 
        
        - •Передмова
- •1.2. Вступ до математичного аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •1.3. Похідна та її застосування
- •Правила диференціювання
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •1.4. Невизначений інтеграл
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •1.5. Визначений інтеграл
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •1.6. Звичайні диференціальні рівняння
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
Завдання для самоконтролю
1. Знайти область визначення функцій:
а) 
 ;
б)
;
б) 
 ;
в)
;
в) 
 ;
;
г) 
 ;
;
д) .
.
2. Знайти границі функцій:
а) 
 ;
б)
;
б) 
 ;
в)
;
в) 
 ;
;
г) 
 ;
д)
;
д) 
 ;
е)
;
е) 
 ;
;
є) 
 ;
ж)
;
ж) 
 ;
з)
;
з) 
 .
.
3. Дослідити функцію на неперервність і побудувати її графік:
 
1.3. Похідна та її застосування
| Назва поняття, позначення | Означення | Аналітичний запис | 
| Похідна функції y=f(x)
			в точці x
			(похідна
			першого порядку); 
			 | 
			Похідною функції
			y=f(x)
			в точці x
			називається
			границя відношення приросту функції
						 | 
			 | 
Правила диференціювання
Нехай u(x) та v(x) – деякі диференційовні функції, с- стала, тоді:
1.
 ;				5.
;				5.
 
2.
 ;				6.
;				6. 
3.
 7.
			7.
 
4. 8.
			8.
 
Правило диференціювання складеної функції.
Якщо y=f(u) і
u=u(x), тобто y=f(u(x)), де функції  f
і u – мають похідні, то 
 .
.
| Таблиця похідних | |
| елементарних функцій | складеної диференційовної функції u=u(x) | 
| 
			1.
						 | 
			 | 
| 
			2.
						 | 
			 | 
| 
			3.
						 | 
			 | 
| 
			4.
						 | 
			 | 
| 
			5. | 
			 | 
| 
			6. | 
			 | 
| 
			7. | 
			 | 
| 
 1 | 2 | 
| 
			8. | 
			 | 
| 
			9. | 
			 | 
| 
			10. | 
			 | 
| 
			11. | 
			 | 
| 
			12. | 
			 | 
| 
			13. | 
			 | 
| 
			14. | 
			 | 
| 
			15.
						 | 
			 | 
| Таблиця диференціалів Нехай u=u(x) – диференційовна функція, тоді: | |
| 
			1. | 
			9.  
			 | 
| 
			2. | 
			10. | 
| 
			3. | 
			11. | 
| 
			4. | 
			12. | 
| 1 | 2 | 
| 
			5. | 
			13. | 
| 
			6. | 
			14. | 
| 
			7. | 
			15. | 
| 
			8. | 
 | 
Зауваження.Кожна з формул, наведених у таблиці, справедлива на проміжку, що належить області визначення відповідної функції.
Запитання для самоконтролю
- Дайте означення похідної функції. Який її геометричний і механічний зміст? 
- Які основні правила диференціювання? 
- Запишіть таблицю похідних основних елементарних функцій. 
- Яка функція називається складеною і як вона диференціюється? 
- Як знайти похідні обернених, параметрично і наявно заданих функцій? 
- У чому полягає метод логарифмічного диференціювання? 
7. Що називається диференціалом функції? Який його геометричний зміст? Запишіть формулу застосування диференціала
до наближених обчислень.
8.Що називається похідною n-го порядку функції?
9.Згадайте загальну схему дослідження функції і побудови її графіка.
10. Як знайти найбільше та найменше значення функції на відрізку?
Рекомендована література: [1], розділ 3; [8], розділ III, розділ IV, розділ V §1-11; [5], ч. 2, практичні заняття 21-36.
Приклад
3.1.
Користуючись правилами диференціювання,
знайти похідні 
 заданих функцій:
заданих функцій:
а) б)
б) 
 
в) 
 г)
г) 
 
д) 
 е)
 е) 
 
Розв’язання.
Дана функція є складеною відносно
змінної х.
Позначимо 
 тоді
тоді 
 Застосувавши правило диференціювання
складеної функції
Застосувавши правило диференціювання
складеної функції 
 ,
будемо мати:
,
будемо мати:
 б)
Функція представлена у вигляді суми
двох функцій, причому перший доданок –
складена функція, а другий – добуток
двох функцій. Використовуючи відповідні
правила диференціювання, будемо мати:
   б)
Функція представлена у вигляді суми
двох функцій, причому перший доданок –
складена функція, а другий – добуток
двох функцій. Використовуючи відповідні
правила диференціювання, будемо мати:
 
 
	
    в)
Використавши властивості логарифмів,
перепишемо функцію у вигляді 
 
 Тоді
Тоді
 г)
Маємо показниково-степеневу функцію.
Застосуємо метод логарифмічного
диференціювання. Отримаємо:
	г)
Маємо показниково-степеневу функцію.
Застосуємо метод логарифмічного
диференціювання. Отримаємо:
 
 
 
 
 
д) Похідну
параметрично заданої функції визначимо
за формулою 
 
Знаходимо
 
 
Тоді 
 
е) Знаходимо послідовно першу і другу похідні даної функції:
 
Приклад
3.2.
Обчислити наближено 
 
Розв’язання. Для знаходження наближеного значення функції,
використаємо
формулу   
 В нашому випадку
В нашому випадку 
 –
значення функції f(x)=
–
значення функції f(x)= при x=  =
при x=  = =0,98.
Покладемо x0=1
(значення, близьке до 0,98, при
=0,98.
Покладемо x0=1
(значення, близьке до 0,98, при 
якому
легко
обчислюється без таблиці: 
 =
=
 ).
Тоді
).
Тоді 
 
Оскільки
 то
то 
 
Отже, 
 
Приклад
3.3.
Знайти
рівняння дотичної і нормалі до кривої
 в точці
в точці 
Розв’язання.
Рівняння
дотичної і нормалі до графіка функції
 в точці
в точці 
 відповідно мають вигляд:
відповідно мають вигляд:
 і
 і  
 .
.
Знайдемо
похідну заданої функції і її значення
в точці 
 :
:
 
 
 Тоді
Тоді 
 або
або 
 - рівняння дотичної, а
- рівняння дотичної, а 
 
 
 – рівняння нормалі.
– рівняння нормалі.
 
Приклад 3.4. Знайти найбільший об’єм циліндра, вписаного в заданий конус.
Розв’язання. 1) Визначаємо, які величини фіксовані (відомі з умови задачі), а які змінні.
Оскільки задано конус, то АО=R і ОС=Н – фіксовані величини.
В конус можна вписати багато циліндрів, змінюючи його висоту ОО1 і радіус О1Д1. Тому ОО1=х і О1Д1=у – змінні величини (невідомі).
2) Вибираємо незалежну змінну.
Нехай висота циліндра ОО1=х – незалежна змінна – аргумент, причому х є [0;Н].
3) За умовою задачі визначаємо функцію двох змінних z = f(x;y).
У нашому випадку об’єм циліндра V=V(x;y)=πxy2 – шукана функція.
4) Виражаємо одну змінну через іншу.
Для нашого випадку виразимо змінну у через змінну х.
З
подібності трикутників ВОС
і  Д1О1С
 випливає, що 
 
 
Тоді 
 - досліджувана функція.
- досліджувана функція.
5) Знаходимо критичні точки знайденої функції.
 
 
Оскільки
при 
 
 
 ,
а при
,
а при 
 
 
 то в точці
то в точці 
 - функція має максимум.
- функція має максимум.
Отже,
максимальний об’єм циліндра 
 
Приклад 3.5. Подати число 66 у вигляді суми двох доданків так, щоб добуток цих чисел був найбільшим.
Розв’язання.
Нехай
одне із задуманих чисел х,
а друге – у.
За умовою задачі х+у=66,
звідки у=66-х.
 
Добуток чисел  Р=ху=х(66--x)=66х-х2
– досліджувана функція. Знаходимо 
 
 при х=33.
Ця
точка буде критичною. Оскільки
при х=33.
Ця
точка буде критичною. Оскільки 
 ,
то в точці х=33
досліджувана функція має максимум. При
цьому у=66-33=33.
,
то в точці х=33
досліджувана функція має максимум. При
цьому у=66-33=33.
Отже, добуток чисел буде найбільшим, якщо х=у=33.

 
 в
			цій точці до приросту аргументу
в
			цій точці до приросту аргументу 
			 ,
			коли приріст аргументу прямує до нуля.
,
			коли приріст аргументу прямує до нуля. 
 
 
 
						 ;
; 
 ;
; 
 
 
 
 
 
 
 
 
						 ;
; 
 ;
; 
						 ;
; ;
; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 ;
; 
 ;
; ;
; ;
; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
