
- •1. Екон теорія, макроекономіка та екон політика. Місце макроекономіки в екон науці.
- •2. Суперечності між суспільними потребами та економічними ресурсами – головна проблема макроекономіки.
- •3. Об'єкт, суб'єкти та предмет макроекономіки.
- •4. Економічна система як об'єкт макроекономіки. Змішана економічна система та її моделі.
- •5.Макроекономічні моделі
- •6. Історія розвиту макроекономічної науки. Функції макроекономіки.
- •7. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •8.Основні показники макроекономічних вимірювань.
- •9. Методи обчислення валового продукту.
- •1О. Номінальні та реальні макроекономічні показники. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •11 .Циклічність як форма економічного розвитку. Структура та види економічних циклів.
- •12.Малі, середні та довгі хвилі: суть, причини та взаємодія.
- •13.Безробітгя: сутність і види. Закон Оукена.
- •14.1Нфляція, її сутність та наслідки.
- •15.Види та причини інфляції.
- •16.Споживання як функція доходу. Графік споживання. Середня та гранична схильність до споживання.
- •17.3Аощадження як функція доходу. Графік заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження.
- •18.1Нвестиції та фактори інвестування. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •19. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку.
- •20.Сукупний попит та фактори, що його визначають.
- •21 .Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •22. Сукупний попит —сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги
- •24.Метод «витрат-випуск»: його суть та графічне відображення.
- •25.Метод «вилучення-ін'єкції»: його суть, та графічне відображення.
- •26.Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп. Сутність простого мультиплікатора витрат.
- •27.Рівноважний ввп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •28.Економічна роль і місце держави в сучасній змішаній економші.
- •29. Державне регулювання економiки
- •30. Класична теорiя як теоретична база державного нентручання в економiку
- •31 .Основні положення кейнсіанської теорії макроекономічного регулювання.
- •32. Монетариська теорія. Рівняння обміну як основа монетариської теорії.
- •33. Теорія адаптивних та раціональних очікувань.
- •34. Теорія економіки пропозиції.
- •35. Дискреційна фіскальна політика.
- •36. Вплив державних витрат на рівноважний ввп.
- •37. Вплив податків на рівноважний ввп. Податковий мультиплікатор.
- •38. Автоматична фіскальна політика.
- •39. Податки: їх суть, види та значення в економіці.
- •40. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію. Крива Лаффера.
- •41. Держ бюджет. Способи збалансування держ бюджету.
- •42. Пропозиція грошей та грошові агрегати. Графічне відображення пропозиції грошей.
- •43. Попит на гроші. Чинники, що визначають грошовий попит. Графічне відображення попиту на гроші.
- •44. Рівновага грош ринку та графічне її відображення.
- •45. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
- •46. Грошово-кредитна політика: цілі, інструменти та типи.
- •47. Недоходні фактори споживання та заощадження.
- •48. Міжнародні екон відносини міжнародні економічні організації.
- •49. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної д-сті.
- •50.Платіжний баланс, його суть та структура.
- •52. Співвідношення між імпортом та експортом капіталу
- •53. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •54.3Айнятість як економічна категорія і як економічна проблема.
- •55.Ринок праці. Фактори, які визначають сучасний стан ринку праці.
- •56.Держ регулювання ринку праці. Крива Філіпса.
- •57.Проблеми нерівності у розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •58.Екон розвиток та екон зростання. Фактори екон зростання.
- •59. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •60. Модель економічного зростання Солоу.
- •Формулы
9. Методи обчислення валового продукту.
ВВП- це сукупна ринк. вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік. Кінцева продукція - це та частка валового випуску, яка виходить із сфери виробництва і спрямовується на невиробниче споживання, інвестування (нагромадження) та експорт. Це означає, що при обчисленні ВВП не враховується проміжна продукція, тобто продукти та послуги, використані в процесі виробництва. Включення до складу ВВП проміжної продукції означало б повторний рахунок, тому що вартість проміжної продукції вже входить до складу кінцевої продукції та послуг.
Особливість показника ВВП полягає в тому, що термін «валовий» означає включення до його складу споживання основного капіталу (амортизації).
Для обчислення ВВП використовують три методи: виробничий, метод кінцевого використання (за витратами) і розподільчий метод (за доходами).
1. Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії:
ВВП = (ВВ - MB) + (ПП - С),де ВВ - валовий випуск окремих галузей; MB - матеріальні витрати окремих галузей; ПП - продуктові податки;
С - субсидії;(ПП - С) - чисті продуктові податки.
2. Згідно з методом кінцевого використання (за витратами) ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни і пов'язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг:
ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ, де СВ - споживчі витрати домашніх господарств тобто населення;ВІ - валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки;ДЗ - державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загальносуспільних потреб; ЧЕ - чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг (ЧЕ-Е-Ім)
3. Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП – це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік.:
ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП - С), де ЗП - заробітна плата найманих працівників, включаючи відрахування до страхових фондів;ВКП - валовий корпоративний прибуток; він розподіляється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію (НрП); ЗД - змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу; НП - неприбуткові податки, що включають податки на продукти та інші податки на виробництво і імпорт;С - субсидії на продукти та інші субсидії, пов'язані з виробництвом і імпортом; (НП - С) - чисті неприбуткові податки.
1О. Номінальні та реальні макроекономічні показники. Інфлювання та дефлювання ввп.
Усі змінні, що виміряні у фіз.. одиницях, наз. реальними змінними.До реальних змінних відносять кількісні змінні(ВВПр,обсяг капіталу) та відносні(реал. з/п,реал. %).І кількісні і відносні пок-кимають спільну рису:вони вимірюють фіз.. к-сть.
Номінальні змінні виражаються у грошах(номінал. з/п,номінал.ВВП)
Теорет. відокремлення реал. і номінал. змінних наз. клас. дихотомією.
Важливе значення має також обчислення темпів зростання та приросту ВВП за рахунок цін, тобто інфляційної зміни ВВП. З цією метою застосовуються різні індекси цін. Основними з них є індекс цін ВВП (Іц), який називається дефлятором ВВП; індекс споживчих цін (ІСЦ); індекс оптових цін (ІОЦ).
Дефлятор ВВП — це індекс цін, який відображає зміну цін на всю сукупність товарів та послуг.
Дефлятор ВВП показує темп зростання номінального ВВII за рахунок цін в аналізованому році порівняно з попереднім.
Процес коригування номінального ВВП здійснюється за допомогою дефлятора ВВП. Це дає змогу інфліювати або дефліювати. Результатом цього коригування є обчислення реального ВВП для кожного року у постійних цінах, тобто цінах базового року.
Найточнішим
методом інфліювання або дефліювання
номінального
ВВП даного року є ділення номінального
ВВП на індекс цін ВВП і помноження
одержаного
результату на 100, тобто:
Завдяки інфліюванню номінального ВВП грошовий вираз реального ВВП збільшується в ті роки, в яких ціни були нижчими від цін базового року. За допомогою дефліювання номінального ВВП грошовий вираз реального ВВП зменшується стосовно тих років, в яких ціни були вищими від цін базового року.
Одержані
показники реального ВВП можна
безпосередньо
зіставляти з показником ВВП для базового
року, оскільки всі вони відображають
тільки зміни фізичного обсягу
виробництва, а не зміни рівня цін.
Спираючись
на дефлятор ВВП, можна також визначити
приріст номінального ВВП за рахунок
цін.
Це можна обчислити за такими формулами: