
- •Розрахунок підсилення елементів монолітного ребристого перекриття з балковими плитами
- •1. Загальні положення
- •2. Підсилення другорядних балок
- •3. Підсилення плит перекриття.
- •4. Розрахунок підсилення елементів монолітного ребристого перекриття.
- •4.1 Загальна методика розрахунку підсилення залізобетонних елементів, що працюють на згин.
- •4.2 Розрахунок підсилення плити.
- •4.3 Розрахунок підсилення другорядних балок.
- •4.3.2 Розрахунок підсилення другорядної балки на опорний від’ємний момент.
- •4.3.3 Розрахунок підсилення другорядної балки на від’ємний момент в прольоті.
- •5. Приклад розрахунку
- •5.1. Загальні дані
- •5.2 Розрахунок підсилення плити.
- •5.2.1. Перевірка несучої здатності плити при збільшеному корисному навантаженні.
- •5.2.2. Підсилення плити.
- •5.3. Розрахунок підсилення другорядної балки
- •5.3.1. Перевірка несучої здатності другорядної балки в прольотах при збільшених корисному навантаженні та товщині плити.
- •5.3.2. Підсилення балки у прольотах.
- •У прольотах балки
- •5.3.3. Перевірка несучої здатності другорядної балки на підпорах при збільшеному корисному навантаженні та збільшеній висоті при нарощенні балки знизу в прольотах
- •5.3.4. Підсилення балки на підпорах
- •На підпорах балки
- •Перевірка несучої здатності другорядної балки в середніх прольотах на сприйняття негативного момента.
- •5.3.6. Підсилення верхньої зони прольотів балки
- •Перелік посилань
- •Методичні вказівки
- •«Розрахунок підсилення елементів монолітного ребристого перекриття з балковими плитами»
5.2.2. Підсилення плити.
Конструювання підсилення плити.
Підсилення плити проектуємо нарощенням зверху після видалення існуючого полу та шару цементного розчину. Попередньо задаємось товщиною шару нарощення d = 35 мм з улаштуванням існуючого до підсилення полу.
Внаслідок нарощення постійно рівномірно розподілене навантаження зросте на величину
g
= 0,035
= 0,91кН·м,
а згинаючи моменти на величини:
– в крайньому прольоті та на першій проміжній підпорі
Мg1,enl
= –МgВ,enl
= ±ql012/11
=
= ±0,24 кН·м;
– в середніх прольотах та на середніх підпорах в осях 1-2 та 5-6
Мg2,enl = –Мgc,enl = ±ql022/16 = 0,91·1,82/16 = ±0,18 кН·м;
в середніх прольотах та на середніх підпорах в осях 2-5
М',g 2,enl = –М',g с,enl = ±0,18·0,8 = ±0,144 кН·м.
Товщина шару нарощення за максимальним згинаючим моментом у першому прольоті при збільшеному повному навантаженні
М1,enl = Мv1,enl + Мg1,enl = 5,53 +0,24 = 5,77 кН·м;
d
= М1,enl
/RsAs
–
h0+0,5x
=
см.
Остаточно приймаємо товщину шару нарощення 35 мм, товщина плити 105 мм.
Перевірка несучої здатності плити збільшеної товщини
Перевіряємо несучу здатність ділянок плити збільшеної товщини у прольотах:
– першому в осях 1-2 та 5-6
h0 = 5,5+3,5 = 9 см; х = 1,13 см;
М1 = RsAs(h0-0,5х) = 36,0(1,57+0,79)·(9-0,5·1,13) = 727 кН·м = = 7,27 кН·м;
М1 =7,27 кН·м > М1,enl = 5,77 кН·м – несуча здатність забезпечується;
– першому в осях 2-5
h0 = 9 см; х = 1,03 см;
М'1 = RsAs(h0-0,5х) = 36,0(1,37+0,79)·(9-0,5·1,03) = 669 кН·м =6,69 кН·м;
М1' = 6,69 кН·м > М'1,enl = 5,77 кН·м – несуча здатність забезпечується;
– середньому в осях 1-2 та 5-6
h0 = 5,75+3,5 = 9,25 см; х = 0,75 см;
М2=
RsAs(h0-0,5х)
= 36,0·1,57(9,25-0,5·0,75) = 509
= 5,09 кН·м;
М2 = 5,09 кН·м > М2,enl = 4,21+0,18 = 4,39 кН·м – несучу здатність забезпечено;
– середньому в осях 2-5
h0 = 9,25 см; х = 0,65 см;
М2' = RsAs(h0-0,5х) = 36,0·1,37(9,25-0,5·0,65) = 446 кН·м = 4,46 кН·м;
М'2 = 4,46 кН·м > М'2,enl = 3,37+0,144 = 3,51 кН·м – несучу здатність забезпечено.
Розрахунок підсилення плити на підпорах
Розрахункова схема зусиль в перерізах на підпорах представлена на рис.13.
Розрахунок додаткового армування виконуємо, користуючись формулою міцності, яку отримуємо з рівняння нулю суми моментів всіх сил відносно осі, що проходить через центр ваги арматури підсилення
М≤ Rb·γb2·b·x(ho,ad-0.5x) – RsAs(ho,ad- ho),
Рисунок
13
Розрахункова схема зусиль в перерізах
плити на підпорах
або, після відповідних перетворень
М≤ αm· Rb· γb2·b· h2o,ad – RsAs(ho,ad- ho)
та рівнянням нулю суми проекцій всіх сил на поздовжню вісь елемента
Rb · γb2 · b · x – RsAs- RsAs,ad ,
або, після відповідних перетворень
ad · Rb · γb2 · b · ho,ad = RsAs + RsAs,ad
Попередньо прийнявши для додаткового армування Ø4 Вр-І (Rs = 365МПа) визначаємо:
– для перших проміжних підпор в осях 1-2 та 5-6
αad = с + 0,5d = 1+0,5 · 0,4 = 1,2 см;
hо,ad = h - αad = 10,5 – 1,2 = 9,3 см;
m
= МВ,enl
+ RsAs
·
(ho,ad-
ho)
/ Rb
·
γb2
·
b
·
h2o,ad
=
= 0,138;
ad = 0,149;
As,ad
= (ad·Rb·γb2·b·ho,ad-RsAs)/Rs
=
= 0,53 см2
приймаємо 5 Ø4 Вр-І з кроком 200 мм (на 1 м умовно виділеної полоси);
As,ad = 0,63 см2 та сітку С1 марки
,
яку розміщуємо над першими проміжними підпорами в осях 1-2 та 5-6 з захисним шаром для робочої арматури 10 мм та заводимо в прольоти на 0.25 lо від граней другорядних балок;
– для перших проміжних підпор в осях 2-5
m
= МВ,enl
+
RsAs(ho,ad-
ho)/
Rb
· γb2
· b ·
h2o,ad
=
= 0,132;
ad = 0,143;
As,ad
= (ad
· Rb·
γb2·b·
ho,ad-
RsAs)/
Rs
= =
= 0,63см2
приймаємо 5 Ø4 Вр-І з кроком 200 мм ( на 1м умовно виділеної полоси), As,ad = 0,63 см2 та сітку С2 марки
.
Попередньо прийнявши для додаткового армування Ø3 Вр-І (Rs = 375 МПа) визначаємо:
– для середніх підпор в осях 1-2 та 5-6
ad = с + 0,5 · d = 1 + 0,5 · 0,3 = 1,15 см;
hо,ad = h – ad = 10,5 – 1,15 = 9,35 см;
m = МС,enl + RsAs (ho,ad- ho) / Rb· γb2 · b · h2o,ad =
=
= 0,1;
ad = 0,105;
As,ad
= (ad
· Rb·
γb2·b·
ho,ad-
RsAs)/
Rs
=
= 0,49 см2
,
приймаємо 7 Ø3 Вр-І з кроком 150 мм (на 1м умовно виділеної полоси); As,ad =0,49 см2 та сітку С3 марки
;
– для середніх підпор в осях 2-5
m
= М'С,enl
+ RsAs(ho,ad
–
ho)/
Rb
·
γb2
·
b ·
h2o,ad
=
=
= 0,08;
ad = 0,084;
As,ad
=
(ad
· Rb·
γb2·b·
ho,ad-
RsAs)
/ Rs
= =
= 0,29 см2
приймаємо 5 Ø3 Вр-І з кроком 200 мм (на 1м умовно виділеної полоси); As,ad = 0,35 см2 та сітку С4 марки