полтавський національний педагогічний університет

імені в.г. короленка

ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра теорії та

методики технологічної освіти

Методичні вказівки до виконання

лабораторної роботи №2

з курсу «Практикум в навчальних майстернях»

для студентів ІІІ курсу

ВИДИ ТЕХНІК ВИШИВКИ. НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ У ВИШИВЦІ. СТЕБЛОВИЙ ТА ТАМБУРНИЙ (ЛАНЦЮЖОК) ШВИ

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки 6.01.01.03. Технологічна освіта

ПОЛТАВА – 2010

МЕТА РОБОТИ: ознайомитися з видами технік у вишивці, народними традиціями у вишивці, інструментами та матеріалами, що використовуються при вишиванні, та способами виконання простих швів.

НЕОБХІДНІ ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ: стенди, плаката, підручники, інструкційні картки, готові зразки.

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ: уважно прочитати лабораторну роботу, законспектувати в зошит. Виконати практичну частину до теми.

Теоретичні відомості

Кожен регіон України має свої характерні техніки вишивання та колорит.

Народна художня вишивка України при своїй єдиній стильовій основі дуже різноманітна. В кожній області вона має свої відмінності.

Художні вишивки Полтавщини багатогранні за технікою виконання, формами узору, логікою побудови. Для полтавських сорочок характерні такі шви: хрестик, плутаний хрестик, подвійний прутик, зубчики, мережка, прутикова мережка, вирізування, лиштва, виколювання, довбанка, верхоплут, ляхівка в один і більше рядів, пухлики, ланцюжки та ін. Узори виконуються окремими швами і поєднанням кількох швів. Мистецьки, з високим художнім смаком поєднані шви утворюють дуже гарні узори. Так, поєднання лиштви з мережками або вирізуванням дає один із найдосконаліших художньо типів вишивки, що був особливо поширений на Полтавщині.

Сорочки на Полтавщині вишиваються переважно білими нитками, зрідка червоними та сірими.

Вишивки Полісся прості й чіткі за композицією. Лінія геометричного мотиву у вигляді ромбів повторюється декілька разів. Вишивка червоною ниткою по біло-сірому фону льняного полотна графічно чітка.

У північних районах Волині побутує вишивка низовим і поверхневим швом на зразок ткання. Візерунки геометричні, дуже чіткі й прості за композицією. У південних районах Волинської області переважають рослинні мотиви – квіти, ягоди та ін. Шиття поверхневе — хрестик, гладь, прутик. Чорний колір поєднується з комбінаціями червоного.

На Київщині переважають рослинно-геометричні орнаменти із стилізованими гронами винограду, хмелю, що виконуються червоними й чорними нитками. Сорочки оздоблюють гладдю, занизуванням, набируванням та хрестиком.

Для Чернігівщини характерні білі вишивки. Щоб підсилити загальну виразність, у вишивці здебільшого використовують шви двох чи більше типів. Наприклад, в одній композиції поєднуються шви (виколювання, вирізування, мережка) із щільним настилом або іншим видом гладі. Жіночі та чоловічі сорочки змережуются «прутиком» так, як і на Поділлі: прозорою мережкою (шабаком) червоними та чорними нитками. Смугастий орнамент розміщується на уставках окремими чи суцільними смугами по рукаву.

Для Подільських сорочок характерна різноманітність швів. В орнаментах переважає один колір — чорний з більшим чи меншим вкрапленням синього, червоного, жовтого, зеленого. Найбільш поширеними є одноколірні (червоні, чорні) вишивки на сорочках, значно рідше дво- та триколірні.

На півдні Тернопільщини типовою є вишивка вовняними нитками із згущеними стібками: окремі елементи узору обводять кольоровими нитками, завдяки чому створюється кольоровий ефект. Такі вишивки розміщують уздовж усього рукава скісними смугами.

У минулому в Карпатах та на Прикарпатті майже кожне село відрізнялося від іншого своєрідністю вишивки, багатством композиції та неповторністю кольорів. Ця традиція збереглася й донині. У народній вишивці Львівської області використовують різноманітні узори, деякі з них поширені по всій області й пов'язані з місцевими особливостями та народними традиціями. Вишивані сорочки колористичне розмаїті.

Для гуцульських вишивок характерні різноманітність геометричних та рослинних, візерунків, розмаїття композицій, багатство кольорових поєднань, здебільшого червоного з жовтим та зеленим, причому червоний колір домінує.

Вишивки Закарпаття визначає мотив «кривулька», а також техніка заволікання і вишивання хрестиком. Типовим є густе заливання тла, коли велика кількість дрібних елементів заповнення орнаментальну площину і візерунок окреслюється тонкими просвітами. Тут часто також використовується гаптування (бісером, золотом, сріблом).

Розвиток сучасного народного мистецтва зумовлюється характером і вимогами науково-технічного прогресу. Твори народного мистецтва виконують мистецько-декоративні, ужиткові (або утилітарні) функції.

Техніки вишивання

1. Початкові шви.

2. Техніки прозоро-рахункової групи.

3. Поверхнево-нашивні нерахункові техніки.

4. Поверхнево-нашивні рахункові техніки.

Початкові шви. До початкових швів належать контурні та оздоблювальні шви, що застосовують в узорах рослинного орнаменту. Початкові шви виконують за контуром малюнка, або ж ними заповнюють деякі елементи малюнка. До них відносяться: шви – уперед голкою, за голкою, козлик, стебловий, тамбурний, петельний.

Техніки прозоро-рахункової групи виконують тільки на тканинах полотняного переплетення. Ці техніки характеризуються тим, що нитки горизонтального напрямку підрізають і витягують, а вертикального – збирають голкою в пучки й обкручують вишивальними нитками. При цьому утворюються певні узори. До них відносяться: багаторядна ляхівка, безчисна мережка, вівсяночка, гречечка, затяганка, квадратикова мережка, кольоровий прутик, лучка, ляхівка, ляхівка з настилом, прутик, прутик з настилом, подвійний прутик, стовпчик, черв'ячок, чисна мережка, шабак.

Назва «поверхнево-нашивні рахункові» техніки пояснює спосіб виконання їх, тобто вишивання на поверхні тканини, рахуючи нитки: вирізування, занизування, зерновий вивід, кафасор, курячий брід, лиштва, набирування, низь, поверхневий верхоплут, поверхниця, ретязь, хрестик, штапівка, товмацька зірка.

До "поверхнево-нашивних нерахункових" технік відносяться: гладь, глухі декоративні сітки, зборки, зубцювання, курячі шкірки, обробка країв, пухлики, курячі шкірки, обробка країв, рубці, рушникові шви.