- •Принцип газового балласта
- •Що в механічних вакуумних насосах змінилося б на краще, якби випускний клапан відкривався б при ступені стискання не 1000, а всього, наприклад, 100? Пояснити детально.
- •Обгрунтувати хід залежності ргран дифузійних насосів від температури робочої рідини.
- •Завдяки чому в бустерних насосах досягається можливість оптимальної відкачки в діапазоні тисків 10-1 – 10-4 торр? Обгрунтувати відповідь.
- •13.Детально пояснити з фізичної точки зору такі параметри турбомолекулярного насоса, як рзап та ргран. Які значення цих параметрів мають сучані турбомолекулярні насоси?
- •16. Чи існує залежність Sн від температури газу, що відкачується? Якщо так, то який вона має вигляд? Розглянути випадки низького та високого вакууму.
- •Чи існує залежність Sн іонно-геттерного насосу від роду газу, що відкачується? Якщо так, то детально пояснити фізичний зміст цієї залежності.
- •Чим принципово відрізняється робота іонно-геттерного насоса звичайної конструкції від орбітронного насоса? Переваги та недоліки орбітронного насоса.
- •Найважливіші переваги електророзрядних магнітних насосів в порівнняні з роботою іонно-геттерних насосів типу “Орбітрон”? Пояснити детально.
- •Чи існує селективність відкачки у електророзрядних магн. Насосів? Якщо є, то пояснити, виходячи з фізичного принципу роботи.
- •Кріозахоплюючі насоси
- •Кріоконденсаційні насоси:
- •Конденсаційно-адсорбційні насоси
- •Кріогетерні насоси
- •Кріоадсорбційні насоси
- •Як зміниться величина тиску, що показує термопарний манометр, якщо поміняти термопару на більш високочутливу при інших незмінних умовах? Пояснити детально.
- •Як зміниться величина тиску, що показує термопарний манометр, якщо на нитку розжарення адсорбувався шар масла при інших незмінних умовах? Пояснити детально.
- •Чи однакова чутливість термопарного манометра до роду газу? Чому і як ця чутливість впливає на величину тиску газу, що вимірюється?
- •Як зміняться покази вакууму, якщо в звичайному термоелектронному іонізаційному манометрі поміняти матеріал колектора іонів при всіх інших рівних умовах? Розглянути різні випадки.
- •Пояснити природу виникнення струмів на колекорі іонів в термоелектронному іонізаційному манометрі. Як впливає матеріал катода на параметри такого манометра?
- •Розгл. Особливості роботи манометра Байярда-Альперта в порівнянні з роботою звичайного термоелектронного іонізаційного манометра.
- •Які переваги має вакуумна відкачна система, що містить форвакуумний балон? Які функції виконує виморожуюча азотна пастка?
Найважливіші переваги електророзрядних магнітних насосів в порівнняні з роботою іонно-геттерних насосів типу “Орбітрон”? Пояснити детально.
В
нутри
камеры расположены две титановые
пластины, служащие катодами, и анод
ячеистой конструкции. Между, анодом и
катодом прикладывается напряжение в
несколько киловольт, а вся система
помещается в постоянное магнитное поле
с напряженностью порядка 1 кЭ Включение
насоса (подача анодного напряжения)
производится при достижении предварительного
разрежения. В этих условиях между анодом
и холодными катодами зажигается разряд
и последние подвергаются интенсивной
бомбардировке положительными ионами,
что приводит к распылению титана й
осаждению его на сильно развитой
поверхности анода и стенках колбы
насоса. Акт удара ионов о поверхность
катодов сопровождается также освобождением
вторичных электроиов, которые, совершая
колебательные движения в разрядном
промежутке ионизируют как молекулы
(атомы) остаточного газа, так и атомы
распыленного титана. Благодаря большому
времени жизни электронов в разряде (за
счет колебательного движения) вероятность
ударной ионизации достаточно высока и
при очень низких давлениях. Непрерывно
напыляемые титановые слои интенсивно
связывают попадающие на них молекулы
газа и постепенно замуровывают
«отработанные» слои титана, насытившегося
газом. Связывание газа в электроразрядном
насосе происходит как свеженапыленным
титаном, так и поверхностью титановых
катодов. На катодах поглощаются в
основном ударяющиеся о его поверхность
положительные ионы. Механизм связывания
ионизированных частиц объясняют
проникновением их вглубь титановых
пластин при
бомбардировке катодов. Это особенно
важно при откачке инертных газов, которые
из-за малой химической активности
практически не хемосорбируются на
титане. В насосах типа НОРД (насос
охлаждаемый, разрядный диодный)
применяется водяное охлаждение анодного
блока, поэтому у них анод заземлен, а
высокое отрицательное напряжение
подается на катоды, изолированные от
корпуса. Достоинствами электроразрядных
магнитных насосов по сравнению с
ионно-сорбционными являются постоянная
быстрота действия в широком диапазоне
давлений и повышенное давление запуска,
что достигается за счет охлаждения
заземленного анодного блока.
Чи існує селективність відкачки у електророзрядних магн. Насосів? Якщо є, то пояснити, виходячи з фізичного принципу роботи.
Швидкість відкачки різних газів електророзрядними магнітними насосами – різна. Найкраще відкачується Водень, трохи гірше Азот і Кисень, швидкість відкачки інертних газів не перевищує швидкість відкачки повітря. Це пов’язано перш за все з хімічною активністю різних газів і самого Титану, який повинен «замуровувати» іонізовані гази. Мірою активності гетера (поглинача іонів) є його адсорбційна теплота і для різних відкачуваних газів теплота ця буде різною. Чим більша теплота сорбції гетера відносно газу, який він захоплює, тим гірше відбувається хемосорбція.
Кріонасоси
25-29.Фізико-технічні принципи роботи кріонасосів
Робота кріонасосів базуються на явищі конденсації газів та пари на охолоджені поверхні (кріопанель). Насос складається з 4 елементів:кріопанель, теплозахисний екран, охолоджувальний пристрій та корпус.Обовязковою умовою функціонування насосу є постійне охолодження кріопанелі, оскільки коли газ конденсується, то він виділяє тепло.
Кріопанель: відкачує та охолоджується.виготовляється у вигляді дисків, циліндрів.Система охолодження потрібна для попереднього охолодження кріопанелі, компенсації теплоти навантаженя та підтримки робочої температури кріопанелі під час відкачки.
Корпус потрібен для монтажу всіх конструктивних елементів насоса.
