§ 88. Складнопідрядні речення наслідкові

Наслідковим називається таке складнопідрядне речення роз­членованої структури, підрядна частина якого означає резуль­тат дії головної частини або наслідок, що логічно випливає з її змісту в цілому. У складнопідрядних реченнях цього різновиду існує зумовлена змістом взаємозалежність як підрядної, так і головної частин. Якщо підрядна частина означає наслідок, що випливає зі змісту головної частини, то зміст головної є причи­ною того, про що йдеться у підрядній. Так, у реченні: Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дере­ва потопали в ньому (М. К.) головна частина називає факт, що зумовлює дію підрядної, а підрядна частина (так що дерева потопали в ньому) — наслідок, що випливає з цього факту, тобто зі змісту головної частини.

Підрядна частина складнопідрядних наслідкових речень, пояснюючи їх головну частину в цілому, поєднується з нею за допомогою нерозкладного сполучника так що, який подекуди може ускладнюватися частками, набуваючи вигляду так що аж, так що й, причому підрядна предикативна частина таких речень завжди стоїть у постпозиції, тобто після головної: Підхо­пили всі, всі враз і з усіх сил, так що й коні шарахнулись набік (Ю. С); Хлопці вийшли до села з заходу, так що тепер їм не було чого боятись (Г. Т.).

У сучасній українській мові складнопідрядні наслідкові ре­чення вживаються порівняно рідко.

§ 89. Складнопідрядні речення з підрядними супровідними

Складнопідрядні речення супровідні, або приєднувальні, —

це такі складнопідрядні речення розчленованої структури, підрядна частина яких, приєднуючись до головної за допомо­гою сполучних слів, містить додаткове повідомлення з приво­ду висловленого у головній частині.

Підрядна частина таких речень, стосуючись усієї головної, зазвичай передає якісь додаткові відомості щодо неї або супро­воджує додаткові зауваження, а також може виражати оцінку висловленого в головній частині та висновки, що випливають з неї. У головній частині, за винятком інтонаційної незаверше­ності, будь-які граматичні ознаки, які б указували на необхід-

198

ність підрядної, відсутні, а сама підрядна частина має в своєму складі лексично невизначене сполучне слово, яке набуває кон­кретного змісту від головної.

Підрядна частина складнопідрядних супровідних речень приєднується до головної за допомогою не сполучників, а спо­лучних слів, серед яких найчастіше виступає сполучне слово що в різних відмінках як з прийменниками, так і без них: Ні, він рішуче має до нас симпатію, що видно з його обличчя (М. К.); Народу зібралося дуже багато, чого ніхто не сподівав­ся (М. К.); Тихович, який ніколи не стріляв і не любив крові, од­вернувся од закривавленої дичини, чим образив трохи свого коле-гу-мисливця (М. К.); Леся Українка, як відомо, добре володіла й російським віршем, про що свідчать і оригінальні її поезії (М. Р.); Дівчина цмокнула старого в щоку, після чого обернулась до бій­ців (О. Г.).

Зрідка у складнопідрядних супровідних реченнях крім сполуч­ного слова що вживаються сполучні слова де, куди, звідки, коли, як, навіщо, причому, які відповідно до свого лексичного значен­ня надають підрядній частині додаткових відтінків: Ось де я, коли вам треба (І. Котл.); Вмент маленький візок виповняється ті­лами вздовж і впоперек, причім мужчини викидають ноги за полудрабки (М. К.); Ми сяк-так помостилися, постелилися і полягали спати, причому вікно треба було заткнути подушкою :(Л. У.); Як і слід було чекати, шосту атаку розпочали тан­ки (О. Г.).