Дидактика вш. Зміст освіти у внз.

План:

1. Суть поняття дидактики ВШ.

2. Зміст освіти у ВШ.

Суть поняття дидактики вш.

Дидактика ВШ – це галузь педагогіки у ВШ, що досліджує теорію освіти і навчання у ВНЗ, а також виховання у процесі навчання.

Функції дидактики:

1. Науково-теоретична

2. Конструктивно-технологічна – розробка змісту, методів, форм навчання…

Методологічні підходи (за В. Лозовою):

1. Діяльнісний – спрямований на організацію суб’єкта діяльності;

2. Фізіологічний – організацію навчального процесу в залежності від фізіологічних потреб;

3. Системний;

4. Гуманістичний;

5. Ресурсний;

6. Синергетичний;

7. Аксіологічний (ціннісний);

8. Компетентнісний.

Завдання дидактики:

1. Розкриття педагогічних закономірностей, що діють у межах освіти і навчання і використання їх з метою вдосконалення навчального процесу у ВШ.

2. Розробка теорії освіти у ВШ;

3. Конструювання освітніх технологій;

4. Удосконалення змісту підготовки фахівців різних профілів.

Зміст освіти – чітко окреслене коло знань умінь і навичок і компетенцій, що здобуваються у навчальному закладі чи самостійно. Це науково обґрунтована система дидактичного та методично-оформленого навчального матеріалу для різних освітніх чи освітньо-кваліфікаційних рівнів. Реалізується через освітньо-кваліфікаційну програму (ОПП).

ОПП – перелік нормативних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу на вивчення та форми залікового контролю для кожної з дисциплін.

Наукове і методичне обґрунтування ОПП визначається через структурну логічну схему підготовки фахівця.

Державний стандарт складається з освітньої характеристики і освітньо-кваліфікаційної.

Освітня охоплює основні вимоги до якості знань особи, що здобула певний рівень освіти.

Освітньо-кваліфікаційна містить вимоги до професійних якостей, необхідних до виконання професійних функцій.

Зміст освіти включає нормативний та вибірковий компонент.

Навчальний план – документ, складений вищим навчальним закладом освіти на підставі ОПП та структурно-логічної схеми підготовки, означає перелік і обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, форми проведення навчальних занять, графік навчального процесу, норми і засоби здійснення поточного та підсумкового контролю.

Навчальний план - документ, що визначає зміст і значення дисципліни в реалізації ОПП, теоретичний зміст програми та список літератури. Окрім цього реалізується зміст освіти.

26.09.12

Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі

План:

1. Навчальний процес у вищому навчальному закладі та особливості організації;

2. Закони, закономірності та принципи навчання;

3. Методи і засоби навчання у вищій школі.

Педагогічний процес – внутрішньо-логічно пов’язана сукупність процесів які трансформують досвід людства, його знання, цінності, надбання і особистісні якості установки та риси студентів, а також їх освіченість та ідейність, культуру та звичаї, звички та характери.

Викладання – діяльність викладача, що спрямована на управління навчально-виховною діяльністю студентів, на основі врахування об’єктивних та суб’єктивних закономірностей, принципів, методів, організаційних форм та засобів навчання.

Учіння – цілеспрямований процес засвоєння знань, умінь, навичок, рекомендований навчальним планом та програмою.

1. В навчальному процесі реалізуються такі функції:

2. Розвивальна

3. Освітня

4. Виховна

Завдання педагогічного процесу:

1. Підготовка молодих громадян до суспільно-корисної діяльності

2. Цілеспрямоване формування особистості, що Має високі моральні та громадянські цінності

3. Озброєння студентів системою професійних знань, умінь та навичок, що забезпечують ефективну професійну діяльність;

4. Забезпечення цілеспрямованого розвитку духовних сил, інтелектуальних, моральних та фізичних якостей.

У конструюванні педагогічного процесу виділяють 3 етапи:

1. Підготовчій

• Ціль

• Прогнозування мети

• Діагностика умов

• Проектування діяльності

• Організація діяльності

2. Основний

• Взаємодія учасників процесу

• Використання прийомів та засобів, що ведуть до результату

• Контроль навчальних досягнень

3. Завершальний

Викладання навчальної дисципліни вимагає дотримання наступних вимог:

1. Якісні базові знання;

2. Доступ до сторонніх джерел;

3. Заохочення ініціативи та самостійності;

4. Наявність матеріалів та забезпечення.

У психолого-педагогічній літературі виділяють 2 рівні навчально-пізнавальної діяльності:

1. Емпірично інтуїтивний – засвоєння на інтуїтивному рівні.

2. Рефлексивно творчій

Процес навчання в ВНЗ має свої особливості, однією з головних умов є єдність навчального процесу і наукових досліджень.

Закономірності навчання, це об’єктивні стійкі та істотні зв’язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність. Закономірності бувають об’єктивні та суб’єктивні.

Об’єктивні закономірності:

1. Виховний та розвивальний характер навчання

2. Зумовленість навчання суспільними потребами

3. Залежність результатів навчання від умов навчально-виховного процесу

4. Врахування реальних навчальних можливостей студентів

5. Рівень активності студентів

6. Цілеспрямована взаємодія викладача та студента і вивчення навчального предмета.

Принципи навчання – це основні положення, що визначають зміст, основні форми і методи навчальної роботи. Вони бувають:

1. Принцип науковості

2. Принцип системності і послідовності

3. Принцип доступності

4. Принцип зв’язку навчання з життям

5. Принцип свідомості і активності

6. Принцип наочності

7. Принцип міцності засвоєння

8. Принцип індивідуального підходу

9. Принцип емоційності навчання

Специфічні принципи навчання:

1. Принцип єдності наукової і навчальної діяльності, кафедри і викладачів.

2. Принцип участі студентів у науково-дослідній роботі

3. Принцип органічної єдності, теоретичної і практичної єдності

4. Принцип врахування особистих можливостей студента

Методи навчання - способи упорядкованої діяльності викладачів та студентів спрямованої діяльності спрямований на досягненні мети.

Методи навчання (за Бабанським):

1. Організація та здійснення діяльності (пояснення, інструктаж, розповідь, лекція, бесіда, робота з підручником, ілюстрація, вправи, самостійні спостереження, лабораторні та дослідні роботи)

2. Методи стимулювання навчальної діяльності (навчальні ігри, дискусії, диспути, створення ситуації інтересу, опора на досвід…)

3. Методи контролю і самоконтролю(усний та письмовий контроль, графічний, тестовий, самоконтроль)

4. Метод аналізу.

5. Метод конкретизації

6. …

Засоби навчання – сукупність предметів та явищ, що забезпечують реалізацію навчально-виховного процесу.

29.09.12