- •Розрахунок підсилення елементів монолітного ребристого перекриття з балковими плитами
- •1. Загальні положення
- •2. Підсилення другорядних балок
- •3. Підсилення плит перекриття.
- •4. Розрахунок підсилення елементів монолітного ребристого перекриття.
- •4.1 Загальна методика розрахунку підсилення залізобетонних елементів, що працюють на згин.
- •4.2 Розрахунок підсилення плити.
- •4.3 Розрахунок підсилення другорядних балок.
- •4.3.2 Розрахунок підсилення другорядної балки на опорний від’ємний момент.
- •4.3.3 Розрахунок підсилення другорядної балки на від’ємний момент в прольоті.
- •5. Приклад розрахунку
- •5.1. Загальні дані
- •5.2 Розрахунок підсилення плити.
- •5.2.1. Перевірка несучої здатності плити при збільшеному корисному навантаженні.
- •5.2.2. Підсилення плити.
- •5.3. Розрахунок підсилення другорядної балки
- •5.3.1. Перевірка несучої здатності другорядної балки в прольотах при збільшених корисному навантаженні та товщині плити.
- •5.3.2. Підсилення балки у прольотах.
- •У прольотах балки
- •5.3.3. Перевірка несучої здатності другорядної балки на підпорах при збільшеному корисному навантаженні та збільшеній висоті при нарощенні балки знизу в прольотах
- •5.3.4. Підсилення балки на підпорах
- •На підпорах балки
- •Перевірка несучої здатності другорядної балки в середніх прольотах на сприйняття негативного момента.
- •5.3.6. Підсилення верхньої зони прольотів балки
- •Перелік посилань
- •Методичні вказівки
- •«Розрахунок підсилення елементів монолітного ребристого перекриття з балковими плитами»
5.3.2. Підсилення балки у прольотах.
Конструювання підсилення балки у прольотах
Підсилення балки у прольотах проектуємо нарощенням знизу з постановкою додаткової поздовжньої арматури, яка приварюється до основної через коротуни завдовжки 100мм, що встановлюються через 500 мм. Відстань між центрами ваги існуючої арматури та арматури підсилення призначаємо 50 мм. Нарощення бетону виконується методом торкретування. Товщину шару нарощення попередньо приймаємо 40 мм.
Збільшення висоти перерізу при нарощенні балки не призводить до значного збільшення згинаючих моментів, тому в подальших розрахунках це не враховуємо.
Розрахунок підсилення балки у прольотах
Розрахункова схема зусиль в нормальних перерізах у прольотах балки представлена на рис.16.
Рисунок
16. Розрахункова схема зусиль в нормальних
перерізах
У прольотах балки
Визначаємо необхідне додаткове армування, приймаючи переріз існуючої робочої арматури ослабленим на 25% (врахування можливості ушкодження стержнів арматури при зварюванні):
– в першому прольоті
m = (М1,enl + Rs · 0,75As (ho,ed – ho) / Rb · γb2 · b'f·h2o,ad =
=
= 0,048;
ξad = 0,05 < ξR = 0,652;
As, ad = (Rb · γb2 · ξad · b'f·ho,ad – Rs · 0,75 As) / Rs,ad =
=
=
3,63
см2-
приймаємо 2 Ø16 А-ІІІ з As, ad = 4,02 см2;
– в середньому прольоті
m = (М2,enl + Rs · 0,75 As (ho,ed – ho) / Rb · γb2 · b'f·h2o,ad =
=
= 0,033;
ξad = 0,033 < ξR = 0,652;
As,ad = (Rb · γb2 · ξad · b'f·ho,ad – Rs · 0,75 As) / Rs,ad =
=
=2,33 см2
приймаємо 2 Ø14 А-ІІІ з As, ad = 3,08 см2.
5.3.3. Перевірка несучої здатності другорядної балки на підпорах при збільшеному корисному навантаженні та збільшеній висоті при нарощенні балки знизу в прольотах
Дані для перевірки несучої здатності
Розрахунковий переріз до підсилення на підпорах представлено на рис.17.
Для армування нормальних перерізів на першій проміжній підпорі прийнято дві сітки марки
з As
= 10 · 0,196 · 2 · 2 = 7,84 см2,
а на середній підпорі – дві сітки марки
з As
= 8 · 0,196 · 2 ·
2 = 6,272 см2.
Рисунок
17. Розрахунковий переріз балки на
підпорах до підсилення
Розрахункові зусилля балки на підпорах
Згинаючі моменти балки при збільшеному навантаженні:
– негативний на першій проміжній підпорі
–МВ,enl=– (genl+venl)l201=–0,0715·45131·5,752=–106688Н·м=–107кН·м;
– негативний на середній підпорі
–МС,enl = –β (genl + venl) l202 = –0,0625 · 45131 · 5,75 · 5,75 = = –93259 Н·м = –93,3 кН·м
Несуча здатність балки на підпорах з врахуванням збільшення висоти її перерізу при нарощенні знизу у прольотах:
– на першій проміжній підпорі
х
= RsAs
/ Rb
· γb2
· b
=
= 18,4 см;
ξ
= х
/ ho
=
= 0,45 < ξR
= 0,631;
–МВ = –Rb · γb2 · b · х (ho – 0,5x) = –0,85·0,9·20·18,4 (41 – 0,5·18,4) =
= –8952 кН·см = –89,5 кН·м < –107 кН·м,
– міцність не забезпечується;
– на середніх підпорах
х
=
= 14,8 см;
ξ
= х
/ ho
=
= 0,33 < ξR
= 0,631;
–МС = –0,85 · 0,9 · 20 · 14,8 (41 – 0,5 · 14,8) = –7608 кН·см =
= –76 кН·м < –93,3 кН·см – міцність не забезпечується.
