- •1. Екон теорія, макроекономіка та екон політика. Місце макроекономіки в екон науці.
- •2. Суперечності між суспільними потребами та економічними ресурсами – головна проблема макроекономіки.
- •3. Об'єкт, суб'єкти та предмет макроекономіки.
- •4. Економічна система як об'єкт макроекономіки. Змішана економічна система та її моделі.
- •5.Макроекономічні моделі
- •6. Історія розвиту макроекономічної науки. Функції макроекономіки.
- •7. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •8.Основні показники макроекономічних вимірювань.
- •9. Методи обчислення валового продукту.
- •1О. Номінальні та реальні макроекономічні показники. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •11 .Циклічність як форма економічного розвитку. Структура та види економічних циклів.
- •12.Малі, середні та довгі хвилі: суть, причини та взаємодія.
- •13.Безробітгя: сутність і види. Закон Оукена.
- •14.1Нфляція, її сутність та наслідки.
- •15.Види та причини інфляції.
- •16.Споживання як функція доходу. Графік споживання. Середня та гранична схильність до споживання.
- •17.3Аощадження як функція доходу. Графік заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження.
- •18.1Нвестиції та фактори інвестування. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •19. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку.
- •20.Сукупний попит та фактори, що його визначають.
- •21 .Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •22. Сукупний попит —сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги
- •24.Метод «витрат-випуск»: його суть та графічне відображення.
- •25.Метод «вилучення-ін'єкції»: його суть, та графічне відображення.
- •26.Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп. Сутність простого мультиплікатора витрат.
- •27.Рівноважний ввп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •28.Економічна роль і місце держави в сучасній змішаній економші.
- •29. Державне регулювання економiки
- •30. Класична теорiя як теоретична база державного нентручання в економiку
- •31 .Основні положення кейнсіанської теорії макроекономічного регулювання.
- •32. Монетариська теорія. Рівняння обміну як основа монетариської теорії.
- •33. Теорія адаптивних та раціональних очікувань.
- •34. Теорія економіки пропозиції.
- •35. Дискреційна фіскальна політика.
- •36. Вплив державних витрат на рівноважний ввп.
- •37. Вплив податків на рівноважний ввп. Податковий мультиплікатор.
- •38. Автоматична фіскальна політика.
- •39. Податки: їх суть, види та значення в економіці.
- •40. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію. Крива Лаффера.
- •41. Держ бюджет. Способи збалансування держ бюджету.
- •42. Пропозиція грошей та грошові агрегати. Графічне відображення пропозиції грошей.
- •43. Попит на гроші. Чинники, що визначають грошовий попит. Графічне відображення попиту на гроші.
- •44. Рівновага грош ринку та графічне її відображення.
- •45. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
- •46. Грошово-кредитна політика: цілі, інструменти та типи.
- •47. Недоходні фактори споживання та заощадження.
- •48. Міжнародні екон відносини міжнародні економічні організації.
- •49. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної д-сті.
- •50.Платіжний баланс, його суть та структура.
- •52. Співвідношення між імпортом та експортом капіталу
- •53. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •54.3Айнятість як економічна категорія і як економічна проблема.
- •55.Ринок праці. Фактори, які визначають сучасний стан ринку праці.
- •56.Держ регулювання ринку праці. Крива Філіпса.
- •57.Проблеми нерівності у розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •58.Екон розвиток та екон зростання. Фактори екон зростання.
- •59. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •60. Модель економічного зростання Солоу.
- •Формулы
57.Проблеми нерівності у розподілі доходів. Крива Лоренца.
Перехід
до ринкової економіки пов'язаний з
виникненням
проблеми розподілу доходу в сус-ві.Для
визначення ступеня
нерівності доходів у макроекон
науці використовують
криву Лоренця.
Теоретична можливість абсолютної рівності розподілу доходів представлена на графіку у вигляді бісектриси.
Якщо нанести на графік підраховані дані за рік про розподіл доходів, то одержимо криву Лоренця, яка показує фактичний розподіл доходу в країні.
Ділянка між лінією, що позначає абсолютну рівність розподілу доходів, і кривою Лоренця відображає ступінь нерівності доходів. Чим більша ця ділянка, тим більший ступінь нерівності доходів. Коли б фактичний розподіл доходів був абсолютно рівним, то крива Лоренця і бісектриса збіглися б.
За умов диференціації доходів та рівня життя виникає гостра соціальна проблема бідності. Кількісно цей рівень виражається показником «прожитковий мінімум», або «поріг бідності».
Прожитковий мінімум змінюється з розвитком соціально-екон життя сус-ва. Але світова практика показує, що поріг бідності значно підвищується у зв'язку з інфляцією. Соц захист включає в себе систему заходів, які захищають будь-якого громадянина країни від екон та соціальної деградації не тільки внаслідок безробіття, а й у випадку втрати чи різкого скорочення доходів, хвороби, народження дитини, виробничої травми, інвалідності, похилого віку тощо.
Сучасна система соц захисту населення в країнах з перехідною екон включає такі основні елементи: сукупність державних соціальних гарантій; традиційну форму державної соц допомоги та соціальне страх.
58.Екон розвиток та екон зростання. Фактори екон зростання.
Екон зростання — це збільш. обсягів ВВПР в одному періоді порівняно з іншим, зміцнення екон могутності країни. Найбільш розповсюдженими визначеннями екон зростання є: 1). Реал. приріст обсягу нац продукту в результаті збільш. к-сті факторів в-ва або удосконалення техніки та технології; 2). Збільш. реал. обсягу ВНП або реал. доходу на душу насел. Екон зрост. являє собою зростаючу здатність ек-ки до реалізації своїх вир-чих можливостей. Сутність екон зростання полягає у розшир. відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології. На відміну від ек зростання, ек розвиток можна визначити як перехід від одного стану ек-ки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується в-во тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й в-во нових товарів і послуг з викор. нових технологій порівняно з минулим періодом. Ек зростання і ек. розвиток тісно взаємопов'язані. Але зауважимо, що ек зростання може відбуватися і за умов відсутності ек розвитку, в той час як ек розвиток без ек зростання неможливий.
Екон зростання класифікують за темпами і за типами.
Типи екон зростання: Інтенсивний – збільш. вир-чого потенціалу шляхом вдосконалення техніки і технології. Змішаний (реальний) – збільш. вир-чих потужностей внаслідок збільш. к-сті використовуваних факторів в-ва і вдосконалення техніки і технології. Екстенсивний – збільш. вир-чих потужностей внаслідок збільш. к-сті використовуваних факторів в-ва.
Екон зростання визначається двома взаємопов’язаними способами: як збільш. обсягу ВВПР чи ЧВП протягом певного часу або як збільш. за той самий період обсягу ВВПР чи ЧВП на душу населення. Важл. є обидва способи
Інформацією про темпи екон зростання дає такий показник : темп зростання ВНП = ВНП1/ ВНП0•100% ВНП1 – валовий нац продукт звітного року; – валовий нац продукт базового року. Темпи екон зростання, його якість повністю визначаються факторами зростання.
Макроекономічні фактори екон зростання можуть бути поділені на 3 групи: фактори пропозиції, фактори попиту і фактори розподілу. Фактори пропозиції включають: к-сть і якість прир. ресурсів; к-сть і якість труд. ресурсів; обсяг основного капіталу (основні фонди); нові технології —НТП. Фактори попиту: для реалізації зростаючого вир-чого потенціалу в ек-ці треба забезпечити повне викор-ня збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує підвищ. рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту. Фактори розподілу: здатність до нарощування в-ва недостатня для розширення загал випуску продукції.
Отже, ек зростання є більш вузьким за змістом порівняно з ек розвитком, адже розвиток економіки створює передумови для збільшення обсягів виробництва на якісно новій основі. Можна сказати, що ек зростання становить зміст розвитку, є його складовою частиною. Якщо ек зростання відбиває суто кількісні зміни в економіці, то ек розвиток — це якісне ек зростання.
