Форми організації навчання у вищій школі

План:

1. Загальна характеристика форм організації;

2. Навчально-виробнича практика студентів;

3. Контроль навчальної діяльності;

4. Оцінка та оцінювання у ВШ.

Педагогічна форма, це усталена завершена організація педагогічного процесу і єдності всіх її компонентів.

В залежності від кількості осіб форми поділяються на:

1. Колективні (фронтальні) форми роботи;

2. Групова форма (наприклад семінари до 20 чол.);

3. Індивідуальні форми навчання;

За місцем навчання форми поділяються на:

1. Аудиторні;

2. Позааудиторні.

За часом навчання:

1. Стаціонар (очна форма);

2. Заочна форма;

3. Вечірня форма навчання;

4. Екстернат.

Навчальна лекція – логічно завершений, науково обґрунтований послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчального предмета, ілюстрований за необхідності наочністю та демонструванням досвіду.

Функції лекції:

1. Інформаційна;

2. Орієнтовна;

3. Пояснювальна або роз’яснювальна;

4. Переконувальна;

5. Систематизуюча;

6. Стимулююча;

7. Виховна;

8. Розвивальна.

Вимоги до лекцій:

1. Моральність змісту лекції та викладача;

2. Систематична;

3. Виведення головних думок та положень;

4. Активізація мислення слухачів;

5. Використання дидактичних засобів.

В залежності від дидактичних завдань та форм організації лекції поділяють: (А. Алексюк, З. Курлян, Т. Галушко)

1. Вступні

2. Тематичні

3. Настановчі

4. Оглядові

5. Заключні

За способом викладення лекції поділяють на:

1. Проблемна лекція;

2. Бінарна лекція;

3. Лекція із заздалегідь запланованими помилками, передбачає визначену кількість типових помилок змістового, методичного та поведінкового характеру.

4. Лекція – пресс-конференція;

Педагогічні вимоги при читанні лекції:

1. Доведення до студентів мети лекції, та належне її мотивування;

2. Доступність і науковість викладу;

3. Включення механізму зворотного зв’язку;

4. Повторення важливих теоретичних положень;

5. Завершення кожного питання лекції підсумком і мотивованим переходом до наступного;

6. Вміння і здатність змусити себе слухати

7. Емоційність викладу;

8. Налагодження живого контакту;

9. Створення проблемних ситуацій.

Семінарське заняття – це вид занять, що передбачає самостійне вивчення студентами окремих питань та тем лекційного курсу з наочним оформленням матеріалу, у вигляді реферату, доповіді та ін.

03.10.12

Функції семінарського заняття:

1. Пізнавальна;

2. Навчальна (вміння працювати з джерелами);

3. Професійна (професійне мислення).

Залежно від ролі семінари поділяють:

1. Семінари, що мають на меті поглиблене вивчення матеріалу;

2. Опрацювання окремих найважливіших тем;

3. Семінари дослідницького характеру.

Залежно від завдань та змісту семінари поділяють:

1. Про семінар;

2. Спец семінар;

3. Семінарське заняття.

Типи семінарів:

1. Семінар – розгорнута бесіда;

2. Семінар – доповідь (повідомлення);

3. Семінар – розв’язування задач;

4. Семінар – диспут (дискусія);

5. Семінар – конференція;

6. Семінар – мозковий штурм;

Практичне заняття – форма навчального заняття, за якою викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, та формує вміння та навички практичного застосування.

Основними функціями практичних занять є:

1. Поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекції;

2. Формування інтелектуальних умінь та навичок;

3. Накопичення первинного досвіду в організації виробництва, та технікою управління ним. Формування вміння аналізувати і оцінювати економічну ефективність виробництва.

Практичні роботи поділяють на такі групи:

1. Ознайомчі практичні заняття;

2. Підтверджуючі практичні роботи;

3. Частково-пошукові практичні заняття;

4. Дослідницькі роботи.

Підготовка та проведення (за В. Литвинюком) практичного заняття включають наступні етапи:

1. Перевірка домашнього завдання;

2. Перевірка теорії;

3. Оголошується мета та значення курсу, розв’язання типової задачі, робота зі студентами;

4. Оголошення Д/З.

5. Підведення підсумків

В навчальному процесі використовують 2 форми заняття:

1. Фронтальна форма заняття;

2. Індивідуальна форма.

На практичних заняттях використовують такі методи навчання:

1. Не імітаційні (екскурсії, дискусія, виїзні заняття);

2. Імітаційні (аналіз конкретних ситуацій, вирішення виробничих занять, розбір документації, дії за інструкцією, рольові ігри та рольове проектування)

Лабораторні заняття – форма навчального заняття, за якою студент під керівництвом викладача проводить природничі або імітаційні експерименти чи досліди з метою підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторну устаткування., обладнанням…

Методи проведення лабораторних робіт:

1. Фронтальний метод;

2. Метод проведення робіт циклами;

3. Метод практикуму.

Факультатив – вивчаються у ВНЗ за бажанням.

Спецкурс – курси, що вивчаються на старших курсах, з метою оволодіння вузькоспеціалізованими новітніми знаннями з даної дисципліни, формування актуальних для певної спеціалізації умінь та навичок.

Самостійна робота – різноманітні види самостійної та колективної діяльності, що здійснюються ними на навчальних заняттях, та в поза аудиторний час під керівництвом викладача але без його участі.

Види самостійної роботи класифікують:

За місцем і часом проведення:

1. Аудиторна

2. Позааудиторна

3. Індивідуальна

За рівнем обов’язковості:

1. Обов’язкова

2. Бажана

За видами самостійної діяльності:

1. Навчально-пізнавальна

2. Професійна

За рівнем мотивації:

1. Низький

2. Середній

3. Високий

За рівнем виконання:

1. Репродуктивний

2. Реконструктивний

3. Творчій чи пошуковий

Науково-дослідна робота

~ 12 ~