Тема 2. Мораль як соціокультурний феномен

Походження моралі. Перехід до моральної регуляції як чинник антропокультурогенезу. Духовно-практичний характер опанування людиною дійсності. Моральна регуляція та імперативність моралі. Типи моральних відносин та регуляції в історико-культурному контексті. Традиційна норма, табу, релігійна заповідь як перші форми моральної регуляції. Мораль і право. Функції моралі. Мораль і моральність – загальносуспільне та індивідуально-суб’єктивне. Мораль і моральність як чинники соціалізації та інтеріоризації особистості. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Проблема прогресу моралі та моральності, його критерії. Місце моральної свідомості в системі моралі. Поняття моральної норми. Поняття моральної цінності та морального ідеалу. Моральні почуття і принципи. Моральні мотиви та ціннісні орієнтації. Ідея добра як провідна ідея моральної свідомості.

Тема 3. Визначні етичні вчення в історії людства

Генезис і оформлення філософсько-етичного світогляду Стародавнього світу: Стародавні Індія та Китай; Антична Греція. Етична доктрина конфуціанства. Релігійно-етичне вчення буддизму. Етичні проблеми у філософії Сократа, Платона, Аристотеля. Евдемонізм етики Епікура. Етика стоїцизму. Християнська етика доби Середньовіччя. Гуманізм і проблема імморалізму доби Відродження. Етика Б. Спінози. Основні засади протестантської етики, її значення. Просвітительська етика: Гельвецій, Гольбах, Руссо. Філософсько-етичне вчення Г. С. Сковороди. Етика І. Канта: категоричний імператив і проблема свободи. Вчення Г.-В.-Ф. Гегеля про моральність. Етика “туїзму” Л. Фейербаха.

Проблема класової моралі, мети та засобів її досягнення у соціально-етичній доктрині марксизму.

Філософсько-етичні засади культури модерну та постмодерну: ніцшеанство, психоаналіз, екзистенціалізм.

Сучасна комунікативна філософія і етика діалогу, толерантності у системі комунікації сучасного світу.

Тема 4. Категорії та принципи етики

Специфіка етичних категорій як вищих моральних ідеалів і цінностей. Місце категорій етики у структурі моральної свідомості та діяльності.

Відмінність добра і блага. Поняття морального добра. Категорія добра як вісьова категорія моралі. Добро і зло. Поняття морального зла. Проблема морального зла та його походження. Субстанційність і несубстанційність зла в етично-філософських доктринах. Гносеологічний вимір категорії зла. Осмислення буття людини як філософсько-етична проблема. Категорії сенсу життя та ставлення до смерті. Категорії і принципи відповідальності, справедливості, рівності. Принцип гуманізму. Моральний обов’язок. Категорія належного. Категоричний імператив у системі етики І. Канта та у структурі моральної свідомості. Категорія щастя у структурі моральної свідомості особистості. Суб’єктивність розуміння категорії щастя як виміру наповненості буття смислом. Категорії моральної самосвідомості: честь і гідність, совість і сором. Совість, сором і каяття як чинники моральної самосвідомості людини.

Моральні свідомість, самосвідомість, цінності та переконання як підстава та чинники діяльності людини.

Вчинок як першоелемент моральної діяльності. Категорія свободи. Поняття моральної свободи. Проблема свободи волі в історії філософсько-етичної думки. Специфіка свободи дії і свободи вибору як самовизначення суб’єкта та його здатності до відкритості буттю.

Поняття морального вчинку. Виключність морального вчинку у повсякденному житті. Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності в житті людини та соціокультурній реальності: ідеологічно-ціннісні підстави аналізу. Мотив і результат дії як моральна проблема. Людина як вища соціальна цінність.