Інструкція до самостійної роботи №10

-а — тверда й мішана групи -я - м'яка група

-у — тверда й мішана групи -ю — м'яка група

1. Назви осіб, звань, посад тощо; власні імена та прізвища: бонда­ря, вірянина, вояка, декана, капі­тана, композитора, метиса

1. Назви речовини, маси, мате­ріалу: азоту, асфальту, борщу, водню, гасу, квасу, кисню, льоду, меду, пігменту, сиру, спирту,

2. Назви тварин, квітів і дерев: бобра, ведмедя, вовка, коня, пса; гладіолуса, нарциса, тюльпана; горіха, дуба, евкаліпта, клена, осокора, ясена.

2. Назви, що означають збірні поняття: акорду, ансамблю, ат- ласу, батальйону, вишняку, гаю, дуету, загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, квартету, комплексу, лісу, меха- нізму, народу, оркестру, парку, тексту, рою, саду, стогу, стосу, сушняку, товару, тому, тріум- вірату, хору, цугу (але: гуртка, віхтя, жмута, кросворда, пучка, циркуляра).

3. Назви предметів, речей: бара- бана, гірчичника (але пластиру), замка, ключа, малюнка, ножа, патрона (але набою), піджака, плаща, портфеля, стільця (але: карбу, трону).

3. Назви трав'янистих рослин, кущів, плодових дерев: аїру, бар­барису, барвінку, бузку, буркуну, глоду, гороху (але: бамбука, бана­на, вівса, ріпака), звіробою, кро­пу, мокрецю, молочаю, очерету, пасльону, чагарнику (але: курая, куща, чагаря), щавлю, ячменю; ренету, кальвілю, ренклоду, ма­кінтошу.

4. Назви топонімів: Берліна, Бомбея, Відня, Житомира, Києва, Лісабона, Лондона, Луцька, Льво­ва, Миргорода, Парижа, Ізмаїла, Харкова.

3. Назви будівель, споруд, при­міщень і їх частин: ангару, бліндажу, гаражу, водограю (але фонтана), вокзалу; ґанку, даху, заводу, замку, каналу, метрополі­тену, Колізею (але Кремля), ко­ридору, магазину, мезоніну, молу, палацу, пасажу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку (хоча: акведука, блокгауза, віадука, пір­са та з наголосом на закінченні: куреня, млина, пташника, сажа, хліва).

4. Географічні назви з наголосом наконечного складу в Р. відмін­ку, а також із суф. присвійності -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дінця, Дніпра, Дністра, Іртиша, Орла, Псла, Сиваша; Пскова, Тетерева, Колгуєва, Пирятина, Каракоїна

3. Назви установ, закладів, організацій та їх підрозділів: інституту, клубу, кооперативу, технікуму, комітету, поштамту, штабу, театру, партеру, факуль­тету, деканату, відділу (але від­ділка).

4. Назви мір довжини, ваги, пло­щі, часу, одиниці енергії, напруги й ін.: акра, метра, грама, карата, літра, центнера, відсотка, гек­тара, байта, місяця, тижня (але: віку, кварталу, ранку, року, часу), джоуля, вольта, гала, люкса; назви місяців і днів тижня: груд­ня, травня; вівторка, четверга; назви грошових одиниць: гроша, долара, карбованця, реала, стер­лінга, фунта, цента, червінця, шилінга;

числові назви: мільйона, мільяр­да, десятка

3. Назви явиш природи: бурану, вітру, вогню, граду, грому, жару, землетрусу, морозу, холоду, інею, селю, снігопаду, пасату, припливу (але буруна).

7. Назви машин і їх деталей: ав­томобіля, агрегата, дизеля, ком­байна, кузова, мотоцикла, рушія, седана, толока, трактора, хлипа-ка (але: корпусу, фюзеляжу

7 Назви почуттів і хвороб: болю, гніву, жалю, стимулу, глуму, страху (але гріха); грипу катару, кашлю, коклюшу, кору, нежитю, отиту, СНІДу, сто­матиту, тонзиліту, тифу (але: греця, правця).

8. Терміни чужомовного похо­дження, як складники будови чого-н., конкретні предмети, символи, знаки, геометр, фігури та їх частини: гурта, еркера, кар­туша, портика, соколя; акута, апострофа, атома (але ізотопу), дефіса, зигзага, катода, конуса, нумера, радіуса, ромба, сегмента, синуса, шківа тощо, а також укр. суфіксальні слова-терміни: від­мінка, додатка, займенника, три­кутника, чисельника, числівника.

8. їм. на позначення місця, простору, середовища: абзацу, байраку, космосу, краю, лиману, лугу, майдану, отвору, океану, рову, ручаю, світу, сліду, степу, уривку, фронту, яру (але: горба, заповідника, хутора, берега, ост­рова, пагорба, провулка, пустиря, розсадника, хребта, цвинтаря, шпиля та зменшені форми на -к: ліска, лужка, майданчика, слідка, ставка).

8. Частини тіла, органи: зап'ястка, зуба, рота, пальця, хребта, нігтя, кишківника, шлунка, язика (але: мозку, паху, попереку, стравоходу).

8. Терміни чужомовного по­ходження: хім., фіз., фін. по­няття: аналізу, аудиту, дивіденду, імпульсу, лакмусу, синтезу, фер­менту (але спектра); літературо­знавчі терміни: альманаху, гімну, епосу, жанру, журналу, мі ту, на­рису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону (але: бестселера, дифірамба, мадрига­ла, некролога, щоденника).

10. Назви планет, сузір'їв та ін. не- бесних тіл: Сатурна, Фобоса, Оріо- на, Тільця, боліда, кварка, метеора.

8. Назви ігор, видів спорту, стилів, танців: альпінізму, бас­кетболу, біатлону, бобслею, боксу, брасу, волейболу, картингу, кролю, слалому, тенісу, футболу; валь­су, галопу, краков 'яку, міньйону, менуету, полонезу, танку, танцю (але: аркана, гопака, квача, ко­зачка, повзунка, тропака).

. азви другої частини складених топонімів мають закінчення відпо­відних ім.: Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру; Великого Бурлука, Верхнього Салтова. УВАГА! Зміна закінчення впли­ває на значення слова: акта (документ) — -у (дія) Алжира (місто) — -у (країна)

алмаза (окр. кристал; інстр.) — -у

(мінерал) амоніта (молюск) — -у (вибухівка) апарата (пристрій) — -у (в ін.

знач.)

бала (од. виміру) — -у (танц. ве­чір)

Балхаша (місто) — -у (озеро) бара (од. виміру) — -у (ресторан)

бархана (дюна) у (матерія)

Батерста (місто) — -у (острів) більярда (стіл) — -у (гра) бліца (лампа) — -у (шахова пар­тія)

блока (част. механізму) — -у

(об'єднання) бора (свердел) — -у (речовина) булата (зброя) — -у (сталь) бума (спорт) — -у (сенсація) буряка (одиничне) — -у (збірне) вала (деталь маш.) — -у (насип;

хвиля)

волоса (волосина) — -у (збірне) Гамбурга (місто) — -у (земля)

гніта (предмет) у (в ін. знач.)

детектива (агент) — -у (твір) джина (дух) — -у (напій) диферента (кут нахилу) — -у

(різниця в ціні товару) духа (міфол.) — -у (в ін. знач.) листопада (місяць) — -у (дія) магазина (пристрій) — -у (лавка)

малюнка (маляра) у (риса)

медіатора (муз.) — -у (речовина) морга (міра землі) — -у (трупарня) образа (ікона) — -у (в ін. знач.) органа (організму) — -у (в ін. знач.) ордена (відзнака) —у (в ін. знач.) оригінала (особа) — -у (в ін. знач.) папера (документ) — -у (матеріал) пломбіри (пристрій) — -у (моро­зиво)

порога (дому) у (межа)

потяга (поїзд) — -у (бажання)

початка (суцвіття) —

-у (в ін. знач.)

пояса (пасок; талія) — -у (зона)

пула (монета) — -у (монополія)

раза (із дробом) - у (в ін. знач.)

рака (тварина) — -у (хвороба) рахунка (документ) — -у (дія) реверса (механізм) — -у (в ін. знач.) рентгена (апарат) — -у (проміння) Рима (місто) — -у (держава)

рифа (на вітрилі) у (скеля)

рога (в істоти) у (в ін. знач.)

сектори (геометр.) — -у (в ін. знач.) серфінга (прилад) — -у (спорт) ската (риба) — -і» (спуск, штрек) смушка (одна шкура) — -у (хутро) стана (техн.) — -у (муз. й ін.) Стрия (місто) — -ю (річка)

табуна (гурт) у (речовина)

таланти (гроші; особа) — -у (хист) терміни (слово) — -у (строк) термінала (пристрій) — -у (комп­лекс споруд) типа (особа) — -у (зразок, образ) томата (рослина) — -у (сік) фактора (маклер) — -у (чинник)

феномена (особа) у (явище)

центра (кола) — -у (в ін. знач.) шаблона (пристрій)— -у (зразок) юаня (гроші) — -ю (парламент) ячменя (хвороба) — -ю (злак)

10. Назви процесів, станів, влас- тивостей, ознак, явищ суспіль- ного життя: авралу, бігу, виду, винятку, галасу, ганжу, Гатунку, джигаду, дисонансу, догмату, до- статку, експорту, закону (але білля), ідеалу, інтересу, іспиту, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лиску, ляпасу, мажору, максимуму, методу, мінімуму, міражу, моменту, мюзиклу, писку, піку, піруету, прецеденту, принци- пу, прогресу, процесу, рейсу, ремон- ту, рикошету, ритму, роду, руху, світогляду, складу, сорту, співу, спорту, способу, стану, толку, хисту, ходу, факту, фрахту, цей- тноту, шуму

(але: ляпанця, парадокса, паса, пікніка, прочухана, ривка, рівня, стрибка, стусана, тягаря, феєр­верка, фокуса, хабара, чинника).

11.Політичні, суспільні, гро­мадські, мистецькі й ін. фор­мації, течії, напрями й под. із закінченням на -ізм(-изм): абстракціонізму, імперіалізму, комунізму, кубізму, лібералізму, нацизму, популізму, реалізму, реваншизму, соціалізму, фавізму, фашизму, федералізму, феода­лізму.

12. Складні безсуфіксні слова (крім назв істот): водограю, вододілу, живопису, пласкорізу, манускрипту, нафтогону, родово­ду, рукопису, суходолу, трубоводу, телефону, телеграфу (але: криго­лама, пароплава, паротяга, теле­візора, телетайпа).

12. Більшість префіксальних ім.: вибою, випадку, вислову, відбою, заробітку, затору, запису, опіку, побуту, поспіху, поступу,

14.Назви річок (окрім наведе­них у п. 5 на -а, -я), озер, гір, гірських систем, вулканів, течій, проток, островів, півостро­вів, країн, областей, регіонів, графств, пустель, заток, рогів і т. ін.: Амуру, Бугу, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Кальміусу, Нілу, Райну, Сейму, Тибру; Байкалу, Балхашу, Баскунчаку, Мічигану, Світязю; Арарату, Везувію, Ельбрусу, Каз­беку, Каракоруму, Монблану; Паміру, Тибету, Уралу; Ямалу, Криму, Юкатану; Калімантану, Кіпру, Криту, Ма­дагаскару, Сахаліну, Реюньйону, Родосу, Цейлону;

Босфору, Каттегату. Ла-Маншу; Гольфстріму;

Ґібралтару, Єгипту, Іраку, Ки­таю, Парагваю, Казахстану; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибі­ру, Пенджабу, Алтаю, Карабаху, Кашміру, Курдистану, Леванту, Руру, Тіролю; Йоркширу; Кизил­куму; Кара-Богаз-Голу; Ґорну, Казантипу, Саричу