- •Практичне заняття № 2 мотивація навчальної діяльності
- •Цільова настанова:
- •Основна література
- •1. Цілі мотивації.
- •2. Поняття навчальної мотивації.
- •Взаємозв'язок мотивації з характером навчальної діяльності
- •3. Дидактичні характеристики навчальної мотивації та способи її здійснення. Способи формування внутрішньої мотивації:
- •Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання
- •4. Послідовність діяльності викладача під час проектування мотиваційних технологій.
- •Завдання для самостійної роботи
4. Послідовність діяльності викладача під час проектування мотиваційних технологій.
Етап 1. Аналіз тактичних і стратегічних навчальних цілей, виявлення професійної спрямованості навчального матеріалу і можливостей його орієнтації на практичний зміст, а також конкретну професійну діяльність. Результатом є перелік прикладів застосування навчального матеріалу для вирішення практичних завдань.
Етап 2. Аналіз оперативних цілей навчання, змісту навчального матеріалу з метою встановлення типу формованого мислення і, відповідно, характеру пропонованих завдань (алгоритмічних або евристичних).
Етап 3. Аналіз стану навчального процесу, що охоплює:
– аналіз базового матеріалу; – аналіз типу мислення (образне, логічне або комбіноване); – аналіз типу темпераменту, що переважає.
Етап 4. Вибір типу мотивації (внутрішня, зовнішня).
Етап 5. Під час вибору зовнішнього типу мотивації розробка способів її здійснення для різних типів темпераментів.
Етап 6.За внутрішньої мотивації – розробка її способів для різних типів мислення з урахуванням базових знань.
Етап 7. Опис послідовності дій викладача і передбачуваної реакції учнів у процесі реалізації мотивації.
Етап 8.Перевірка реалізації мети, а також врахування особливостей психофізіологічних процесів під час навчання в розробленій технології.
Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Користуючись підручником [3], надати відповідь на тести, визначивши номера або набір номерів відповідей.
3апитання |
Відповідь |
7.1 |
А) До зовнішніх мотивів…. Б) До внутрішніх мотивів…. |
7.10 |
|
7.11 |
|
7.14 |
А) Зовнішня мотивація…. Б) Внутрішня мотивація…. |
7.15 |
|
7.16 |
А) Вступна мотивація…… Б) Поточна мотивація…… В) Заключна мотивація…… |
7.20 |
Функції вступної мотивації….. Функції поточної мотивації….. |
7.37 |
А) Учні зі зовнішньою мотивацією Б) Учні з внутрішньою мотивацією |
2. Для заданої теми навчального матеріалу залежно від наявних умов розробити заходи щодо формування внутрішньої мотивації на різних етапах навчання: формування нових знань, формування вмінь, контролю.
Порядок опису розробленої технології.
Тема навчального матеріалу.
Мета мотивації.
Перелік прикладів використання застосовуваних знань у практичній діяльності (на підставі аналізу цілей навчання).
Тип формованого мислення і характер формованих завдань (на підставі аналізу змісту).
Тип темпераменту, що переважає, тип мислення, базові знання (на підставі аналізу навчального процесу).
Обраний тип мотивації.
Способи здійснення зовнішньої мотивації (перелік дій викладача й учнів).
Способи здійснення внутрішньої мотивації (перелік дій викладача й учнів).
Доказ істинності представлених мотивацій.
Рис. 2. Алгоритм діяльності викладача з проектування мотиваційних технологій
Технології проблемного навчання - Методика професійного навчання |
Страница 6 из 8 ТЕМА 5: ТЕХНОЛОГІЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ. Базові знання: Дати визначення поняттям: проблемне навчання проблема проблемна ситуація навчальна проблема Цільова настанова У процесі вивчення навчального матеріалу на підставі наявної інформації стосовно конкретних умов навчання формуються вміння проектувати проблемні технології навчання, які охоплюють: – розроблення евристичних питань, що подаються у формі діалогу викладача й учня; – розроблення демонстраційного експерименту, використовуваного для активного формування знань і вмінь; – розроблення проблемних ситуацій, використовуваних у процесі формування нових знань і закріплення. Основна література 1. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Нар. укр. акад. – Х.: Вид – во НУА, 2005. - 360 с. 2. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения: Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образования – Х.: ЧП „Штрих”, 2003. – 480с. 3. Коваленко О.Е., Шматков Є.В. Методика професійного навчання. Тестові завдання для самостійної роботи: Навчальний посібник для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей – Х., 2005. – 439с. План вивчення теоретичного матеріалу: 1. Загальна характеристика проблемного навчання у світі сучасних педагогічних теорій. 2. Дидактичні характеристики проблемного навчання. 3. Алгоритм діяльності викладача під час розроблення технології активізації пізнавальної діяльності. 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ У СВІТІ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕОРІЙ. Проблема Проблемне навчання Сутність проблемного навчання полягає в тому, що учнів спонукають до пізнавальної активності, до самостійних розумових дій, спрямованих на досягнення необхідного результату. Рис. 1 Суперечності проблеми освіти В основі проблемного навчання лежать психологічні закономірності проблемної ситуації та дослідницький принцип теорії пізнання. Проблемна ситуація Навчальна проблема – Ознаками навчальної проблеми є наявність суперечностей і певної готовності учня до пошуку шляхів вирішення, можливо, неоднозначних. Навчальна проблема вирішується викладачем і учнем у процесі проблемного навчання. При цьому викладач здійснює проблемне викладання, а учень – проблемне навчання. Проблемне навчання Проблемне викладання 2. ДИДАКТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ. Рис. 2. Дидактичні характеристики проблемного навчання 2.1. Проблемний виклад матеріалу викладачем Діяльність викладача й учня
2.2. Частково пошуковий шлях Частково пошуковий шлях передбачає, що учень під керівництвом викладача діє самостійно. Викладач висуває проблему, разом з учнями накреслює шлях її вирішення і ставить допоміжні запитання. Діяльність викладача й учня
2.3. Дослідницький метод Для створення проблемних ситуацій можливо:
2.4. Способи створення проблемних ситуацій. Проблемні ситуації можна сформувати трьома різними способами: – шляхом чіткої постановки проблеми викладачем; – шляхом створення умов, при яких учневі потрібно самому зрозуміти і сформулювати проблему; – шляхом створення такої проблеми, вирішуючи яку, учень має прийти до нової, додаткової проблеми, виявленої ним самостійно, але передбаченої викладачем. Вибір того або іншого способу створення проблемної ситуації залежить від характеру навчального матеріалу, від підготовленості учнів, від рівня їхньої пізнавальної самостійності. На практиці частіше доводиться звертатися до постановки проблеми викладачем за активної участі учнів. Одним із таких способів є виклад нового матеріалу з використанням евристичних питань і завдань, евристичної бесіди, які вимагають активних міркувань, спрямованих на створення проблемних ситуацій, вирішення яких можливо на підставі всебічного аналізу цих ситуацій, зіставлення, узагальнення і систематизації. Евристична бесіда – Ознаками такої бесіди є Підставою або джерелами такої бесіди є 2.5. Демонстраційний експеримент Експеримент – Вимоги до демонстраційного експерименту: > > > > > > Для поліпшення видимості застосовуються такі прийоми і засоби: – збільшення розмірів установок і приладів; – раціональне розташування устаткування і приладів: розташування устаткування має відповідати схемі, накресленій на дошці; сполучні проводи мусять бути добре видні; найбільш важливі елементи схеми, на яких виявляється ефект досліду, мають бути виділені; – використання монтажу на спеціальних панелях із великим графічним зображенням невеликих за розміром елементів схеми; – застосування засобів посилення для підвищення ефекту досліду, а також високочутливих вимірювальних приладів, підсилювачів, осцилографів; – створення контрастного фону для сприйняття досліду за допомогою спеціальних екранів і підсвічування. Для постановки демонстраційних дослідів рекомендується така послідовність дій: 1. Пояснення мети досліду або постановка завдання; 2. Роз'яснення досліду за допомогою схеми або рисунка; 3.Підготовка установки (або збирання схеми) та її пояснення; 4. Виділення об'єкта спостереження, на якому виявляється ефект досліду (вимірювальний прилад, лампа, магнітна стрілка, екран осцилографа); 5. Проведення демонстрації; 6. Формулювання висновків (за активної участі учнів); 7. Підбиття підсумків досліду. Прийоми, застосовувані при активізації пізнавальної діяльності учнів: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 3. АЛГОРИТМ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ПІД ЧАС РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Рис. 4. Алгоритм діяльності викладача під час розроблення технології активізації пізнавальної діяльності ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Завдання 12. Користуючись підручником [3], надати відповідь на тести, визначивши номера або набір номерів відповідей.
Завдання 13 Для заданої теми навчального матеріалу розробити питання для евристичної бесіди, подавши її у формі діалогу між викладачем й учнем. Завдання 14 Для заданої теми навчального матеріалу розробити демонстраційний експеримент, використовуваний для активного формування нових знань учнів. Подати його у формі діалогу між викладачем й учнями. Завдання 15 Для заданої теми навчального матеріалу спроектувати проблемну технологію навчання, подавши її в такому вигляді: – найменування теми, мета створення проблемних ситуацій; – перелік наявних проблем, наявність суперечностей у змісті навчального матеріалу; – рівень базових знань учнів, перелік необхідних знань і вмінь для вирішення учнями навчального матеріалу; – тип проблемної технології (способи створення проблемних ситуацій); – послідовність дій викладача й учнів (стенограма заняття або елемента уроку, на якому використовується проблемний метод навчання); – перелік необхідних засобів (технічних, дидактичних). |