Вступ

Наявність високоякісної питної води в кількості, що задовольняє основні потреби людини,є однією з умов зміцнення здоров'я людей і стійкого розвитку держави. Будь-яке недотримання стандарту якості питної води може привести до несприятливих, як короткострокових, так і довгострокових наслідків для здоров'я та благополуччя населення.

В 2008р. під контролем санепідслужби області знаходилось 35 комунальних водопроводів, 311 відомчих та 585 сільських водопроводів,2-міжрайонних. Централізованим водопостачанням охоплено 57% населених пунктів, в т.ч. 47 міст і селищ міського типу, 680 сіл, 160 населених пунктів частково або повністю користуються привізною водою. Крім того, сільське населення користується водою з 2381 колодязів громадського водокористування.

З метою покращання стану водопостачання населення в області проводились певні роботи по будівництву та реконструкції водопровідних споруд і мереж.

Держсанепідслужбою області здійснювався нагляд за ходом виконання “Комплексної програми державного санітарно-епідеміологічного нагляду за станом господарсько-питного водопостачання населених пунктів та місць культурно-побутового водокористування населення на 2003-2008 роки, “Регіональної програми профілактики захворюваності на вірусний гепатит А населення Одеської області. Про хід виконання інформації надавались в облдержадміністрацію, райдержадміністрації, міськвиконкоми.

Сумісно з представниками органів місцевого самоврядування, організацій та господарств проведені рейдові перевірки санітарно-технічного стану госппитних водопроводів. Пред'явлені вимоги по усуненню виявлених недоліків. Повсюдно матеріали заслухані на засіданнях виконкомів та райдержадміністрацій з прийняттям відповідних рішень.

По стану на 1.01.09 передано на баланс сільських рад 79,4% водопроводів, з них 1,7% передано в 2008 році. Організовані служби експлуатації сільських водопроводів на 46,5% водопроводів.

1 Гідробіологічна оцінка якості вод у Одеській області

Відповідно до Загальнодержавної програми формування екологічної мережі України на 2000-2015 роки (Закон України від 21 вересня 2000 р. №1989-III), північно-західний шельф Чорного і Азовського морів є Чорноморськими (№14) і Азовськими (№13) Природними коридорами. Прибережна морська смуга Чорного і Азовського моря, включаючи внутрішні морські води, морські коси, мілини, пляжі і острови, є прибережно-морським коридором (№ IV).

Дослідження Одеського філіалу Інституту біології південних моровім. О.О. Ковалевського НАН України протягом 2008 року були зосереджені на трьох полігонах: Придунайський р-н, Одеська затока і Каркінітська затока.

В Придунайському регіоні Чорного моря було виділено 8 біоценози. В таблиці 1 представлено розподіл якісних показників макрозообентосу по біоценозам.

Біоценоз Anadara inaequivalvis представлений 28 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на біотопі мул сірий м’який на глибині 17 м – 220 экз_*м^-2, максимальна – на такому ж біотопі на глибині 10 м – 16360 экз_*м^-2, середня чисельність – 1961 экз_*м^-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 20,5 м на біотопі ракуша – 39,36 г∙м^-2, максимальна біомаса – на глибині 23,5 м на біотопі ракуша замулена – 1499,48 г∙м^-2, середня біомаса кормового зообентосу – 50,24 г∙м^-2, що складає 11,13% від загальної біомаси зообентосу.

Біоценоз Mytilus galloprovincialis представлений 30 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на біотопі мул з ракушею на глибині 23,5 м – 460 экз_*м^-2, максимальна – на біотопі ракуша на глибині 20,5 м – 6560 экз_*м^-2, середня чисельність – 2783 экз_*м^-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 23,5 м на біотопі мул з ракушею – 8,99 г∙м^-2, максимальна біомаса – на глибині 21,5 м на біотопі мул з ракушею – 372,13 г∙м^-2, середня біомаса кормового зообентосу – 170,843 г∙м^-2, що складає 14,85% від загальної біомаси зообентосу.

Біоценоз Mya arenaria представлений 16 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на глибині 21 м на біотопі пісок мілкий замулений – 393 экз_*м^-2, максимальна чисельність – на глибині 8 м на біотопі мул сірий – 10500 экз_*м^-2, середня чисельність – 2229 экз_*м^-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 21 м на біотопі пісок мілкий замулений – 5,127 г∙м^-2, максимальна біомаса – на глибині 17 м на біотопі мул сірий м’який – 60,44 г∙м^-2, середня біомаса кормового зообентосу – 70,569 г∙м^-2, що складає 33,27% від загальної біомаси зообентосу.

Біоценоз Lentidium mediterraneum представлений 10 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на глибині 8 м на біотопі мілкий пісок щільний – 3200 экз_*м^-2, максимальна – на глибині 2,8 м на біотопі мул чорний з дрібним піском – 184220 экз_*м^-2, середня чисельність – 644443 экз_*м^-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 8 м на біотопі пісок дрібний щільний – 36,880 г∙м^-2, максимальна біомаса – на глибині 2,8 м на біотопі мул чорний з дрібним піском – 522,20 г∙м^-2, середня біомаса кормового зообентосу – 206,96 г∙м^-2, що складає 100% від загальної біомаси зообентосу.

Біоценоз Neanthes succinea представлений 8 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на глибині 17 м на біотопі мул – 480 экз_*м^-2, максимальна – на глибині 10 м на біотопі мул сірий з дрібним піском – 1770 экз_*м^-2, середня чисельність – 970 экз_*м^-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 9,2 м на біотопі мул сірий – 13,38 г∙м^-2, максимальна біомаса – на глибині 17 м на біотопі мул – 109,12 г∙м^-2, середня біомаса кормового зообентосу – 57,163 г∙м^-2, що складає 100% від загальної біомаси зообентосу.

Біоценоз Polydora limicola представлений 8 таксонами, розташованими на біотопі мул сірий щільний. Загальна чисельність представників макрозообентосу – 4130 экз_*м^-2. Біомаса кормового зообентосу – 21,05 г∙м^-2, що складає 100% від загальної біомаси зообентосу.

Біоценоз Heteromastus filiformis представлений 8 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на глибині 12 м на біотопі мул – 1080 экз_*м^-2, максимальна – на глибині 10 м на біотопі мул – 8040 экз_*м^-2, середня чисельність – 4443 экз_*м^-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 18,5 м на біотопі мул темносірий – 6,25 г∙м^-2, максимальна біомаса – на глибині 10м на біотопі мул – 50,60 г∙м^-2, середня біомаса кормового зообентосу – 19,70 г∙м^-2, що складає 100% від загальної біомаси зообентосу.

Біоценоз Melinna palmata представлений 5 таксонами, розташованими на біотопі мул сірий. Загальна чисельність представників макрозообентосу – 240 экз_*м^-2. Біомаса кормового зообентосу – 5,48 г∙м^-2, що складає 100% від загальної біомаси зообентосу.

На полігоні досліджень Одеська затока було виділено 4 біоценози. В таблиці 2 представлено розподіл якісних показників макрозообентосу по біоценозам.

Біоценоз Mytilus galloprovincialis представлений 50 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на біотопі пісок, ракуша замулені на глибині 20 м – 750 экз_*м^-2, максимальна – на біотопі мідія замулена на глибині 11 м – 22700 экз_*м^-2, середня чисельність – 5002 экз_*м^-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 25 м на біотопі мул чорний – 15,27 г∙м^-2, максимальна біомаса – на глибині 10 м на біотопі мул чорний, мідії – 392,07 г∙м^-2, середня біомаса кормового зообентосу – 174,736 г∙м^-2, що складає 11,67% від загальної біомаси зообентосу.

Біоценоз Chameleа gallina представлений 29 таксонами. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на біотопі пісок з мулом на глибині 8 м – 640 экз_*м^-2, максимальна – на біотопі пісок, ракуша замулені на глибині 12 м – 2340 экз_*м^-2, середня чисельність – 1683 экз_*м^-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 8 м на біотопі пісок з мулом – 59,96 г∙м^-2, максимальна біомаса – на глибині 11 м на біотопі пісок, ракуша замулені – 364,93 г∙м^-2, середня біомаса кормового зообентосу – 1874,04 г∙м^-2, що складає 59,23% від загальної біомаси зообентосу.

Біоценоз Melinna palmata представлений 17 таксонами, розташованими на біотопі мул чорний. Мінімальна чисельність представників макрозообентосу зафіксована на на глибині 9 м – 880 экз_*м^-2, максимальна – на глибині 12 м – 2370 экз_*м^-2, середня чисельність – 1867 экз_*м^-2. Мінімальна біомаса кормового зообентосу зафіксована на глибині 17 м– 19,91 г∙м^-2, максимальна біомаса – на глибині 18 м – 60,44 г∙м^-2, середня біомаса кормового зообентосу – 42,507 г∙м^-2, що складає 42,86% від загальної біомаси зообентосу.

Біоценоз Neanthes succinea представлений 17 таксонами, також розташованими на біотопі мул чорний. Загальна чисельність представників макрозообентосу – 5330 экз_*м^-2. Біомасса кормового зообентосу – 78,77 г∙м^-2, що складає 42,86% від загальної біомаси зообентосу.

За планом створення охоронних територій в рамках Чорноморського Природного регіону і прибережно-морського коридору на площі в 100 тис. га Великого філофорного поля і Малого філофорного поля (30 тис. га) було заплановано створення Національних природних парків до 2010 року. Експертні висновки Одеського філіалу Інституту біології південних морів НАН України про стан та необхідність охорони ресурсів філофорного поля Зернова були використані Міністерством охорони навколишнього природного середовища України при створенні об’єкту природно-заповідного фонду - «Філофорне поле Зернова». Указ Президента України № 1064, від 21 листопада 2008 року (Рис.1).

У наступний час по завданню Міністерства навколишнього природного середовища України за грантовою підтримкою Європейського Союзу (проект «Співпраця щодо довкілля Чорного моря») завершено обґрунтування створення нової охоронної території «Мале філофорне поле».