4. Твірна база і словотвірні засоби

Для творення похідного слова з мовних ресурсів відбирається необхідна твірна база і словотвірні засоби, які й реалізують словотвірний акт. Твірна база похідного слова – це найчастіше слово, рідше словосполучення, відмінково-прийменникова форма висловлювання.

До словотвірних засобів належить формант . Здебільшого це суфікси, префікси, постфікси, закінчення та інші компоненти, прилученням яких завершується словотвірний акт: пор. при березі – при +береж+ний (твірне при березі; формант складається із префікса при-, суфікса –н-, закінчення -ий; чергування г//ж).

В українській мові твірною базою можуть бути:

1. Цілі слова (повнозначні і службові): записати ← писати, ніде ← де, охати ← ох.

2. Прийменниково-відмінкові форми іменників (словоформи):

за морем → заморський; над вечір → надвечір’я; під горою → підгір’я; при Дунаї → придунайський.

3. Повні основи: добрий → по-доброму; село → сільський.

4. Складні слова: працездатний → працездатність; добродушний → добродушно.

5. Синтаксичні словосполучення: сині очі → синьоокий; високі гори → високогір’я.

6. Висловлювання: Люби мене – не покинь – ім’я Любимененепокинь.

5. Поняття про формант

Словотвірним формантом називається формальний матеріально виражений засіб, за допомогою якого творяться похідні слова, тобто це та частина слова, яка відсутня у словотвірній базі, а наявна у похідному слові.

Формант виражає словотвірне значення похідного слова. У сучасній українській літературній мові до формантів належать префікси, суфікси, постфікси або поєднання префікса, суфікса і постфікса, флексії тощо.

Наприклад: по-новому (від новий), відверто (від відвертий), ознайомлення (від ознайомити), гордощі (від гордий).

У формант включають і флексію.

6. Твірне слово. Словотвірна пара

Твірне слово (словосполучення) – це та одиниця, від якої утворюються похідні. Вона ще називається мотивуючою. Слова, що утворюються від твірних одиниць, називаються похідними або мотивованими.

Наприклад, м’ясистий ← м’ясо, ніжність ← ніжний, синява ← синій, по-нашому ← наш.

Твірне і похідне слово становлять словотвірну (дериваційну) пару:

читач ← читати, орденоносець ← орден носити.

Можливі випадки, коли до кожного похідного слова можна дібрати 2 твірні. Тоді говоримо про явище множинної (або подвійної) мотивації.

Наприклад:

перевтілення

<

перевтілити

втілення

неграмотність

<

грамотність

неграмотний

Обидві мотивації правильні.

7. Поняття твірної основи

Твірною (дериваційною, словотвірною) основою називають ту частину твірного слова, від якої твориться похідне слово, і яка повністю або у дещо видозміненому вигляді повторюється у похідному слові.

Твірну основу слід шукати шляхом «накладання» твірного слова на похідне; та частина, яка збігається, є спільною, і буде твірною основою.

Наприклад, похідні слова: весело← веселий,працелюб ← працю любити, дарунок ← дарувати, білосніжний ← білий сніг, всюдихід ← всюди ходити.

8. Морфонологічні явища при словотворенні

При словотворенні можуть відбуватися морфонологічні явища:

а) найпоширенішими є чергування голосних і приголосних (приголосні і голосні, що міняються в основах твірного і похідного слова): увечері ← вечір, безстрашний ← страх, вічний ← вік.

б) усічення – кінцеві відрізки основи твірного слова, що являють собою голосний чи приголосний або сполучення звуків, які відсікаються у структурі похідного слова: припухлий ← припухнути (-ну-), варення ← варити (-и-), декламатор ← декламувати (-ува-), збільшення ← збільшити (-и-), кислий ← киснути (-ну-).

в) накладання, тобто суміщення кінця і початку різних словотвірних частин, наприклад, твірної основи і суфікса: купецький ( від купець), одеський ( від Одеса), кавказький (від Кавказ), писар (від писати), читач (від читати).

г) накладання і чергування: моряцький (від моряк), товариський (від товариш).