1. Визначення вартості бурових робіт

Вартість буріння свердловини являє собою суму таких витрат підприємства:

• матеріали і запчастини;

• оплата праці бурової бригади;

• на електроенергію, паливо та мастильні матеріали;

• утримання бурового обладнання;

• амортизаційні відрахування на повну реновацію обладнання;

• проведення контролю;

• інші витрати.

1. Обчислення вартості матеріалів

При наближених розрахунках загальна вартість матеріалів, що використовуються в процесі спорудження свердловини, визначається за формулою

, (25)

де – норма витрат і-го матеріалу на 1000 м проходки (приймаємо за додатком 1);

– вартість матеріалу і-го виду, грн. (приймаємо за додатком 1);

– глибина буріння, м;

– вартість інших матеріалів (у курсовій роботі приймаємо в розмірі 10% вартості обсадних труб, цементу і хімреагентів).

2. Розрахунок заробітної плати з нарахуваннями

Розрахунок заробітної платні бурової бригади з нарахуваннями виконується за формулою

, (26)

де – коефіцієнт, що враховує премії ( );

– годинна тарифна ставка робітника і-го розряду, який входить до складу бригади, грн.

, (27)

де – тарифний коефіцієнт відповідного розряду (додаток 5);

– годинна тарифна ставка для робітників першого розряду;

– кількість робітників у бригаді;

– норма нарахувань на заробітну платню;

– календарний час буріння свердловини, год.;

– час випробовування свердловини з бурової установки, год.

При електричному силовому приводі вахта складається із чотирьох чоловік: бурильника і трьох його помічників. При силовому приводі з двигунами внутрішнього згорання в склад вахти додатково вводяться один-два (залежно від кількості двигунів) дизеліста; при бурінні свердловини електробуром до складу вахти ще вводиться електромонтер.

Нарахування на заробітну платню, що відносяться на собівартість виконуваних робіт, визначаються у відсотках від заробітної плати згідно з діючим законодавством.

3. Визначення величини витрат на електроенергію, паливо та мастильні матеріали

Витрати на електроенергію складаються з трьох частин:

• оплата споживаної енергії;

• плата за підключену потужність;

• витрати на утримання високовольтних мереж.

Витрати на основну електроенергію визначаються таким чином:

, (28)

де – годинна витрата електроенергії, кВт-год.;

– вартість 100 кВт-год., грн. (приймається за діючими тарифами);

, (29)

де – установлена потужність і-го електродвигуна, кВт;

– коефіцієнт попиту і-го електродвигуна;

j – кількість установлених електродвигунів.

Плата за підключену потужність обчислюється за формулою

, (30)

де – ставка за 1 МВт-добу підключеної потужності (прийняти в розмірі 300 грн.);

– підключена потужність, кВт-год.

. (31)

Утримання високовольтних мереж при розрахунках оцінити в розмірі 10% від основної плати за електроенергію

(32)

Витрати на мастильні матеріали для бурових установок, що працюють на електродвигунах, визначаються за формулою

, (33)

де – вартість мастильних та допоміжних матеріалів на 10кВт-годину витрачуваної енергії (потрібно прийняти в розмірі 0,21 грн.).

Для двигунів внутрішнього згорання розраховується величина витрат на паливо та мастильні матеріали таким чином.

Розмір витрат на паливо обчислюється за формулою

, (34)

де – вартість палива і-го виду згідно з діючими цінами, грн./кг ;

– час роботи двигуна в номінальному режимі, год.

; (35)

– час роботи двигуна на холостому ході, год.

; (36)

– потужність двигуна, к.с.;

– питома витрата палива при номінальному режимі, кг/(к.с.-год.);

– годинна витрата палива при холостому ході, кг/год.;

– кількість двигунів.

Витрати на мастильні матеріали визначаються за формулою

, (37)

де – коефіцієнт переходу від річної вартості витрат палива до вартості мастил (у курсовій роботі приймається для техніки з дизельним двигуном =0,25).