- •Розділ 5. Многочлени.
- •§ 1. Комплексні числа.
- •§ 2. Подільність многочленів.
- •4. Властивості подільності многочленів.
- •§ 3. Корені многочленів.
- •§ 4. Розподіл дійсних коренів многочлена.
- •§ 6. Многочлени з багатьма невідомими.
- •4. Про системи алгебраїчних рівнянь. Розв’язком многочлена називається така система значень невідомих , яка перетворює многочлен в нуль, .
§ 2. Подільність многочленів.
1. Основні поняття та означення.
Одночленом називається добуток цілого
невід’ємного степеня невідомої
на число
–
,
,
.
Многочленом називається сума кількох одночленів:
.
Найбільший зі степенів невідомої
називається степенем многочлена і
позначається символом
;
числа
називаються коефіцієнтами многочлена;
коефіцієнт
при найбільшому степені невідомої
називається старшим коефіцієнтом, а
одночлен з найбільшим степенем невідомої
називається старшим членом; коефіцієнт
називається вільним членом. В цьому
розділі вивчаються многочлени з
комплексними коефіцієнтами, або, як
прийнято говорити в алгебрі, многочлени
над полем комплексних чисел
.
Будь-яке ненульове число розглядається
як многочлен нульового степеня, оскільки
його можна подати так:
;
число нуль є єдиним многочленом степінь
якого не визначений, бо
.
Два многочлени називаються рівними, якщо рівні їх коефіцієнти при однакових степенях невідомої .
Сумою двох многочленів
,
,
,
називається многочлен
,
для якого
,
,
причому при
коефіцієнти
слід покласти рівними нулеві.
Добутком многочленів
і
називається многочлен
,
коефіцієнти якого обчислюються за формулою
,
.
Звідси, зокрема, випливає, що степінь добутку двох многочленів дорівнює сумі степенів цих многочленів.
Легко перевірити, що число 0 як многочлен
(невизначеного степеня) в множині
многочленів відіграє роль нульового
елемента, а многочлен
є протилежним елементом для многочлена
.
Число 1 як многочлен нульового степеня
грає роль одиничного елемента. Крім
того, для операцій додавання та множення
многочленів справджуються властивості
асоціативності, комутативності та
дистрибутивності, оскільки ці операції
зводяться до операцій з комплексними
числами для яких вказані властивості
справджуються. Таким чином, сукупність
всіх многочленів над полем комплексних
чисел
утворює комутативне кільце з одиницею.
Наголосимо, що для жодного многочлена ненульового степеня оберненого елемента не існує, або, що те саме, ділення в кільці многочленів неможливе.
2. Алгоритм ділення з остачею. Для многочленів, як і для цілих чисел, існує алгоритм ділення з остачею.
Теорема про ділення з остачею. Для
будь-яких двох многочленів
і
існує єдина пара многочленів
і
,
що
,
(17)
до того ж
,
або
.
Доведення. Доведемо, що такі многочлени і існують. Нехай
.
Якщо
,
то можна покласти
,
і рівність (17) справджується.
Нехай
.
Покладемо
.
(18)
Позначимо степінь многочлена
через
,
а його старший коефіцієнт – через
.
Зрозуміло, що
.
Якщо
,
то покладемо
(181)
і позначимо степінь многочлена
через
,
а його старший коефіцієнт – через
.
Очевидно,
.
Якщо все ще
,
то покладемо
(182)
і т.д.
Оскільки степені многочленів
,
,…
спадають,
,
то після скінченного числа кроків
прийдемо до такого многочлена
,
,
(18к-1)
степінь
якого менший від
і на цьому процес закінчується.
Додамо почленно рівності (18), (181),…, (18к-1):
.
Звідси, позначивши
,
,
дістаємо рівність (17), до того ж .
Доведемо єдиність многочленів
і
.
Нехай існує ще одна пара многочленів
і
,
для яких
,
(19)
причому
.
Прирівняємо праві частини рівностей
(17) і (19):
.
(20)
Якщо
,
то степінь лівої частини рівності (4) не
менший від степеня
,
тоді як степінь правої частини менший
від степеня
,
що неможливо. Звідси,
,
тобто
,
а тоді і
,
або
.
Теорему доведено.
Викладений метод знаходження многочленів
та
для заданих многочленів
і
називається алгоритмом ділення
многочленів з остачею. Многочлен
називається часткою, а
– остачею від ділення многочлена
на многочлен
.
Якщо
,
то кажуть, що
ділиться на
без остачі.
Приклад. Поділити з остачею многочлен
на многочлен
,
,
.
3. Дільники многочлена. Многочлен
називається дільником многочлена
,
якщо
ділиться на
без остачі. В цьому випадку ще кажуть,
що
ділиться на
.
Теорема. Многочлен
є дільником многочлена
тоді і лише тоді, коли існує многочлен
такий, що
.
(21)
Доведення. Якщо є дільником многочлена , то рівність (21) випливає з рівності (17) при , причому за береться частка від ділення на .
Навпаки, нехай існує многочлен , який задовольняє рівність (21). Тоді з рівності (17) випливає, що частка від ділення на дорівнює , а остача дорівнює нулеві, що й означає, що є дільником многочлена .
