Теми рефератів

Аристотель як перший теоретик етики.

„Практичний розум” як основа моральності у етичній доктрині І. Канта.

Структура етичного знання.

Діалогічна етика у теоретичному осмисленні М. Бубера і М. Бахтіна.

Моральна регуляція засобами міфу як першої форми самосвідомості людства.

Епічна традиція усної народної творчості українського народу як відбиток козацько-лицарського етосу.

Казка як засіб прилучення до моральних цінностей.

Мораль як засіб національної ідентичності.

Професійна мораль і етика як відбиток соціальної диференціації суспільства.

Молодіжна субкультура та контркультура другої половини XX ст. як явища моральної виокремленості.

Соціально-етична спрямованість релігійно-філософських вчень Китаю: конфуціанство, даосизм, легізм.

Етика гедонізму й евдемонізму: проблема смисложиттєвого вибору.

Філософсько-етичні системи стоїцизму, епікуреїзму та неоплатонізму. Їх місце в моральній культурі Європи.

Біблія як втілення морального досвіду народів Близького Сходу та етики декалогу.

Лицарський етос та світська культура західноєвропейського Середньовіччя.

Гуманістичний світогляд та явище імморалізму як складові духовної культури Ренесансу.

Особистість Мартіна Лютера у європейській культурі.

Протестантська етика як чинник свідомості Західної Європи.

Ідея розумного егоїзму як чинник етичних доктрин доби Просвітництва.

Філософія і етика Г.Сковороди як унікальне явище українського Просвітництва.

Категоричний імператив І. Канта як умова існування громадянського суспільства.

Етика марксизму як заперечення загальнолюдської моралі.

Світове значення російської літератури XΙX ст. в осмисленні морально-етичної реальності.

Етична доктрина філософії та літератури французького екзистенціалізму.

Проблема добра і зла у філософському романі М. Булгакова „Майстер та Маргарита”.

Царина зла і абсурду у творчості Ф. Кафки.

Свобода і справедливість як категорії моральної, правової та політичної свідомості.

Ставлення до морального обов’язку героїв Е. М. Ремарка як приклад морального ресентименту.

Концепція добра у моральній філософії В. С. Соловйова.

Вимір добра і зла у філософській творчості Ф. Ніцше.

С. К’єркегор в історії моральної філософії.

Теодицея як морально-філософська проблема.

І. Кант як теоретик етики морального обов’язку.

Проблема морального самовизначення особи: діяльність як світовідношення.

Право, моральність, культура спілкування й етикет як параметри оволодіння культурною реальністю.

Проблема морального вибору та відповідальності у драматичних творах Есхіла, Софокла, Єврипіда.

Знелюднення літературних героїв М. Хвильового як реальність тоталітаризму (до проблеми мети й засобів її досягнення).

Діалог чи полілог? Новий вимір морального простору у німецькій практичній філософії.

Молодіжна контркультура та феномен рок-культури другої половини XX ст. як відбиток девальвації моральної норми.

Літературні герої А. Платонова – викриття морального та культурного зубожіння людини тоталітарної держави.

Екологія як етична проблема.

Міжетнічні та міжконфесійні протиріччя як проблеми етноетики.

Тотальна стандартизація життя людини культурою постмодерну і проблема морального вчинку.

Німецька комунікативна філософія XX ст. як нова етика.

Професійні деонтології XX – початку XXΙ ст. як уособлення етики відповідальності.

Імморалізм як характеристика філософії Ф. Ніцше.

Історична пам’ять як моральний обов’язок перед минулим і майбутнім.