2. Специфіка оподаткування кредитних спілок як неприбуткових організацій

Українське податкове законодавство визначає кредитні спілки як неприбуткові організації (ст. 157.1 Розділу ІІІ «Податок на прибуток» Податкового кодексу України): у разі, якщо доходи, отримані кредитними спілками при здійсненні ними статутної діяльності, за результатами року перевищують витрати, суми такого перевищення повинні бути розподілені між членами спілки. Неприбутковий статус означає, що прибуток, отриманий кредитною спілкою від статутної діяльності, не підлягає оподаткуванню податком на прибуток підприємств, і лише після розподілу між членами організації цей прибуток оподатковується уже як доходи фізичних осіб.

Розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ст. 167.2 визначено, що ставка подлатку на доходи фізичних осіб для доходів, нарахованих як процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці становить 5% бази оподаткування.

При здійсненні діяльності, передбаченої статутом кредитної спілки, остання сплачує загальнодержавні податки та інші обов’язкові платежі, визначені чинним законодавством України з питань оподаткування.

Однак кваліфікація кредитної спілки як неприбуткової організації породжує окремі питання у їх взаємовідносинах з органами державної податкової служби України.

Відповідно до пункту 157.4 статті 157 Розділу ІІІ «Податок на прибуток» Податкового кодексу України від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в» пункту 157.1, отримані у вигляді:

коштів, які надходять до кредитних спілок або пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законом;

доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Підпункт 14.1.268 пункту 14.1 статті 14 Розділу І Податкового кодексу України передбачає, що під терміном «пасивні доходи» слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

Таким чином, відсотки за користування кредитами, що надані від імені членів кредитної спілки приватним підприємствам, які знаходяться у їх власності є пасивним доходом та звільняються від оподаткування.

Відповідно до законодавства на підставі пункту 157.4 статті 157 Розділу ІІІ «Податок на прибуток» Податкового кодексу України обов’язкові та додаткові пайові членські внески кредитної спілки, за рахунок яких формується її пайовий капітал звільняються від оподаткування.

Що стосується благодійних внесків інших фізичних та юридичних осіб за рахунок яких формується додатковий капітал кредитної спілки, то нормами пункту 157.4 статті 157 Розділу ІІІ «Податок на прибуток» Податкового кодексу України не передбачено звільнення таких видів доходів від оподаткування.

Загалом, ідея створення кредитних спілок та надання їм статусу неприбуткової організації в цілях звільнення окремих видів доходів від оподаткування податком на прибуток мала на меті забезпечення населення дешевими фінансовими ресурсами, тобто пріоритетною була соціальна спрямованість.

Нажаль, на теперішній час в діяльності кредитних спілок часто відсутній соціальний мотив, а з джерела дешевих позик вони перетворились на осередки дуже рентабельного бізнесу.

Це пояснюється цілою низкою причин:

- будучи звільненими від оподаткування, кредитні спілки надають кредити своїм членам під відсотки, набагато вищі, ніж у середньому по банківській системі. Також значно вищими є відсотки по вкладених депозитах (близько 30% при середньому по банках 15 %). Прибуток, отримуваний у вигляді маржі від різниці ставок не оподатковується. Не оподатковуються і доходи членів кредитної спілки, отримані після розподілу отриманих прибутків

- почастішали випадки застосування кредитних спілок у схемах ухилення від оподаткування як дієвого інструменту «перекачки» безготівкових коштів у готівкові.

- існування різних рівнів оподаткування у фінансовому секторі призводить до стимулювання переведення доходів із сектору з більшим податковим тиском в сектор, де він значно нижчий, що є передумовою запровадження схем ухилення від оподаткування. Так, наприклад, банки створюють кредитні спілки для надання можливості кредитування своїх працівників та пов’язаних осіб за незначною процентною ставкою.

Як зазначалося раніше, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» кредитна спілка віднесена до фінансових установ, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Цим же Законом визначена суть поняття «фінансова послуга» як така, що має на меті отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Таким чином, виникає протиріччя між статусом кредитної спілки як неприбуткової організації та її фактичним головним завданням – отриманням прибутку та його розподілом.

У зв’язку з цим, з метою забезпечення виконання кредитними спілками свого основного завдання та упередження поширення практики їх застосування у якості суб’єктів, які мінімізують податкові зобов’язання, доцільно було б позбавити їх неприбуткового статусу.

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів як третейський збір.

В податковому тлумаченні діяльності кредитних спілок існує проблема, пов’язана з надходженнями, які кредитні спілки отримують у вигляді поворотної фінансової допомоги (зокрема, таким чином допомогу кредитним спілкам часто надають міжнародні донорські організації). Податковий кодекс вимагає оподатковувати поворотну фінансову допомогу на загальних засадах. Це означає, що отримання поворотної фінансової допомоги кредитною спілкою вважається доходом і створює відповідні податкові зобов’язання по податку на прибуток підприємств.

Відповідно, повернення кредитною спілкою поворотної фінансової допомоги вважається видатками. Оскільки, як правило, доходи на зразок поворотної фінансової допомоги мають характер одноразових надходжень, радше ніж постійного доходного потоку, то найчастіше у періоди виплати поворотних коштів видатки кредитних спілок перевищують доходи, і сума прибутку таким чином є від’ємною (іншими словами, в такі періоди в кредитних спілках виникають збитки).

Теоретично, в періоди, які підприємство закінчує зі збитками, його податкові зобов’язання також є від’ємними або, іншими словами, воно має право на відшкодування частки своїх збитків з бюджету. На практиці, це право реалізується дещо інакше: шляхом перенесення зафіксованих збитків такого підприємства на майбутні періоди (таким чином, обраховані майбутні прибутки підприємства зменшуються, а отже зменшуються його майбутні податкові зобов’язання).

Як уже зазначалось, на відміну від більшості звичайних підприємств, оподатковувані доходи кредитної спілки є нерегулярними і виникають нечасто, а отже так само нечасто у таких організацій з’являється корпоративний прибуток, який би призводив до утворення відповідних податкових зобов’язань. Тому навіть якщо спілка отримує право перенести збитки на майбутні періоди, найчастіше у майбутніх періодах у них не виникає прибутку, який таке право дозволило би зменшити, а отже не виникає і можливості зменшити свої платежі до бюджету. В результаті, право на відшкодування від’ємних податкових зобов’язань цих організацій на практиці не задовольняється. Таким чином, у випадку отримання поворотної фінансової допомоги, кредитна спілка фактично повинна сплатити податок до бюджету за рахунок внесків своїх членів. Це робить цю опцію надзвичайно дорогою і не привабливою як для кредитних спілок так і для донорських організацій, що стримує подальший розвиток кредитних спілок.