- •1. Екон теорія, макроекономіка та екон політика. Місце макроекономіки в екон науці.
- •2. Суперечності між суспільними потребами та економічними ресурсами – головна проблема макроекономіки.
- •3. Об'єкт, суб'єкти та предмет макроекономіки.
- •4. Економічна система як об'єкт макроекономіки. Змішана економічна система та її моделі.
- •5.Макроекономічні моделі
- •6. Історія розвиту макроекономічної науки. Функції макроекономіки.
- •7. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •8.Основні показники макроекономічних вимірювань.
- •9. Методи обчислення валового продукту.
- •1О. Номінальні та реальні макроекономічні показники. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •11 .Циклічність як форма економічного розвитку. Структура та види економічних циклів.
- •12.Малі, середні та довгі хвилі: суть, причини та взаємодія.
- •13.Безробітгя: сутність і види. Закон Оукена.
- •14.1Нфляція, її сутність та наслідки.
- •15.Види та причини інфляції.
- •16.Споживання як функція доходу. Графік споживання. Середня та гранична схильність до споживання.
- •17.3Аощадження як функція доходу. Графік заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження.
- •18.1Нвестиції та фактори інвестування. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •19. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку.
- •20.Сукупний попит та фактори, що його визначають.
- •21 .Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •22. Сукупний попит —сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги
- •24.Метод «витрат-випуск»: його суть та графічне відображення.
- •25.Метод «вилучення-ін'єкції»: його суть, та графічне відображення.
- •26.Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп. Сутність простого мультиплікатора витрат.
- •27.Рівноважний ввп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •28.Економічна роль і місце держави в сучасній змішаній економші.
- •29. Державне регулювання економiки
- •30. Класична теорiя як теоретична база державного нентручання в економiку
- •31 .Основні положення кейнсіанської теорії макроекономічного регулювання.
- •32. Монетариська теорія. Рівняння обміну як основа монетариської теорії.
- •33. Теорія адаптивних та раціональних очікувань.
- •34. Теорія економіки пропозиції.
- •35. Дискреційна фіскальна політика.
- •36. Вплив державних витрат на рівноважний ввп.
- •37. Вплив податків на рівноважний ввп. Податковий мультиплікатор.
- •38. Автоматична фіскальна політика.
- •39. Податки: їх суть, види та значення в економіці.
- •40. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію. Крива Лаффера.
- •41. Держ бюджет. Способи збалансування держ бюджету.
- •42. Пропозиція грошей та грошові агрегати. Графічне відображення пропозиції грошей.
- •43. Попит на гроші. Чинники, що визначають грошовий попит. Графічне відображення попиту на гроші.
- •44. Рівновага грош ринку та графічне її відображення.
- •45. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
- •46. Грошово-кредитна політика: цілі, інструменти та типи.
- •47. Недоходні фактори споживання та заощадження.
- •48. Міжнародні екон відносини міжнародні економічні організації.
- •49. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної д-сті.
- •50.Платіжний баланс, його суть та структура.
- •52. Співвідношення між імпортом та експортом капіталу
- •53. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •54.3Айнятість як економічна категорія і як економічна проблема.
- •55.Ринок праці. Фактори, які визначають сучасний стан ринку праці.
- •56.Держ регулювання ринку праці. Крива Філіпса.
- •57.Проблеми нерівності у розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •58.Екон розвиток та екон зростання. Фактори екон зростання.
- •59. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •60. Модель економічного зростання Солоу.
- •Формулы
52. Співвідношення між імпортом та експортом капіталу
Між народ. рух капіталу здійснюється як у п-цькій формі (прямі та портфельні інвестиції), так і позичковій (довгострокові, середньострокові та короткої строкові кредити).
Прямі інвестиції —це такі інвестиції, які забезпечую інвестору управлінський контроль над об'єктом, в який вкладається капітал. Портфельні інвестиції не дають права управляти об'єктом інвестування. Вони здійснюються, правило, пакетами акцій.
Найбільш привабливою формою залучення іноземного капіталу прямі інвестиції. Капітал у цій формі дає змогу нерезидентам створювати за кордоном нові фірми, купувати істотну частку капіталу вже діючої фірми або повністю купувати фірму.
Здійснення зовнішньоекон. зв'язків між окр. країнами передбачає необхідність встановлення між народ. режимів, які визначали б норми та правила, загальні для всіх суб'єктів світ. екон. від-н. У сфері між народ. торгівлі товарами та послугами такий режим регламентується між народ. орг-цією ГАТГ/СОТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі —світ. орг-ція торгівлі). Вона функціонує на базі міжурядового багатостороннього договору, котрий обумовлює певні вимоги до міжнародних торговельних відносин.
Основні завдання ГАТТ/COT полягають в тому, щоб протидіяти протекціонізму на національному та регіональному рівнях, сприяти лібералізації між народ. торгівлі, зокрема через регламентацію дій урядів щодо регулювання зовнішньоторговельної д-сті країн. У своїй д-сті ГАТТ/COT керується принципами обов'язкового застосування у взаємній торгівлі режиму найбільшого сприяння, недискримінації, взаємних митних та немитних поступок.
53. Механізм зовнішньоекономічної політики
До осн. елем. зовнішньоек. політики відносяться такі: торговельна політика, валютна політика, політика іноземного інвестування.Ключову роль в зовнішньоекономічній політиці відіграє торговельна політика. Слід розрізняти 2 типи торгове. політики: протекціонізм і вільна торгівля.
Протекціонізм — це політика держави, спрямована на захист нац. ек-ки від інозем. конкуренції. Вона реалізується через фінансову підтримку нац. в-ва, стимулювання експорту, обмеження імпорту. Недолік протекц. політики полягає в тому, що захищаючи нац. ек-ку від зовн. конкуренції, вона сприяє виникненню в ній застійних явищ, зниженню конкурентоспроможності нац. товарів, посиленню монополіст. тенденцій на внутр. ринку.Вільна торгівля — це торгівля без обмежень, тобто без держ. втручання. Тобто не держава, а ринок регулює експорт та імпорт товарів і послуг. Вільна торгівля стимулює конкуренцію і обмежує монополію. Зовн. торгівля є істор. першою і найважл. формою екон. зв'язків між народами і країнами. Швидкому зростанню міжнародної торгівлі після 2 світ. війни сприяло декілька чинників. По-перше, це вдосконалення видів транспорту.По-друге, це вдосконалення засобів зв'язку. По-третє, значне зниження митних зборів. По-четверте, нині практично всі країни світу тією чи іншою мірою беруть участь у міжнародній торгівлі.
Загалом участь країни у міжнародному поділі праці, передовсім у світовій торгівлі, оцінюють за такими показниками:
експортна (імпортна) квота — відношення експорту країни до ВВП. Доходи від експорту мають покривати видатки на імпорт;
обсяг експорту (імпорту) країни на душу населення. У розвину тих країнах з високим рівнем відкритості економіки обсяг експорту на душу населення становить 3—5 тис. дол.
експортний потенціал країни — обсяг виробленої продукції, який країна може продати на світовому ринку без будь-якої шкоди для задоволення своїх внутрішніх потреб;
співвідношення частки країни у світовому виробництві певного продукту з її часткою у світовій торгівлі ним.
структура експорту, тобто питома вага різних товарних груп у загальному обсязі експорту.
структура імпорту, яка відображає залежність нац. ЕК-ки від світ. ЕК-ки у ресурсах, товарах і послугах, які країна не виробляє, або в-во яких у цій країні є неефективним.
співвідношення між: обсягом зарубіжних прямих інвестицій крани і обсягом іноземних прямих інвестицій в її ек-ку.
обсяг зовнішнього боргу країни та його співвідношення з ВВП та експортом даної країни. Рівень заборгованості країни вважають дуже високим, коли він більший за її річний ВВП.