
- •Методичні поради
- •Робота з латинським текстом та його перекладом на українську мову
- •Розділ і
- •§ 1. Латинський алфавіт
- •§ 2. Вимова голосних звуків
- •§ 3. Вимова приголосних звуків
- •§ 4. Сполучення приголосних
- •§ 5. Поділ на склади
- •§ 6. Правила наголосу. Довгота та короткість складів
- •§ 7. Частини мови
- •§ 8. Іменник
- •§ 9. Перша відміна
- •§ 10. Друга відміна
- •§ 11. Прикметники і та іі відміни
- •Відмінювання прикметників на –us, -a, um
- •Відмінювання прикметників на –er, -a, um
- •§ 12. Займенники Присвійні займенники
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Займенникові прикметники
- •Особові займенники
- •Відмінювання особових займенників
- •Зворотний займменник
- •§ 13. Третя відміна
- •Приголосна група іменників ііі відміни
- •Голосна група іменників ііі відміни (основа закінчується на голосний –і)
- •Мішана група іменників ііі відміни
- •§ 14. Прикметники ііі відміни
- •Відмінювання прикметників ііі відміни
- •§ 15. Четверта відміна
- •Відмінювання іменників іv відміни
- •Відмінювання іменників п’ятої відміни
- •§ 17. Дієслово, дієвідміни
- •§ 18. Imperativus (Наказовий спосіб)
- •Відмінювання допоміжного дієслова esse (бути) в теперішньому часі
- •Відмінювання дієслів у Praesens indicativi passivi:
- •Заміна активної конструкції на пасивну
- •Imperfectum indicativi від дієслова sum, esse – бути
- •Furutum I (primum) indicativi допоміжного дієслова sum, esse - бути
- •§ 23. Основні форми дієслова
- •(Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану)
- •Минулий час доконаного виду дійсного способу (Perfectum indicativi) допоміжного дієслова sum, esse, fui:
- •§ 25. Основні види перфекта:
- •(Давноминулий час дійсного способу активного стану)
- •Pluquamperfectum indicativi допоміжного дієслова sum, esse, fui:
- •Майбутній час іі (доконаного виду) дійсного способу активного стану
- •Futurum II (exactum) допоміжного дієслова sum, esse, fui
- •§ 28. Числівники (numeralia)
- •Кількісні числівники (Numeralia cardinalia)
- •Відміна числівників
- •Узгодження числівників з іменниками
- •§ 29. Будова простих речень
- •Розділ іі вправи
- •Розділ ііі крилаті латинські вислови:
- •Латинсько-український словник
- •Список використаної літератури
Робота з латинським текстом та його перекладом на українську мову
Опанування методики роботи з латинським текстом та його перекладом складає одну з головних задач елементарного курсу латинської мови. Обов’язковою умовою результативної роботи над перекладом латинського речення є постійна координація граматичного аналізу кожного члена речення з уважною роботою над словником. Правильне визначення граматичної форми слова у тексті є не лише основним способом виявлення синтаксичних відносин слів у реченні, але й умовою правильного знаходження слова у словнику, а це, у свою чергу, обумовлює правильність і точність перекладу речення в цілому.
У синтаксичному аналізі речення певну допомогу можуть надати деякі тенденції у розташуванні слів, хоча у латинській мові немає суворих правил порядку слів. У простому речення підмет часто знаходиться на початку речення, а дієслово-присудок – наприкінці.
Другорядні члени речення розташовуються у безпосередній близькості від свого головного члена речення. Означення, узгоджене та неузгоджене, зазвичай знаходиться після означу вального слова (підмета або додатка). Прямий та непрямий додаток, а також обставини тяжіють до свого синтаксичного центру, тобто присудка.
Аналіз простого речення рекомендується починати з присудка, оскільки при особовій формі дієслова першої та другої особи, як правило, відсутній підмет у формі особового займенника. Наприклад: Laborāre debēmus. Ми повинні працювати. Присудок debēmus виражено дієсловом першої особи множини, тому підмет «ми» лексично у латинському реченні відсутній.
Переклад латинського речення не вимагає буквальної передачі форми слова та порядку слів. Навпаки, для правильного літературного перекладу на українську мову необхідно співвідносити особливості латинського речення з граматичними та стилістичними нормами української мови.
У методичному посібнику матеріалом для перекладу служать окремі речення, відібрані відповідно до конкретних граматичних тем, а також короткі адаптовані тексти, що охоплюють вивчений на даному етапі матеріал.
Посібник складається з двох частин – теоретичної та практичної. У теоретичній частині надаються головні відомості з граматики латинської мови. У практичну частину включено завдання для самостійного виконання, тексти для перекладу, список крилатих висловів, які слід вивчити напам'ять, а також невеликий латинсько-український алфавітний словник.
Розділ і
§ 1. Латинський алфавіт
У латинському алфавіті 24 букви:
Великі букви |
Малі букви |
Назва |
Вимова |
A B C D E F G H I K L M N O P Q R S T U V X Y Z |
a b c d e f g h i k l m n o p q r s t u v x y z |
а бе це де е еф ге га і ка ель ем ен о пе ку ер ес те у ве ікс іпсилон зета |
а б к, ц д е ф г (російське) г і к ль м н о п к р с, з т у в кс, гз і з |