- •1. Екон теорія, макроекономіка та екон політика. Місце макроекономіки в екон науці.
- •2. Суперечності між суспільними потребами та економічними ресурсами – головна проблема макроекономіки.
- •3. Об'єкт, суб'єкти та предмет макроекономіки.
- •4. Економічна система як об'єкт макроекономіки. Змішана економічна система та її моделі.
- •5.Макроекономічні моделі
- •6. Історія розвиту макроекономічної науки. Функції макроекономіки.
- •7. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •8.Основні показники макроекономічних вимірювань.
- •9. Методи обчислення валового продукту.
- •1О. Номінальні та реальні макроекономічні показники. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •11 .Циклічність як форма економічного розвитку. Структура та види економічних циклів.
- •12.Малі, середні та довгі хвилі: суть, причини та взаємодія.
- •13.Безробітгя: сутність і види. Закон Оукена.
- •14.1Нфляція, її сутність та наслідки.
- •15.Види та причини інфляції.
- •16.Споживання як функція доходу. Графік споживання. Середня та гранична схильність до споживання.
- •17.3Аощадження як функція доходу. Графік заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження.
- •18.1Нвестиції та фактори інвестування. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •19. Макроекономічний кругообіг в умовах ринку.
- •20.Сукупний попит та фактори, що його визначають.
- •21 .Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •22. Сукупний попит —сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги
- •24.Метод «витрат-випуск»: його суть та графічне відображення.
- •25.Метод «вилучення-ін'єкції»: його суть, та графічне відображення.
- •26.Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп. Сутність простого мультиплікатора витрат.
- •27.Рівноважний ввп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •28.Економічна роль і місце держави в сучасній змішаній економші.
- •29. Державне регулювання економiки
- •30. Класична теорiя як теоретична база державного нентручання в економiку
- •31 .Основні положення кейнсіанської теорії макроекономічного регулювання.
- •32. Монетариська теорія. Рівняння обміну як основа монетариської теорії.
- •33. Теорія адаптивних та раціональних очікувань.
- •34. Теорія економіки пропозиції.
- •35. Дискреційна фіскальна політика.
- •36. Вплив державних витрат на рівноважний ввп.
- •37. Вплив податків на рівноважний ввп. Податковий мультиплікатор.
- •38. Автоматична фіскальна політика.
- •39. Податки: їх суть, види та значення в економіці.
- •40. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію. Крива Лаффера.
- •41. Держ бюджет. Способи збалансування держ бюджету.
- •42. Пропозиція грошей та грошові агрегати. Графічне відображення пропозиції грошей.
- •43. Попит на гроші. Чинники, що визначають грошовий попит. Графічне відображення попиту на гроші.
- •44. Рівновага грош ринку та графічне її відображення.
- •45. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
- •46. Грошово-кредитна політика: цілі, інструменти та типи.
- •47. Недоходні фактори споживання та заощадження.
- •48. Міжнародні екон відносини міжнародні економічні організації.
- •49. Теорія порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної д-сті.
- •50.Платіжний баланс, його суть та структура.
- •52. Співвідношення між імпортом та експортом капіталу
- •53. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •54.3Айнятість як економічна категорія і як економічна проблема.
- •55.Ринок праці. Фактори, які визначають сучасний стан ринку праці.
- •56.Держ регулювання ринку праці. Крива Філіпса.
- •57.Проблеми нерівності у розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •58.Екон розвиток та екон зростання. Фактори екон зростання.
- •59. Модель економічного зростання Харрода-Домара.
- •60. Модель економічного зростання Солоу.
- •Формулы
47. Недоходні фактори споживання та заощадження.
До недоходних факторів споживання і заощадження відносяться:
Багатство. Під багатством розуміють як нерухоме майно, так і фінансові засоби, якими володіє населення. Чим більше нагромаджено багатства, тим менші стимули до заощаджень.
Податки. Зниження податків збільшує безподатковий доход і тому ! збільшує як споживання, так і заощадження. І навпаки.
Рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження і навпаки.
Відрахування на соціальне страхування. Збільшення цих відрахувань призведе до скорочення поточних споживання і заощадження.
Очікування. Очікування можуть бути пов'язані з майбутньою зміною цін, доходів, виникненням дефіциту тощо. Якщо ці очікування несприятливі, то домашні господарства змушені робити закупки наперед, що у поточному році збільшує споживання та зменшує заощадження. І навпаки.
Споживча заборгованість. Якщо в попередній період заборгованість зросла, то в поточному періоді домашні господарства будуть змушені зменшити споживання і заощадження, аби ліквідувати минулу заборгованість. І навпаки.
Відсоткова ставка. Коли відсоткова ставка зростає, поточне споживання зменшується, а заощадження зростають, що збільшить майбутнє споживання, забезпечене поточними заощадженнями.
Недоходні
фактори впливають на заощадження і
споживання, зміщуючи їх графіки.Можна
записати:
,де
СВа,За-Автономне
споживання і заощадження,яке не залежить
від доходу, а змінюється лише під впливом
недоходних факторів.
На рис.1 початковий графік функції споживання CBt зміщується вгору (СВ2) або вниз (СВ3) під впливом автономного збільшення або автономного зменшення споживчих витрат. Причому зміщення здійснюється паралельно до початкової функції споживання (СВ.).
Так само паралельно вгору або вниз зміщується графік функції заощадження (3І5 32, 33) під впливом автономної зміни приросту заощадження рис. 2 Отже, якщо зміна доходу переміщує точки споживання та заощадження вздовж їхніх кривих, то недоходні фактори зміщують самі криві споживання та заощадження вгору або вниз.
48. Міжнародні екон відносини міжнародні економічні організації.
Ефективність будь-якої нац економіки залежить не лише від результатів її внутр д-сті, а й від її участі в світових екон відносинах, ступеня її інтеграції у світове госп-во.
Активність країни у світових екон відносинах можна оцінити такими показниками:
Рівень експорту;
Структура експорту;
Рівень імпорту;
Структура Імпорту;
Співвідношення між імпортом та експортом капіталу.
Найбільш привабливою формою залучення іноземного капіталу є прямі інвестиції. Прямі інвестиції — це такі інвестиції, які забезпечують інвестору управлінський контроль над об'єктом, в який вкладається капітал.
Здійснення зовнішньоекономічних зв'язків між окремими країнами передбачає необхідність встановлення міжнародних режимів, які визначали б норми та правила, загальні для всіх суб'єктів світових екон відносин. У сфері міжнародної торгівлі товарами та послугами такий режим регламентується міжнародною організацією СОТ.
Основні завдання ГАТТ/СОТ полягають в тому, щоб протидіяти протекціонізму на нац та регіональному рівнях, сприяти лібералізації міжнародної торгівлі, зокрема через регламентацію дій урядів щодо регулювання зовнішньоторговельної д-сті країн.
У сфері міжнародних валютно-фін відносин велику роль відіграє МВФ. В основі д-сті МВФ лежить надання кредитів країнам-членам цього фонду для підтримки курсу національної валюти, на фінансування дефіциту платіжного балансу та обслуговування зовн боргу.
У своїй д-сті МВФ керується принципом обумовленості, згідно з яким країни-члени фонду можуть отримати кредит лише за умов, якщо вони беруть на себе певні зобов'язання щодо внутрішньої екон політики. Ці зобов'язання оговорюються в спеціальному меморандумі між фондом і урядом.
Світовий банк (СБ). Його членами можуть бути лише країни-члени МВФ. Основна його ф-я — надання довгострокових позик під досить високі відсотки. Вони надаються як державним, так і приватним п-вам за наявності гарантій з боку відповідних урядів.
Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк). Мета д-сті - полягає у фін сприянні переходу країн Центр і Сх Європи, включаючи і країни колишнього СРСР, до ринково орієнтованої економіки.
Основні ф-ї Євробанку — сприяння переходу до ринкової економіки через фінансування життєздатних проектів у держ та приватному секторах економіки, а також сприяння в здійсненні програм структурної перебудови та приватизації.
