4. Практична робота з графічним редактором Paint.

Учні, ознайомившись з елементами петриківського розпису та

композиціями і орнаментами, які можна створити за їх допомогою,

переходять в графічний редактор Paint.

В бібліотеці малюнків знаходять зображення основних елементів і виконують з їх допомогою такі вправи:

1. Розміщують елемент «зернятко» по вертикалі, по горизонталі, під

кутом, по колу.

Вправа «Колосок». Обабіч уявної вертикальної лінії під гострим кутом

нанесіть «зернятка» з вусиками догори, розташовуючи їх один проти одного.

Вправа «Квітка». Розташуйте «зернятка» по колу.

2. За допомогою елемента «кривеньке зернятко» зображують «пірчасте

Листя» та квіти.

Вправа «Пірчасте листя».

Обабіч уявної вертикальної лінії нанесіть «кривенькі зернятка» з

видовженими вусиками, утворюючи майже однакові їх групи.

Вправа «Вусики» до центра квітки.

Із спарених «кривих зерняток» намалюйте трипелюсткову квітку з

«вусиками» до центра.

3. За допомогою елементів «зернятко», «кривеньке зернятко»

зображують різноманітне листя простої та складної форми, «горішок»,

«цибульку», різноманітні квіти.

4. Малюють птаха за допомогою основних елементів петриківського

розпису.

5. Підсумок уроку.

6. Оцінювання.

7. Домашнє завдання.

Урок 2

Мета: навчити дітей створювати орнаменти та різноманітні композиції за

допомогою основних елементів петриківського розпису.

Обладнання: графічний редактор Paint, бібліотека малюнків.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

- Як почав розвиватися декоративний розпис?

- Що називають «мальованками»?

- Яких майстрів петриківського розпису ви знаєте?

- Які існують елементи декоративного розпису?

- Що таке орнамент?

- Які види орнаменту знаєте?

3. Повідомлення теми та мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми продовжимо вчитися створювати композиції за допомогою основних елементів петриківського розпису.

Учні під керівництвом вчителя переглядають в бібліотеці малюнків ілюстрації із зображенням орнаментів в стрічці, колі, пейзажі та композиції із зображеннями постатей людей.

4. Практична робота.

Учні завантажують графічний редактор Paint і виконують такі вправи:

а) створюють орнамент в стрічці та колі за допомогою елементів

«зернятко», «кривеньке зернятко», «ягідка»;

б) виконують пейзаж у стилі петриківського розпису;

в) виконують фігуративне зображення у розписі.

5. Підсумок уроку.

6. Оцінювання.

7. Домашнє завдання.

7 клас

Тема: Шевченко – художник.

Мета: ознайомити дітей з творчістю Т.Г. Шевченка – художника; розвивати інтерес до спілкування з мистецтвом та навички створення малюнків за допомогою графічного редактора Paint.

Обладнання: комп’ютерні слайди малярських робіт Т.Г. Шевченка, графічний редактор Paint, балада «Тополя», поеми «Катерина», «Сліпий».

Хід заняття:

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

   • Які твори Т.Г. Шевченка ви читали?

   • Який твір вам сподобався більше?

   • Чому?

3. Ознайомлення з творчістю Т. Шевченка – художника.

- Діти, ви знаєте Т.Г. Шевченка як поета. Сьогодні ми познайомимося з ним і як з художником.

Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника. Для Шевченка малювання стало хлібом насущним, вираженням його творчого духу. Малярські роботи Тараса Григоровича викликають інтерес насамперед як високі мистецькі зразки.

Художній хист митця прокинувся раніше за поетичний. Ще в дитинстві він мав непереборне бажання будь-що навчитися малювати, навколишній світ намагався відтворити за допомогою крейди та вугілля на стінах, дверях, воротях. Малював він півнів, людей, церкву. Щоб стати художником, Шевченко мав пройти певну професіональну підготовку: шукати вчителя серед сільських дяків-іконописців, можливо, навчатись у видатного віленського художника, спробувати сувору ширяєвську науку, відвідувати класи петербурзького Товариства заохочення художників, навчатися в Академії мистецтв.

-Хто може розповісти про ці періоди навчання Т.Г. Шевченка? (Учні по черзі розповідають).

У Шевченка поезія й малярство тісно перепліталося. Та коли на поезію він дивився лише як на покликання, то малювання стало його професією, засобом існування. Художникові часто доводилося виконувати роботи на замовлення, а також за завданням Археографічної комісії, Аральської та Каратауської експедицій. Є твори, теми для яких диктувало Тарасу Григоровичу саме життя. Ці картини, як і поезії, в одному й тому ж реалістичному ключі. Їх досить багато в образотворчій спадщині художника. Це автоілюстрації, серія автопортретів, самостійні композиції на історичну і побутову тематику, знамениті серії “Живописна Україна”, “Притча про блудного сина” та ін.

Навчання в Академії мистецтв під керівництвом великого майстра, Карла Брюллова, допомогло Шевченку блискуче оволодіти мистецтвом живопису. Вже в перші роки навчання в Академії поет робить спроби втілити свої поетичні задуми в малюнках. Одна з поетичних легенд надихнула його на створення балади “Тополя” (1839). Того ж року Шевченко створив і малюнок “Тополя”. (Учні переглядають за допомогою комп’ютера цей малюнок). Балада і малюнок присвячені й подаровані Пелагеї Степанівні Петровській – сестрі художника П. С. Петровського. Малюнок не є ілюстративним, але він близький своїм настроєм до однойменної балади, особливо до поетичного вступу та епілогу балади:

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий

Нащо зеленіє?

Кругом поле, як те море

Широке, синіє.

Чумак іде, подивиться

Та й голову схилить;

Чабан вранці з сопілкою

Сяде на могилі,

Подивиться – серце ниє:

Кругом ні билини!

Одна, одна, як сирота

На чужині, гине!

Про вплив поетичних образів Шевченка на його творчість як художника свідчить робота над картиною “Катерина”, створеною 1842 р. (Діти дивляться комп’ютерний слайд). Тема зганьбленої дівчини-селянки завжди хвилювала митця і знайшла образне втілення в багатьох його творах. Художник зображує просту дівчину селянку в національному вбранні, босу, на тлі типового українського пейзажу (сільська околиця з безкраїм степом, куренем та селянином-ложкарем, високою козацькою могилою, на якій маячить вітряк).

-Кого ми бачимо на передньому плані? (На передньому плані ми бачимо засмучену Катерину, освітлену сонцем).

-Хто на другому плані картини? (На другому плані картини – її спокусник – пан-офіцер).

-Хто у поемі є центральною постаттю? (У поемі центральною постаттю є Катерина).

У кожному рядку відчувається присутність автора. Це саме спостерігаємо і в картині, в композиції якої, мабуть, не випадково введений і образ селянина-ложкаря, що співчутливим і розуміючим поглядом проводжає зганьблену дівчину.

Просту дівчину з народу поет протиставляє бездушному панові.

-Згадайте епізод, де це найбільш помітно.

Тепер подивіться на картину. Така ж контрастність знайшла своє вираження і в однойменній картині.

-З чого це видно? (Пан-офіцер зображений на другому плані, в затіненій частині).

У поемі краса дівчини протиставляється тяжкій долі. А в картині? (В картині теж краса дівчини контрастує з її глибокою печаллю, про що говорить прекрасне, але засмучене обличчя Катерини. Голова опущена, очі заплакані).

Серце моє!

Не плач, Катерино,

Не показуй людям сльози,

Терпи до загину!

У творчій спадщині митця спостерігається і зворотний вплив виплеканих художником образів на їх поетичне втілення. Наприклад, це малюнки 1843р. на тему “Сліпий”, що були створені більш як за два роки до написання однойменної поеми.

-Який сюжет зображено на картині “Сліпий”? (На картині зображено молодого, але сліпого кобзаря з хлопчиком-поводирем, до співу кобзаря прислухається за тином молода дівчина).

При створенні поеми “Сліпий” ожили в поетові ті самі настрої, думки, що володіли ним під час роботи над малюнками. Це почуття любові до героїв, вболівання за їх долю.

-Яким словам з поеми відповідає цей малюнок?

Отак на улиці під тином

Ще молодий кобзар стояв

І про невольника співав.

За тином слухала Ярина

Наслідком першої подорожі Шевченка на Україну в 1843-1844рр. був альбом офортів «Живописна Україна». (Діти переглядають комп’ютерні слайди – перескановані художні роботи Т.Г. Шевченка: «У Києві», «Видубецький монастир у Києві», «Судня рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині 1649 року»).

Інтерес до портретного живопису виявився у Шевченка дуже рано. Ще до вступу в Академію мистецтв він створює ряд портретів. Т.Г. Шевченко створив галерею портретів своїх сучасників (серед них олійні, акварельні, офортні, а також виконані олівцем та сепією). Він також написав близько 60 автопортретів. Діти переглядають за допомогою комп’ютера роботи Т.Г. Шевченка «Автопортрет» (1840), «Шевченко і казахський хлопчик, що грається з кішкою», «Байгуші», «Кара колодкою», «Казашка».

Є у Т.Г. Шевченко і малярські твори, які створені на біблійні й міфологічні сюжети. (Учні переглядають за допомогою комп’ютера твори «Апостол Петро», «Нарцис та німфа Ехо», «Св. Севастіан»).

У мистецькому доробку Шевченка є багато пейзажних малюнків. У пейзаж він обов’язково вводить людину, але є в нього і декілька “чистих” пейзажів. (Діти знайомляться з комп’ютерними слайдами, на яких зображені художні роботи «Пожежа в степу», «Джангисагач», «Мангишлацький сад», «У межиріччя»).

Сьогодні ви познайомилися з деякими малярськими роботами Т.Г. Шевченко. Завданням вам буде: намалювати ілюстрацію до поетичного твору митця.