
- •Інструкції
- •Пояснювальна записка
- •Перелік
- •До самостійної роботи №1
- •Питання для самоконтролю:
- •Інструкція до самостійної роботи №2
- •Інструкція до самостійної роботи №3
- •Інструкція до самостійної роботи №4
- •6. У якому рядку на місці пропущеної літери слід писати и?
- •Вимова голосних звуків
- •Вимова приголосних звуків
- •Вимова звукосполучень
- •Вимова слів іншомовного походження
- •Інструкція до самостійної роботи № 5
- •Інструкція до самостійної роботи №6
- •Інструкція до самостійної роботи №7
- •1.Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •2.Правопис голосних
- •3. Апостроф
- •4. М’який знак
- •Інструкція до самостійної роботи №8
- •Інструкція до самостійної роботи №9
- •Інструкція до самостійної роботи №10
- •Інструкція до самостійної роботи № 12
- •Інструкція до самостійної роботи № 11
- •Інструкція до самостійної роботи № 13
- •Інструкція до самостійної роботи № 14
- •Інструкція до самостійної роботи № 15
- •Характеристика
- •IIодоляну Вячеславу Станіславовичу
- •Інструкція до самостійної роботи № 16
- •Інструкція до самостійної роботи № 17
- •Етика реклами
- •Династія Снмиренко
- •Відпочинок в Туреччині
- •Виставка «Затишок у вашому домі»
- •Вимоги до підприємств громадського харчування
3. Апостроф
1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:
а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, П’яченца, Рив’єра, Ак’яб, Іх’ямас; Барб’є, Б’єрнсон, Б’юкенен, Женев’єва, Ф’єзоле, Монтеск’є, Руж’є, Фур’є.
б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.
2. Апостроф не пишеться:
а) Перед йо: курйоз, серйозний.
б) Коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв’є, Рюдберг.
4. М’який знак
1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н:
а) Перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї.
б) Відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон, але: залп, катафалк і т. ін.
в) Відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Базель, Булонь, Рафаель, але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.
2. Знак м’якшення не пишеться перед я, ю коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Сю.
Інструкція до самостійної роботи №8
Тема роботи: Канцелярські терміни та штампи
Студенти повинні знати: канцелярські терміни, шляхи виникнення штампів та кліше.
Студенти повинні вміти: доречно використовувати в тексті документа словесні штампи.
Основні питання теми:
Словесні штампи - одне із джерел забруднення літературної мови
Доречність використання штампів в ОДС.
Шкідливий вплив штампів.
Рекомендована література:
Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. – К., 2002. – с.60-65.
Коваль А.П. культура ділового мовлення. – к., 1977. – с.256-259.
Завдання до самостійної роботи.
Скласти конспект по темі.
У поданих реченнях знайти канцеляризми і замінити загальновживаними словами та зворотами.
Варіант 1
1. Автор широко висвітлює діяльність працівників, які за дорученням влади збирали матеріал, організовували кореспонденції з місць, підготовляли хроніку подій тощо. 2. Світ повинен знати, що робиться на моїй батьківщині,— сказав Агостіньо,— тому і поезія мусить розповідати про нашу боротьбу й мобілізовувати всі сили антиколоніалізму. 3. Особовий склад ринку мінливий, робота серед них не проводиться.
Варіант 2
1. За підрахунками конструкторів цей годинник може мати відхилення на 1 секунду лише через 33 тисячі років. 2. — Якась невдача? — тихо запитала мама, коли Санина діяльність по перекиданню і псуванню речей трохи стишилась. 3. Однак у книзі немає навіть згадки про те, що основні матеріали, які визначали політичний напрямок легальної і нелегальної преси, мобілізували увагу мас навколо основних питань національного руху, писали члени НРУ.
Варіант 3
1. На весіллі усі гості активно пили і їли, багато співали і танцювали. 2. Це була висококваліфікована перекупка з багаторічним стажем.
3. У ці паузи зухвало вривалося традиційне тьохкання солов'їв.
Варіант 4
1. Дітей він принципіально не мав. 2. Курси, на яких пра- цюють молоді професори кафедр, являються прикладом в учбовій і гро мадській роботі. 3. Життя Катерини було настільки безвідрад- ним, що вона почала топити своє горе в спиртних напоях.
Варіант 5
1. Взагалі весь палац був сповнений суму й голосіння у зв'язку з від'їздом Рами. 2. Сумні думки охопили його, спричиняючи йому великий біль. 3. Вона пішла за мною завдяки своїй любові до мене та відданості.
Варіант 6
1. Отже, родинне життя Дмитра Сергійовича могло вважатися зразком благополуччя. Цілком успішно розвивалася і його наукова діяльність. 2. У даній брошурі ми розглянули питання, які стоять на порядку денному розвитку сучасної астрономії у зв'язку з польотами у космос. 3. У брошурі аналізуються причини, що заважають виявляти цю якість, розглядаються умови та засоби, що сприяють її формуванню.
Опорний конспект
Мовні штампи — це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вислови, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний І стилістико-смисловий ефект. Хоч мовні кліше рідко породжують штамп, але наявність таких конструкцій не на своєму місці або багаторазове їх повторення призводить до появи штампів: «Це людина, яка брала участь в боях проти німецько-фашистських загарбників. Він брав участь у визволенні Орла, Вітебська, Мінська, Вільнюса, Києва...». Втрата нормативності особливо помічається там, де повинна переважати індивідуальна манера письма. У такому разі без потреби вжиті канцелярські вислови типу за рахунок; у зв'язку з; згідно з; в результаті; в силу; з метою та інші, іменники віддієслівного походження типу забезпечення виконання завдання негативно впливають на сприймання.
Головною причиною породження штампів є відсутність в авторській мові тих засобів, які допомогли б швидко, зручно й економне висловити думку. Тому й спостерігається нанизування кількох абстрактних слів, розташованих поряд: питання підвищення; забезпечення виконання; здійснення завдання, виконання зобов'язання. У таких випадках найкраще один з іменників (перший) замінити інфінітивом: забезпечити виконання; виконати зобов'язання. Слово питання слід випускати. Іноді в основу таких словосполучень уводяться слова робота, боротьба, експеримент, дослідження та інші, за якими йде не властивий загальнонародній мові прийменник по. Повторюючись у багатьох словосполученнях, він також штампує мову: робота по впровадженню..,, боротьба по винищенню..., експеримент по застосуванню..., дослідження по ліквідації..., які треба замінювати словосполукою з прийменником з або зовсім змінювати (впроваджувати, винищувати, експеримент із застосування, дослідження з ліквідації).
Одні й ті самі слова-означення, що додаються часто до іменників у мовних кліше, також бувають штампами: мати велике значення; відігравати важливу роль; приділяти значну увагу; склалися певні стосунки; викликають значний інтерес; у даний час та ін. Особливо невиразні означення певний і даний, які потрібно замінювати конкретними прикметниками та займенниками — невеликий, незначний, цей.
Не сприяють чіткому висловленню думки слова або цілі вислови, що суперечать логічному зв'язку: більша половина (треба більша частина); у березні місяці; живопліт з кущів; озима пшениця, посіяна восени тощо. Штампами вважаються й логічні прокладки, якщо вони часто повторюються і не несуть ніякої інформації, наприклад: треба сказати; слід зазначити; потрібно відзначити: гадаємо та ін.
Штампи трапляються в мовленні на всіх рівнях — фонетичному, лексичному, фразеологічному, словотворчому, морфологічному, і синтаксичному, тому їх виявлення і боротьбу з ними потрібно розглядати в кожному конкретному випадку.
Штампи — явище нетипове, чуже для ділового стилю. Якщо штампи й потрапляють в усне ділове мовлення, то це чужорідні там вкраплення. А те, що типове для ділового стилю,— стандартизовані словосполучення — не мають в основі своїй образності й служать зовсім іншим цілям.
Під мовними кліше розуміються мовні одиниці, яким властиві постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних словосполучень: установити контроль; визвольний рух; патріотичне виховання; посилення боротьби із зловживаннями; мирне співіснування; дух часу; матеріальне благополуччя, ринкова економіка. Для визначення зріз—для сучасної української мови встановлюється сучасний синхронний зріз. Поява кліше зв'язана з частотністю й повторюваністю ситуацій. За цих умов навколо стрижневого слова утворюється відносно постійний набір контекстуальних елементів у мовленні, що набувають звичності в називанні і звучанні. Такі сполуки слів перетворюються у стандартні.
Сюди зараховуються вільні синтаксичні словосполучення, які характеризуються тимчасовістю існування як готових формул мови: входити в коло інтересів, гуманний акт, екстремальна ситуація, користуватися великим попитом, перехідний період, плинність кадрів, боротьба із злочинністю, соціальна програма, захист національних меншин, ринкові відносини, мораторій на смертну кару та ін.
До мовних кліше належать конструкції, побудовані за від повідними моделями словосполучень, зрідка речень, які функціонують переважно в інформаційних жанрах засобів масової інформації й часто відтворюються у мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію і економлять мовлення. Це в основному сталі словосполучення, які на сучасному синхронному зрізі актуалізуються. Такі мовні звороти внаслідок крайньої необхідності та їх важливості для комунікації починають вживатися у функції готових формул. Напр.: сфера обслуговування; підтримувати дипломатичні відносини; всенародне обговорення; ринкові реформи; факти —неспростовна річ; одержувати інформацію.