Тема: Принципи та методи вимірювання фізичних величин.
План.
1.Види та методи вимірювання.
2.Загальні відомості про засоби вимірювання.
3.Класифікація вимірювальних приладів
№1
Вимірювання – це визначення значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою технічних засобів.
Процес вимірювання – це порівняння будь-якої фізичної величини з іншою однорідною її величиною умовно прийнятою за одиницю (з одиницею вимірювання)
Вимірювання поділяються за призначенням на дві групи:
1)Промислові вимірювання - мають порівняно не високу точність достатню для практичної мети і виконуються приладами будова яких відповідає їх призначення і умовам роботи.
2)Лабораторні вимірювання відрізняються високою точністю завдяки використанню сучасних і досконаліших методів і приладів і врахуванню можливих похибок. Ці вимірювання використовуються для науково дослідних робіт а також для налагоджувальних робіт.
За способом визначення вимірювальної величини вимірювання поділяють:
1)Прямі вимірювання – це безпосереднє порівння вимірювальної величини з одиницею вимірювання за допомогою міри або вимірювального приладу.
2)Не прямі вимірювання – це визначення вимірювальної величини за допомогою прямих вимірювань які зв’язані між собою функціональною залежністю (формулою)
МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ.
Метод вимірювання - це сукупність способів використання принципів і засобів вимірювання.
Є три методи вимірювання:
1)Метод безпосереднього вимірювання оцінки – це визначення вимірювальної величини по відповідному пристрою вимірювального приладу.
2)Метод порівняння з мірою – це метод при якому вимірювальна величина порівнюється із мірою для даної величини.
3)Нульовий або компенсаційний метод – це різновид методу порівняння з мірою при якому результуюча дія двох величин направлених на зустріч одна одній доводиться до нуля (метод ваги).
№2
Міра – це дійсне відтворення одиниці відтворення.
Вимірювальні прилади - це пристрої призначені для порівняння вимірювальних величин з одиницями вимірювання і вироблення відповідної інформації (сигналу) у формі доступній для спостереження.
Вимірювальний пристрій – безпосередньо здійснює вимірювання фізичної величини за допомогою чутливого елемента і при необхідності підсилює вхідний сигнал.
Відліковий пристрій показує або записує значення вимірювальної величини.
Відліковий пристрій – виконується у вигляді : 1)шкали і вказівника (для показу вальних приладів.)
2)Записувальний пристрій і діаграмна стрічка (для само запису вальних приладів). 3)Обліковий пристрій (для інтегрувальних приладів).
Шкала – показую чого приладу складається з ряду послідовно нанесених на плоскому чи профільному (циліндричному )циферблаті відміток, відповідних числовим значенням виміряної величини.
Градуювання шкали – відмітки і числа на циферблаті назв градуюванням шкали.
Ціна поділки шкали – це різниця значення відповідних двом сусіднім поділок шкали виражена в одиницях виміру.
Діапазон показів - початкове і кінцеве значення шкали визначають собою діапазон показів (межі шкали)приладу.
Діапазон вимірювання - допустима за шкалою за умовами точність вимірювання.
Рівномірна і нерівномірна шкала -
Одностороння і двох стороння шкала – якщо шкала прилада починається з нуля та вона назв Одностроньою. Якщо поділки розташовані по обидві сторони від нуля – двох стороння
Без нульова шкала – інколи вимірювальні прилади виконуються з без нульовою шкалою, починаються не з нуля а з деякого значення.
Вказівник – у промислових приладів служить добре помітна на відстані клинкова або клинково-стержнева стрілка, тоді як більш точні прилади забезпечуються ножовою стрілкою, кінець якої має вигляд леза розташованих нормально до площини шкали.
Типи вказівників - вказівок-клинова,клинова стрижнева і ножова
Меніск – покажчик видимого рівня рідини у вимірювальній трубці рідини скляних приладів.
Паралакс - назв відносне зміщення видимої частини предмета в залежності від положення очей спостерігача.
Діаграмна стрічка – шириною 100-250 мм і довжиною 15-30 м закладається в прилад у вигляді рулонна чи пакета.
Діаграмний диск – діаметром 250-300 мм має полярну координатну сітку у вигляді концентрованих кіл, відповідаючи значенням виміряної величини і радіальних дуг, відповідаючи значенню часу.
Обліковий пристрій – інтегруючих приладів (лічильників або інтеграторів)для відліку показів має стрілочний, роликовий або стрілочно-роликовий обліковий покажчик .
Вимірювальний прилад - може бути конструктивно виконаний як одне ціле (в загальному корпусі) чи складатись з декількох частин (в окремих корпусах)самостійно беручи участь в процесі вимірювання представляє собою вимірювальний комплекс.
Первинний вимірювальний перетворювач – являється сприймальною і передавальною частиною комплексу , забезпечений чутливим елементом, розташовується, як правило, в місці вимірювання і піддається вплиту безпосереднього впливу вимірювальної величини.
Проміжний вимірювальний перетворювач – включається між первинним перетворювачем і вторинним приладом і службовців,як правило для перетворення посилення та формування вихідного сигналу
Вторинний прилад – чи вимірювальна частина видає показів вимірювальної величини, перетворювача при допомозі вимірювального приладу отримуваний ним вихідний сигнал від первинного перетворювача в відношенні переміщення відлікового пристрою.
Захисний корпус – прилад виготовлений із алюмінієвих сплавів, сталі пластмаси чи дерева. Передня сторона корпуса виконується заскляній, причому у самопишущих приладів для доступу в середину корпус забезпечується заскленою кришкою на петлях, має замок і рукоятку.
Основні властивості вимірювальних приладів:
В залежності від призначення будови і принципу дії вимірювальні придав мають такі метрологічні властивості:
1)Точність – це наскільки результати вимірювання відрізняються від інших значень вимірювальної величини.
2)Чутливість
–
це відношення лінійного або кутового
переміщення вказівника до зміни
вимірювальної величини яка виникла це
переміщення
.
3)Швидко дія (інерційність)- це час з моменту початку зміни вимірювальної величини до моменту показів приладу.
4)Надійність – це здатність приладу зберігати свою працездатність протягом заданого часу.
№3
