- •Розділ I Наука як система знань
- •1.1 Поняття, зміст, мета і функції науки
- •1.2 Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3 Наука як система знань
- •1.4 Наукові дослідження та етапи їх проведення
- •1.5 Основні риси працівника науки
- •1.6 Система наукових установ
- •1.7 Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів
- •1.8 Особливості організації наукової діяльності
- •Контрольні питання та завдання для самостійної роботи
- •Розділ II основи методології науково-дослідної діяльності
- •2.1 Поняття методології
- •2.2 Методологія наукового пізнання
- •2.3 Основні положення теорії пізнання
- •2.4 Методологічні основи наукових досліджень
- •2.5 Основні принципи науки
- •2.6 Проблематика наукових досліджень
- •2.7 Особливості інформаційного пошуку
- •2.8 Напрямки сучасних екологічних досліджень
- •Контрольні питання та завдання для самостійної роботи
- •Розділ iіі Методи наукового дослідження
- •3.1. Поняття наукового методу та його основні риси
- •3.2 Методи теоретичних досліджень
- •3.3 Емпіричні методи дослідження
- •3.4. Соціоекологічні дослідження
- •3.5. Особливості проведення екологічних досліджень
- •3.6. Характеристика методів екологічних досліджень
- •3.6.1 Географічний опис
- •3.6.2 Космічний метод
- •3.6.3 Геохімічні методи
- •3.6.4 Прогнозні методи
- •3.6.5 Метод геоінформаційних систем (гіс)
- •3.6.6 Дистанційні методи дослідження навколишнього середовища
- •3.7 Методи біоіндикації
- •3.7.1 Індикація кліматичних факторів
- •3.7.2 Ландшафтна індикація
- •3.7.3 Індикація ґрунтів
- •3.7.4 Гідроіндикація
- •3.7.5 Фітомоніторинг клімату
- •3.7.6 Фітомоніторинг забруднення атмосфери
- •Контрольні питання та завдання для самостійної роботи
- •Розділ IV основи моделювання та теоретичних досліджень
- •4.1 Загальна схема процесу прийняття рішень під час математичного моделювання
- •4.2 Основні поняття та принципи теорії моделювання
- •4.3 Етапи математичного моделювання
- •4.4 Побудова концептуальної моделі
- •4.5 Опис робочого навантаження
- •4.6 Основи моделювання у системі matlab
- •4.7 Особливості моделювання екологічних процесів у системі MathCad
- •4.8 Основи роботи з Maple
- •Контрольні питання та завдання для самостійної роботи
- •Розділ V основи експериментальної інформатики та аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •5.1 Мета і завдання експериментальних досліджень
- •5.2 Основні означення і терміни експериментальних досліджень
- •5.3 Основи експериментальної інформатики
- •5.4 Етапи експерименту
- •5.5 Основи вимірювання та вимірювальні прилади
- •5.6 Похибки вимірювань
- •5.7 Уникнення “грубих” результатів експериментальних досліджень
- •5.8 Обробка результатів експерименту
- •5.9 Методики аналізу компонентів довкілля
- •5.10 Відбір та підготовка проб
- •5.11 Вибір методів і засобів вимірювань
- •5.12 Статистична обробка результатів досліджень
- •5.13 Підготовка даних для статистичного аналізу
- •5.13.1. Дисперсійний аналіз
- •5.13.2. Кореляція
- •5.13.3. Регресійний аналіз
- •5.13.4. Критерій хі-квадрат (χ2) або розподіл Пірсона
- •5.13.5. Коваріаційний аналіз
- •Контрольні питання та завдання для самостійної роботи
- •Розділ VI оформлення результатів наукової роботи
- •6.1 Методика підготовки та оформлення публікації
- •6.2 Оформлення звітів про результати наукової роботи
- •6.3 Робота над публікаціями, монографіями, рефератами і доповідями
- •6.3.1 Наукова монографія
- •6.3.2. Наукова стаття
- •6.3.3. Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •6.3.4. Реферат
- •6.3.5. Доповідь (повідомлення)
- •6.4 Курсова (дипломна) робота: загальна характеристика та послідовність виконання
- •6.5 Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження
- •6.6 Керівництво курсовою (дипломною, магістерською) роботою та її рецензування
- •6.7 Застосування комп'ютерних засобів у обробці результатів наукових досліджень
- •6.8 Складання звітів про науково-дослідні роботи і публікація їх результатів
- •6.9 Складання і подання заявки на винахід
- •6.10 Публікація наукових матеріалів
- •6.11 Впровадження закінчених науково-дослідних робіт
- •6.12 Ефективність наукових досліджень
- •Контрольні питання та завдання для самостійної роботи
- •Розділ VII геоінформаційні технології в екологічних дослідженнях і моніторингу довкілля
- •7.1 Аналіз сучасних універсальних геоінформаційних пакетів, які використовуються в екологічних дослідженнях в Україні
- •7.2 Етапи проведення досліджень з використанням гіс-технологій
- •7.3 Класифікація прикладів використання гіс-технологій в екологічних дослідженнях
- •V. За відображенням розподілених у просторі явищ на екрані:
- •Тривимірні просторові зображення, але з відображенням відмінностей в глибині поверхні Землі.
- •Контрольні питання та завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Навчальне видання
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95
3.4. Соціоекологічні дослідження
Особливим видом наукових досліджень є соціо-екологічні дослідження. Одним з основних видів соціологічних досліджень є опитування громадської думки, яке полягає у збиранні інформації про спільну думку певного контингенту населення з актуального питання. Саме воно останнім часом широко використовується у соціо-екологічній сфері. Розпочинаються такі дослідження з розробки програми.
Програма дослідження – це документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення конкретного дослідження.
Вона визначає послідовність етапів, забезпечує якість, надійність отриманої інформації. Одночасно програма, по суті є методологією конкретного вивчення об’єкта, явища, процесу.
До вимог при розробці програми слід віднести наступні:
теоретико-методологічна обґрунтованість;
структурна повнота (наявність у програмі всіх структурних елементів);
логічна послідовність всіх елементів, ланок програми;
гнучкість програми (можливість вносити корективи);
ясність, точність, деталізація програми.
Одночасно програма соціо-екологічного дослідження виконує певні функції:
методологічну (визначає проблему, мету, завдання та вихідні уявлення про досліджуваний об’єкт);
методичну (розробляє загальний логічний план дослідження, методи збирання і аналізу отриманої інформації, процесу дослідження);
організаційну (розробляє систему розподілу праці між науковцями та систему контролю за ходом досліджень).
У науковій літературі вважається, що структура програми соціо-екологічних досліджень повинна обов’язково складатися з двох розділів: методологічного і методичного (рис 3.10). Незважаючи на те, що елементи програми тісно взаємопов’язані і утворюють певну єдність, їх змістовне наповнення має ряд особливостей і відмінностей.
|
Рис. 3.10 — Програма соціо-екологічного дослідження
Наукова проблема повинна:
встановити реальне існування даної проблеми, яке може бути вирішене екологічними і соціальними науками;
виділити найбільш важливі елементи, які потребують вирішення в процесі досліджень;
виділити в проблемі головні і другорядні компоненти для визначення напрямку досліджень;
проаналізувати наявні рішення аналогічних проблем.
За своєю складністю проблеми соціо-екологічних досліджень можна поділити на:
локальні (на рівні окремих підприємств, трудових колективів);
регіональні (на рівні великих підприємств, населених пунктів, регіонів);
загальнодержавні (на рівні суспільства в цілому).
Слід звернути увагу на те, що формулювання проблеми визначає вид дослідження. Воно відповідно може бути розвідувальним, описовим, аналітичним. Від обраної проблеми залежить зміст мети, завдання досліджень, а також вибір об’єкта і предмета досліджень.
Зауважимо, що при виборі мети досліджень необхідно спрогнозувати очікуваний кінцевий результат досліджень, те, що має бути досягнутим.
Мета досліджень – це очікуваний кінцевий результат, те, що має бути досягнуте в результаті дослідження обраної проблеми, явища, процесу.
Цілком очевидно, що мета визначає загальну спрямованість дослідження. Вона може мати як теоретичний, так і прикладний, практичний характер, а відповідно і дослідження будуть за змістом теоретичними або прикладними.
Об’єкт дослідження – це будь-який об’єкт, явище, процес, що містить соціо-екологічні протиріччя і породжує проблемну ситуацію, на яку спрямований процес пізнання.
Об’єкт дослідження характеризується структурою і кількістю.
Предметом досліджень є ті властивості та сторони об’єкта, явища, процеси, які відображають приховані в них протиріччя або ту проблему, яка досліджується. В соціо-екологічних дослідженнях це можуть бути характеристики діяльності людей (потреби, інтереси, сукупності підприємств).
Завершальним етапом розробки методологічного розділу програми соціо-екологічних досліджень є висунення і перевірка гіпотез.
Завдання дослідження – це сукупність конкретних цільових установок, які спрямовані на аналіз і вирішення проблеми.
Завдання, їх може бути 4-6, повинні розкривати зміст предмета дослідження і мають узгоджуватися з гіпотезою. Якщо мета досліджень теоретична, то і завдання повинні мати теоретичний характер, а у прикладному дослідженні – прикладний.
Методичний розділ соціо-екологічних досліджень, як правило, включає:
обґрунтування вибірки;
підбір і обґрунтування методів дослідження;
логічну структуру інструментарію;
робочий план дослідження.
У програмі необхідно визначити, який тип дослідження буде використаний: суцільний чи вибірковий. Слід зазначити, що вибірковий метод має певні переваги, а саме значно скорочує витрати часу при анкетному опитуванні, інтерв’ю, спостереженнях, аналізі документів, експерименту.
Особливу увагу звертають на обґрунтування методів збирання первинної інформації. В цьому випадку до уваги потрібно брати:
економічність досліджень не повинна зашкодити якості даних;
адекватність обраних методів;
надійність методу забезпечити за рахунок дотримання правил його застосування;
вибір методу повинен залежати від мети дослідження.
У методичній частині опрацьовується логічна структура інструментарію, яка вказує на виявлення яких властивостей предмета дослідження спрямовувати блок питань. Інструментарій соціо-екологічних досліджень включає анкети, бланки підприємств, звіти, плани, опитувальні листки, методики збирання даних і т.п. Важливо також мати розроблену логічну схему обробки первинної інформації.
Слід звернути увагу на складання робочого плану досліджень. Його призначення полягає в тому, що він упорядковує основні етапи дослідження згідно з програмою, календарними строками, матеріальними і людськими ресурсами. Бажано передбачити всі види робіт і ресурсних витрат та строків підготовки звітів про виконану науково-дослідну роботу.
При проведенні наукових досліджень з проблеми стійкого розвитку суттєву роль відіграють соціологічні дослідження. Розрізняють декілька етапів їх проведення: підготовчо-організаційні, збирання, обробки, аналізу інформації і підготовки висновків, впровадження рекомендацій (рис 3.11).
Особливу увагу слід звернути на перший етап, на якому розробляється програма та робочий план дослідження, обґрунтовується методика досліджень, розробляється система збирання первинних даних та обирається об’єкт досліджень. Помилки та прорахунки, допущені свідомо або несвідомо на цьому етапі, як правило, неможливо виправити.
Зміст та послідовність проведення робіт на етапах соціологічних досліджень можна звести до наступного:
Підготовчий чи підготовчо-організаційний етап:
перед програмне вивчення проблеми;
складання та затвердження робочого плану дослідження;
розробка та затвердження програми дослідження;
підготовка інструментарію (розробка анкет, бланків, інтерв’ю, карток аналізу документів, інструкцій інтерв’юерам, опитувачам та розмноження цих документів);
|
Рис. 3.11 — Етапи соціологічного дослідження
випробування, перевірка інструментарію (пілотне дослідження);
складання програм обробки даних.
Збирання та обробка інформації:
збирання інформації;
підготовка зібраних даних до обробки (відбракування, кодування, узагальнення відкритих відповідей, уведення в ЕОМ);
опрацювання одержаної інформації.
Аналіз та інтерпретація інформації:
аналіз результатів математичної обробки одержаної інформації;
розробка висновків та пропозицій (рекомендацій) за результатами соціологічного дослідження;
складання підсумкового документа соціологічного дослідження (інформації, інформаційної або аналітичної записки, звіту та додатків до нього).
Впровадження одержаних результатів у практику:
складання доповідної записки;
підготовка проекту документа стосовно заходів чи пропозицій за результатами дослідження.