробництва, посиленні аграрного перенаселення та інших формах.
Перша аграрна криза почалася в 1873 р. і тривала до другої половини 90-х років XIX ст, охопивши Росію, Америку і Західну Європу. Друга аграрна криза почалася в 1914— 1918 рр. і тривала до Другої світової війни. Третя аграрна криза почалася після Другої світової війни, охопила Америку, Канаду, Австралію і тривала майже до кінця 60-х років.
Причини аграрної кризи.
1) Головна причина аграрної кризи в Україні — непомірний податковий тиск і порушення закону вартості у сільському господарстві. Це означає відсутність паритету (рівноваги) цін на сільськогосподарську продукцію і промислові товари для аграрного виробництва.
2) Крім того, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС понад 3,5 млн га угідь забруднено радіонуклідами. У стані глибокої екологічної кризи перебуває майже 15% сільськогосподарських угідь.
3) Останніми роками землі дедалі більше виснажуються через зменшення кількості мінеральних та органічних добрив.
Аграрна реформа - процес трансформації економічних відносин і насамперед відносин власності в сільському господарстві.
Трансформація економічної власності вимагає насамперед зміни суб'єктів власності. Це передбачає роздержавлення і приватизацію земельної власності, створення реального плюралізму форм власності, в тому числі відродження приватної власності. Стосовно колгоспно-радгоспної системи аграрна реформа передбачає паювання землі та основних засобів виробництва, створення агрофірм, добровільних селянських спілок, кооперацію та інші заходи.
В Україні аграрна реформа має на меті усунення державної монополії на землю, формування дбайливого господаря землі, використання державної, колективної та приватної форм власності.
При проведенні земельної реформи в Україні у сфері юридичної власності передбачається:
визнання права власності на землю і майно кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства;
надання можливості формування з розпайованих підприємств приватної власності на майно;
утвердження права розпоряджатися землями, переданими в колективну власність, та надання земельних ділянок членам колективу, які бажають вийти з колективного сільськогосподарського підприємства на;
спрощення процедури передачі «земельних ділянок у колективну власність та постійне користування.