5.2 Розрахунок підсилення плити.

5.2.1. Перевірка несучої здатності плити при збільшеному корисному навантаженні.

Дані для перевірки несучої здатності.

За розрахункове значення для крайніх прольотів плити прийнято визначення l₀₁ = 1,71 м, для середніх - l₀₂ = 1,8м; висота перерізу плити h = 70 мм; для бетону класу В15 R_b = 8,5 МПа, γ_b2 = = 0,9; плиту заармовано основними рулонними сітками С1 марки:

в осях 1-2 та 5-6 з площею поздовжньої робочої арматури на 1 м умовно виділеної полоси А_s = 1,57 см² та С2 марки

в осях 2-5 з площею поздовжньої робочої арматури А_s = 1,37 см², а також додатковими сітками С3 марки

,

якими доармовані перші прольоти та перші проміжні підпори всієї плити з площею поздовжньої робочої арматури А_s = 0,79 см². Для Ø5 Вр-І R_s = 360 МПа. Робоча висота у крайніх прольотах визначена h₀ = = 5,5 см, в середніх – h₀ = 5,75 см.

Визначення збільшеного розрахункового навантаження

Розподілене збільшене повне навантаження на 1 м умовно виділеної полоси з урахуванням коефіцієнта γ_п = 0,95

g + _enl = 2683 · 1 · 0,95 + 12000 · 1,6 · 1 · 0,95 = 2549 + 18240=20789 Н/м.

Розрахункова схема плити

Розрахункова схема плити прийнята у вигляді п’яти прольотної нерозрізної балки з рівномірно розподіленим навантаженням (рис.12).

Рисунок 1 Розрахункова схема плити

Розрахункові зусилля.

Несуча здатність плити до реконструкції:

– в першому прольоті та на першій проміжній підпорі в осях 1–2 та 5–6

х = R_sA_s/(R_bγ_b2b) = = 1,13 см;

М₁ = –М_B = ±R_sA_s(h₀-0,5x) = ± 36,0 · (1,57 + 0,79) · (5,5 + 0,5 · 1,13) =

= ± 425 кН·см = ± 4,25 кН·м;

– в першому прольоті та на першій прольотній підпорі в осях 2–5

х = R_sA_s / (R_bγ_b2b) = = 1,03 см;

М₁' = –М_В' = ±R_sA_s (h₀ – 0,5x) =

= ±36,0 (1,37 + 0,79) · (5,5 – 0,5 · 1,03) = ±393 кН·см = ±3,93 кН·м;

– в середніх прольотах та на середніх підпорах в осях 1-2 та 5-6

х = R_sA_s / (R_bγ_b2b) = = 0,75 см;

М₂ = –М_с = ±R_sA_s (h₀ – 0,5x) = ±36,0 · 1,57 · (5,75 – 0,5 · 0,75) =

= ±308 кН·см = ±3,08 кН·м;

– в середніх прольотах та на середніх підпорах в осях 2-5

х = R_sA_s /(R_bγ_b2b) = = 0,65 см;

М₂' = –М_с' = ±R_sA_s (h₀-0,5x) = ±36,0 · 1,37 · (5,75 – 0,5 · 0,65) =

= ±271 кН·см = ±2,71 кН·м

Згинаючі моменти плити при збільшеному корисному навантаженні:

– першому прольоті та на першій проміжній підпорі в осях 1-2 та 5-6

М^v₁,_enl=–M^v_B,_enl=±q_enll²₀₁/11=±20789·1,71² / 11=±5526Н·м=±5,53кН·м;

– в середніх прольотах та на середніх підпорах в осях 1-2 та 5-6

М^v₂,_enl =–M^v_С,_enl = ±q_enl l²₀₂ / 16 =±20789 · 1,8² / 16 =±4210 Н·м=±4,21кН·м;

– в середніх прольотах та на середніх підпорах в осях 2-5

М'^,v_2,enl = –M'^,v_c,enl = ± = ±3,37 кН·м

Перевірка несучої здатності плити

Перевіряємо несучу здатність плити на ділянках:

– в першому прольоті та на першій проміжній підпорі в осях 1-2 та 5-6

М₁ = –М_В = ±4,25 кН·м < М^v_1,enl = –М^v_B,enl = ±5,53 кН·м;

– в першому прольоті та на першій проміжній підпорі в осях 2-5 – не перевіряємо, тому що М₁'= –М_В' < М₁ = –М_В;

– в середніх прольотах та на середніх підпорах в осях 1-2 та 5-6

М₂ = –М_С = ±3,08 кН·м < М^v_2,enl = –М^v_С,enl = ±4,21 кН·м;

– в середніх прольотах та на середніх підпорах в осях 2-5

М₂' = –М_С' = ±2,71 кН·м < М'^,v _2,enl = –М'^,v _С,enl = ±3,37 кН·м.

Несуча здатність всіх ділянок плити при збільшеному корисному навантаженні не забезпечується.