7.6. Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менш однієї вільної строки. Формули та рівняння в курсовій роботі (за виключенням формул та рівнянь, наведених в додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули чи рівняння складається з номеру розділу та порядкового номеру формули чи рівняння, розмежених крапкою, наприклад формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули чи рівняння вказують на рівні формули чи рівняння в дужках в крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів та чисельних коефіцієнтів, що входять в формулу чи рівняння слід проводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі чи в рівнянні.

Пояснення значень кожного символу та чисельного коефіцієнту слід давати з нового рядка. Першу строку пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки. Приклад.

Z = M₁ – M_{2 ,}

де M₁, M₂ – математичне очікування.

Переносити формули чи рівняння на наступну строку допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, причому знак операції на початку наступної строки повторюють. При переносі формули чи рівняння на знаку операції множення застосовують “х”. Формули, що слідують одна за одною, та не розділені текстом, відокремлюють комою. Приклад

F₁ = ax + bx, (1.1)

F₂ = cx + dx, (1.2)

7.7. Титульний лист

Інформацію, наведену на титульному листі, допускається розташовувати в любому положенні, яке автор вважає прийнятним з естетичної точки зору, при цьому можуть бути використані різні шрифти.

Переважно дані про курсову роботу розташовувати в наступній послідовності:

• найменування міністерства;

• найменування вищого навчального закладу;

• назва кафедри, на якій виконується робота;

• вид і найменування роботи – пишуть прописними літерами;

• тема роботи;

• дані про виконавця з поданням особистого підпису та дати;

• дані про керівника з поданням посади, ученого ступеню, особистого підпису та дати.

Підписи та дати рекомендується виконувати чорними чорнилами або пастою. Перенос слів в заголовках титульного листа не допускається (окрім теми роботи).

7.8. Додатки

Додатки варто оформляти як продовження курсової роботи на її наступних сторінках, або у виді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі, малими літерами з першої прописної повинне бути надруковане слово “Додаток А ” і прописна буква, що позначає додаток.

Додатки повинні мати загальну з іншою частиною нумерацію сторінок. При необхідності текст додатка може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, що варто нумерувати в межах кожного додатка. При цьому перед кожним номером проставляють позначення додатка (букву) і крапку, наприклад А.2 - другий розділ додатка А; Г.3.1 - підрозділ 3.1 додатки Г.

Наявні в тексті додатки, ілюстрації, таблиці, формули і рівняння варто нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.3 - третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатка А; формула (А.1) - перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, малюнок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).