
- •Основні питання лекції:
- •1. Визначення поняття «соціальне». Раціональний підхід.
- •2. Головні причини виникнення в «соціальному» різних проблем.
- •Запам’ятайте: соціальні проблеми – людські труднощі, обмеження, невміння, порушення умов їхнього розвитку, в т.Ч. Взаємодії з іншими людьми!
- •12. Соціальна політика – це декларація розуміння соціальних проблем та конструювання шляхів (програми, рішення, заходи) вирішення.
- •Основні ознаки соціальної політики
- •Профіль активної соціальної політики в Україні
- •Порівняння соціальної політики з концептами соціальної роботи.
- •Л_2_2. Визначення понять.
- •Л_2_5. Хто є інвалідом в Україні?
- •Л_2_6. Стратегічні напрямки забезпечення рівних можливостей для інвалідів
- •Структура закладів для дітей-інвалідів
- •Л_2_9. Інші актуальні джерела інформації
- •Інтернет-портал Наукового товариства інвалідів «Інститут соціальної політики»
Профіль активної соціальної політики в Україні
Умови реалізації |
||
1. Політика соціалістичного типу |
2. Перехідна економіка |
3. Ринкова економіка |
Політика |
||
1. Політика тотального соціального забезпечення |
2. Амортизаційна соціальна політика |
3. Соціальна політика людського розвитку |
Концепції |
||
1. Захист Життєзабезпечення |
2. Адаптація. Виживання. Захист |
3. Розвиток. Самостійність. Самозабезпечення |
Принципи |
||
1. Загальність. |
2. Адресність. Не нашкодити Раціональність. Прозорість. Оптимальність. |
3. Індивідуалізація. Якість послуги. Ефективність. Екологічність |
Пріоритети |
||
1. Суспільство |
2. Територіальна громада. Сім’я |
3. Людина |
Рівні реалізації |
||
1.Центральний (загальнодержавний) – регіональний |
2.Регіональний - територіальний (місцевий) |
3.Територіальний (місцевий) – організація будь-якої форми власності |
Порівняння соціальної політики з концептами соціальної роботи.
С |
|
Історичні витоки поняття «соціальна політика» беруть свій початок за часів грецьких міст-полісів, де зародилося уявлення про громадянство, пов’язане з принципом прямої дії демократії. |
Головне завдання соціальної роботи полягає в тому, щоб повернути «клієнту» здатність діяти самостійно в певних соціальних умовах |
Об’єктами соціальної політики є не так індивіди, як певні групи населення.
|
Суттєвим моментом соціальної роботи є такий спосіб допомоги людям, який не принижує їх гідності. Тому велика увага приділяється характеру стосунків з клієнтами. |
Тому соціальна політика цікавиться результатами, залишаючи поза увагою ті процеси, за допомогою яких ці результати досягаються. |
Часом соціальних працівників звинувачують у тому, що вони більше уваги приділяють процесу допомоги ніж результатам. |
Соціальна політика уникає «спілкування» з «заплямованими» – соціальними низами та прагне утверджувати свій імідж як захисниця інтересів більшості |
Соціальна робота має справу переважно з маргіналізованими прошарками населення |
Позитивіська методологія |
Наполовину наука – наполовину мистецтво |
Ґенезу сучасної соціальної політики можна знайти майже в усіх ідеологічних течіях від лібералізму до соціалізму, але насамперед вона пов’язана з уявленнями про соціальну державу |
За Конституцією України «Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава».
«Термін «соціальна держава» - якісна характеристика найбільш розвинутих сучасних держав, що визначається системним лобіюванням соціальних послуг як принципової особливості держави та державної соціальної політики»
14. Три передумови становлення та розвитку соціальної компетенції медіапрацівників в контексті актуалізованої соціальної проблематики, а саме:
знання – соціальні знання як передумова соціальної компетенції рівня «довіреного соціального гіда»;
вміння та цінності – соціально-ціннісні установки (орієнтири) як передумова соціальної компетентності рівня «соціального імунітету»;
навички – поведінкові навички або сценарії дій як передумова соціальної компетентності рівня «соціальної ролі у міжсекторній взаємодії».
Основні ролі ЗМК у взаємодії з соціальними організаціями (різних форм власності) щодо вирішення соціальних проблем:
1) доводити до громади, органів влади, які приймають рішення, постійну необхідність щодо позитивного, корисного для більшості людей від реалізації соціальних програм; надавати максимально повну інформацію про хід реалізації соціальних програм;
2) роз’яснювати цілі, особливості діяльності інституцій соціальної роботи, . Крім цього роз’яснювати широкій аудиторії, імовірним добродійникам, соціальним працівникам та волонтерам потреби нужденних, уразливих груп населення;
3) інформувати громаду про доцільність та складові альтернативних витрат на соціальне обслуговування, соціальну роботу з метою попередження індивідуальних, сімейних, групових конфліктів, неблагополуччя в громаді. Крім того, популяризувати корисну інформацію для людей, які перебувають у стресових ситуаціях, до прикладу: відсутність роботи, малозабезпеченість, насильство в сім’ї, безпритульність, втрата близької людини, самотність тощо;
4) рекламувати адреси допомоги, підтримки щодо вразливих (до прикладу: сім’ї з дітьми; підлітки; біженці; особи, які повернулись з місць позбавлення волі; хворі на СНІД, наркотично залежні тощо) та нужденних груп населення (до прикладу: психічно хворі, бідні, інваліди, жертви насилля тощо). Крім того, повідомляти інформацію, яка може допомогти сім’ям, сусідам та іншим помічникам у відкритому соціальному середовищі щодо конструктивних відповідей на соціальні потреби родичів, знайомих, друзів тощо;
5) повідомляти про факти, місцевий позитивний досвід зростання стану життєдіяльності, соціального статусу дітей, підлітків, батьків, літніх, самотніх та інших груп населення за умов отримання відповідних видів допомоги, підтримки;
6) стимулювати засобами комунікації створення та діяльність груп самодопомоги, взаємодопомоги, шкіл або клубів соціальних знань.
Л_2. Соціальні проблеми людей з інвалідністю.
Основні поняття та ознаки. Стереотипи. Рух за бар’єрність.
«Тотальна установа» (Гофман). Інституалізація та деінституалізація допомоги людям з обмеженими можливостями. Класифікація системи соціальних інституцій та соціальних послуг для людей з обмеженими можливостями.
Державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів.
Праця, освіта, лікування та санітарно-курортне забезпечення інвалідів.
Громадські організації інвалідів.
Л_2_1. Алгоритм раціонального визначення соціальної проблеми (метод «соціальний айсберг»)
7 |
Очевидне |
Об’єктивні причини. Непрацездатність. Фізична. Розумова. Психічна. Бар’єри. Стереотипи. Ярлики. |
6 |
Норми соціальної політики |
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (1991). Цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами. …Соціальний захист інвалідів з боку держави полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв'язку до особливостей інвалідів. |
5 |
Дослідження і статистика |
Міністерство праці та соціальної політики України http://mlsp.gov.ua/control/uk/index Головне управління соціального захисту населення (м. Київ) http://soczahyst.kiev.ua/PHP/ Фонд соціального захисту інвалідів http://www.ispf.gov.ua/ Всеукраїнська громадська газета http://www.bbnews.com.ua/ |
4 |
Люди, групи людей – нужденних |
Інваліди з дитинства. Діти з обмеженими можливостями. Батьки дітей з обмеженими можливостями. Сім’ї з інвалідами. Самотні інваліди в інтернатах. Молоді інваліди. Інваліди праці або військових дій…. |
3 |
Соціальні інституції. Досвід вирішення. Інновації. |
|
2 |
||
1 |
Експерти. |
http://www.un.org.ua/ukr/ Веб-сторінка системи Організації Об’єднаних Націй в Україні, що складається з 13 міжнародних організацій, агентств та інституцій в Україні. Цю сторінку було створено, як корисний ресурс для експертів, політиків, інституційних партнерів, спеціалістів-практиків, викладачів, студентів, журналістів та загальної спільноти – іншими словами, для кожного кого цікавить що робить Організація Об’єднаних Націй в Україні та у світі. Конвенція про права інвалідів та її Факультативний протокол був прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 13 грудня 2006 року. http://naiu.org.ua/ офіційний веб-сайт Всеукраїнського громадського соціально-політичного об'єднання “Національна Асамблея інвалідів України” |