1.5 Основні риси працівника науки

Як відомо, науково-дослідницькою роботою займається багато людей, у тому числі й студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ). Суб’єктами наукової діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади ІІІ і IV рівнів акредитації, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності та ін.

Науково-дослідницькою діяльністю займається значне коло людей. Тих, хто робить це постійно, називають дослідниками, науковцями (науковими працівниками), вченими.

Дослідником називають людину, яка здійснює наукові дослідження. Науковець – це той, хто має відношення до науки, виробляє нові знання, є спеціалістом у певній галузі науки. Вчений – фізична особа, яка проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження з метою здобуття наукових та (або) науково-технічних результатів. Науковий працівник – вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору професійно займається науковою, науково-технічною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію, підтверджену результатами атестації.

Люди науки мають відповідну спеціальність і кваліфікацію, працюють як самотужки, так і об'єднуючись у наукові колективи (постійні чи тимчасові), створюють наукові школи.

Оскільки наукова діяльність – це інтелектуальна творча робота, спрямована на здобуття і використання нових знань, науковий працівник повинен бути всебічно розвиненим спеціалістом, володіти двома-трьома мовами, досягненнями світової і вітчизняної науки в своїй галузі, цілеспрямованим і чесним в роботі, гармонійно поєднувати творчі і особистісні якості (табл. 1.2).

Велике значення в діяльності наукового працівника має знання ним реальних проблем сьогодення, обмін досвідом із людьми практики, творче обговорення нагальних питань, що породжують нові ідеї, нову наукову думку.

Кожен науковий працівник повинен займатися пропагандою науково-технічних знань незалежно від сфери його діяльності.

Зауважимо, що віднайти такого науковця, який у повному обсязі відповідав би усім наведеним в таблиці якостям, важко або навіть і неможливо, тому необхідна постійна робота над собою для розвитку і набуття цих якостей.

Таблиця 1.2 — Основні якості, яким має відповідати науковець

№ з/п	Творчі та ділові якості	Основні характеристики
1	Професійні знання	Наявність знань, що відповідають вимогам обраної діяльності. Обов’язкові елементи: високий рівень базової освіти, вміння користуватися комп’ютером, знання рідної та іноземної мов.
2	Допитливість	Високий рівень внутрішнього прагнення до пізнання істини, увага до непізнаного і незрозумілого, високий інтерес до нових знань, зокрема наукової літератури, як джерела знання
3	Спостережливість	Здатність до цілеспрямованого сприйняття об’єктивних властивостей досліджуваних явищ, процесів предметів.
4	Ініціативність	Здатність до самостійних рішень, внутрішнє спонукання до нових форм діяльності.
5	Почуття нового	Винахідництво, активна підтримка нового, творчий характер діяльності, нетерпимість до догматизму.
6	Зацікавленість у справі	Наявність мотивів, ідей, що спонукають до дослідження; ставлення до праці, як до важливого, привабливого заняття.
7	Пунктуальність, ретельність	Своєчасне і якісне виконання плану роботи, доручень тощо.
8	Відповідальність і надійність	Здатність брати на себе відповідальність за певну ділянку роботи, справу, за свої або чиїсь вчинки, дії, слова.
9	Комунікабельність	Уміння налагоджувати зв’язки з різними за віком, характером та посадою людьми.
10	Доброзичливість	Людяність, повага до інших людей, здатність розділити успіхи свого колективу.
11	Честолюбство	Прагнення стати відомим, мати популярність, можливість просування на службі.
12	Зовнішній вигляд	Гармонійне поєднання привабливості й елегантного стилю в одязі.