100 М при продуктивності 10...60 м3/год.

Спосіб подавання бетонної суміші до місця укладання вибирають

на основі техніко-економічного співставлення варіантів.

Укладання і ущільнення бетонної суміші. До початку вкладання

бетонної суміші перевіряють якість виконання опалубки, її міцність і

правильність встановлення арматури.

Опалубку перед розміщенням арматури очищають від сміття, а пе-

ред вкладанням бетонної суміші промивають напірним струменем во-

ди. Поверхні сталевої і пластмасової опалубок покривають агдезійним

мастилом.

Основними способами укладання бетонної суміші є:

- кранами;

- бетонопомпами і пневмонагнітачами;

- бетоноукладачами;

- за допомогою технологічного транспорту (автобетонозмішувача-

ми).

При подаванні бетонної суміші за схемою „кран - переносний бун-

кер (баддя)” використовують стрілові крани.

Автомобільні крани рекомендується використовувати на невеликих

об’єктах бетонних і залізобетонних робіт.

Стрілові крани на гусеничному ходу можуть бути використані на

об’єктах шириною до 30 м і висотою до 20 м.

Організація і технологія будівельних робіт

130

Укладають бетонну суміш так, щоб виключити її розшарування;

висота вільного скидання не повинна перевищувати 2 м. Будівельними

нормами обмежується висота безперервного бетонування: для колон 5

м, для стін і перегородок – 3 м.

Технологія укладання бетонної суміші залежить від виду, розмірів

та положення конструкцій, кліматичних умов, устаткування, енерге-

тичних ресурсів, властивостей суміші. Укладають бетонну суміш

безперервно на весь об’єм конструкції чи в межах окремих ділянок

(блоків, ярусів). Залежно від розмірів блоку бетонування та викорис-

таних ущільнюючих засобів можуть застосовуватися такі способи

вкладання бетонної суміші: горизонтальними шарами, нахиленими

шарами і ступенями (рис. 4.11).

Для забезпечення монолітності конструкції верхній шар бетонної

суміші вкладають до початку схоплювання нижнього шару.

Товщина горизонтальних шарів залежить в основному від засобів

ущільнення. Так, при використанні ручних вібраторів товщина шару

не повинна перевищувати 1,25 довжини її робочої частини.

Рис. 4.11. Схеми бетонування конструкцій:

а – горизонтальними шарами; б – нахиленими шарами; в – ступенями; L, Нб –

розміри блоку бетонування; h – товщина шару вкладання бетону

Масивні споруди розділяють на блоки бетонування, що спричиня-

ється необхідністю попередження виникнення усадочних тріщин та

обмеження площі бетонування залежно від виробітку бетоноуклада-

льних механізмів та часу зчеплення цементу. Розміри та місцеполо-

ження блоків встановлюють з урахуванням конструктивного вирішен-

ня масиву та його армування.

Найбільший об’єм блоку визначається умовами укладання та твер-

діння бетону:

Організація і технологія будівельних робіт

131

Vmax = Fmax ·Hmax , (4.12)

де Fmax і Hmax. - максимально допустима площа і висота будівельного блоку

бетонування.

Висота блоку бетонування обмежується конструкцією опалубки і

приймається на практиці 3...6 м.

Головною умовою при визначенні максимальної площі будівельно-

го блоку є термін вкладання наступного шару до початку схоплюван-

ня бетонної суміші в раніше вкладеному нижче лежачому шарі:

,

( )

max

ш

г т тр вк з

h

П t t t к

F

⋅ − − ⋅

= (4.13)

де Пг - годинна інтенсивність вкладання бетонної суміші, м3/год; tсх - час від

моменту подачі води при приготуванні бетонної суміші до початку її твер-

діння, год; tтр - час транспортування бетонної суміші, год; tвк - час вкладання

бетонної суміші, год; кз - коефіцієнт запасу на організаційні втрати часу при

транспортуванні і вкладанні бетонної суміші, 0,8; hш - товщина шару вкла-

дання бетону, залежить від ущільнюючих засобів, м.

При відомій площі блоку бетонування визначається його довжина і

ширина.

Ущільнення бетонної суміші забезпечує щільність і однорідність

бетону і, як наслідок, його міцність і довговічність. Як правило, бе-

тонну суміш ущільнюють вібруванням протягом 30…100 с. Під дією

вібрації суміш розріджується, з неї виділяється повітря; при цьому

опалубна форма щільно заповнюється. Для ущільнення бетонної су-

міші використовують вібратори трьох типів: внутрішні (глибинні), по-

верхневі і зовнішні (рис. 4.12, 4.13).

Організація і технологія будівельних робіт

132

Рис. 4.12 Вібратори:

а, б – глибинні; 1 – електродвигун; 2 – гнучкий вал; 3 - вібронаконечник; 4 –

ручка; 5 – шланг; 6 – корпус

Внутрішні вібратори застосовують при бетонуванні різноманітних

конструкцій, ручні – при невеликих розмірах конструкцій, пакети віб-

раторів при бетонування масивних конструкцій.

Поверхневі вібратори використовують для бетонування плит пок-

риття, підлог, доріг. Зовнішні вібратори застосовують для бетонуван-

ня густо армованих тонкостінних конструкцій.

Рис. 4.13. Схеми ущільнення бетону

вібраторами:

а – глибинним; б - пакетним глибинним;

в – зовнішнім; г – поверхневим

Рис. 4.13. Схеми ущільнення бетону

вібраторами:

а – глибинним; б - пакетним глибинним;

в – зовнішнім; г – поверхневим

Отформатировано: Шрифт: 12 пт

Організація і технологія будівельних робіт

133

Для забезпечення однорідності ущільнення бетону ущільнення бе-

тонної суміші необхідно виконувати з перекриттям зон (рис. 4.14).

Зовнішня ознака достатнього ущільнення бетонної суміші – це від-

сутність її осідання і поява цементного молока.

Отформатировано: Шрифт: 12 пт

Для

вакууму

вібраціє

зико-ме

вакууму

вертика

ся дефо

Ваку

створю

вакууму

товуют

трубки,

Догл

безпече

хисту в

в жарку

Організація і техн

ефективної обр

ування, який д

єю суміші 10…2

еханічні властив

ування міцності

альної поверхні,

ормації усадки, п

уумування вико

ює розрідження п

ування. При вак

ть вакуум-щити

, плит перекритт

ляд за бетоном.

ення необхідної

від ударів і струс

у і вітряну погод

нологія будівельних

134

робки бетонної

озволяє видалит

20 % надлишково

ості бетону, а са

і 0,3…0,5 МПа,

прискорюється

підвищується мор

онують за допо

повітря, та повер

куумуванні тонк

и опалубки, мас

тя та підлог – вак

. Заходи з догляд

вологості і додат

сів. Для досягнен

ду відкриту його

Рз

с

1г

кт

х робіт

суміші викорис

ти з укладеної

ої води, це значн

аме: бетон досяга

що достатньо д

твердіння бетон

розостійкість.

омогою вакуум-у

рхневих чи внут

остінних констр

сивних конструк

куум-мати.

ду за бетоном пе

тної температури

ння необхідної во

поверхню не піз

Рис. 4.14. Схе

зон ущільнен

суміші:

1 – перекриття р

глибинного вібр

занурення вібрат

суміш

Рис. 4.14. Схема

зон ущільнення б

суміші:

1 – перекриття роб

глибинного вібрат

ка занурення вібра

тонну суміш

стовують метод

та ущільненої

но поліпшує фі-

ає відразу після

для розпалубки

ну, зменшують-

установки, яка

трішніх засобів

рукцій викорис-

кцій – вакуум-

ередбачають за-

и твердіння, за-

ологості бетону

зніше ніж через

ема перекриття

ня бетонної

робочих зон

ратора; 2 – точка

тора в бетонну

перекриття

бетонної

бочих зон

тора; 2 – точ-

атора в бе-

Отформати

Цвет шрифт

Отформати

Цвет шрифт

ировано: Шрифт: 1

та: Черный

ировано: Шрифт: 1

та: Черный

1 пт,

1 пт,

Організація і технологія будівельних робіт

135

2…3 години після вкладання суміші вкривають мішковиною або ша-

ром тирси, що постійно змочуються водою.

На бетонованих поверхнях необхідний вологісний режим підтри-

мують, поливаючи поверхню бетону і опалубки водою. Великі гори-

зонтальні поверхні можна покривати захисними плівками.

Тривалість підтримання вологісного режиму залежить від виду

цементу і температури довкілля; для бетонів на портландцементі – не

менше ніж 7 діб, на глиноземному цементі – не менше від 3 діб, для

бетонів на інших цементах – не менше за 14 діб. Недостатній вологіс-

ний режим викликає появу тріщин. Якщо температура повітря нижча

за +50С, поливання бетону не допускається. Забороняється поливання

кислотостійкого бетону. Цей бетон твердіє в повітряно-сухих умовах

за температур не нижчих, ніж +100С протягом 20 діб.

Розбирання опалубки допускається тільки після досягнення бето-

ном такої міцності, за якої бетонні поверхні та грані кутів не будуть

пошкоджуватись.

Виконання бетонних робіт в зимову пору. Якщо температури

близькі і нижчі за 0 0С, твердіння бетону сповільнюється, а під час

його замерзання повністю припиняється. Багаторазове заморожування

бетону на початку твердіння значно знижує його міцність. До моменту

замерзання міцність бетону повинна бути не меншою за 50% від його

проектної міцності, але не нижчою, ніж 5 МПа.

Основна вимога до бетонування взимку – створення такого темпе-

ратурно-вологісного режиму твердіння, за якого бетон до початку

його замерзання набуває потрібної міцності.

Існують різні способи захисту бетону від замерзання і підтримання

додаткової температури при його твердінні: спосіб термоса, паропрог-

рівання, електропрогрівання тощо. У всіх способах бетонну суміш го-

тують із нагрітих наповнювачів і води для одержання суміші з темпе-

ратурою 25…450С.

У способі термоса додатна температура бетону, що вкладений в

утеплену опалубку, забезпечується не тільки за рахунок теплоти су-

міші, а також за рахунок тепла, що виділяється цементом в процесі

його твердіння. Спосіб термоса рекомендується для використання при

бетонуванні масивних конструкцій.

За способом паропрогрівання опалубку роблять двошаровою і в

проміжок між шарами впускають пару. Температура прогрітого бето-

Організація і технологія будівельних робіт

136

ну повинна бути в межах 60…95 0С, при якій бетон через 48 годин на-

буває 70% проектної міцності.

У способі електропрогрівання використовують теплоту, яка виділя-

ється в бетоні при проходженні через нього електричного струму.

Найбільш поширеним є електродне прогрівання.

При електродному прогріванні через свіжо вкладений бетон пропу-

скають змінний струм напругою 50…110В, в результаті чого бетон на-

грівається і протягом 1,5…2 діб набирає міцність, достатню для зні-

мання опалубки. Для електропрогрівання використовують металеві

стержні або пластинчаті електроди, які заглиблюють у свіжевкладе-

ний бетон, при чому вони не повинні дотикатись до арматури.