7.3. Поняття про калькулювання. Види калькуляцій.
Калькуляція – це визначення собівартості одиниць продукції в цілому, або у розрізі окремих статей витрат. Основним призначенням калькуляції є отримання інформації про собівартість продукції. Таким чином, завданням калькуляції є визначення витрат, що припадають на одиницю продукції, яка призначена для реалізації.
Калькулювання собівартості продукції можна поділити на три етапи:
визначають собівартість всієї випущеної продукції;
визначають фактичну собівартість конкретного виду продукції;
визначають собівартість одиниці продукції.
В практичній роботі для визначення собівартості продукції використовують різні калькуляції. В залежності від мети і завдання калькуляції поділяють на директивні (попередні) та звітні. Директивні в свою чергу поділяються на нормативні, кошторисні, планові.
Нормативні калькуляції використовуються для визначення фактичної собівартості продукції на підставі науково обґрунтованих норм. Кошторисні калькуляції використовуються для визначення фактичної собівартості будівельно-монтажних робіт.
Планові складаються на підставі виробничих норм, які діють на даний період часу, що дозволяє визначити допустимий обсяг витрат на одиницю продукції.
На підставі планової калькуляції складається нормативна калькуляція.
За рівнем охоплення витрат калькуляцію поділяють на галузеві (відображають рівень собівартості продукції певного виду в конкретній галузі), повні – відображають витрати на виробництво та збут продукції; внутрішні - господарські калькуляції складаються на продукцію окремих цехів, як основного, так і допоміжного виробництва.
За характером виробництва калькуляції поділяють на: масові (періодичні) – складаються на певний період часу з метою розрахунку середньої собівартості одного виробу; індивідуальні складаються після завершення виробництва окремого замовлення або групи виробів; проміжні – складаються на окремих етапах робіт (у будівництві).
Тема 8. Облік господарських процесів
8.1. Сутність і склад господарських процесів підприємства.
Господарська діяльність будь-якого підприємства пов’язана з виконанням господарських процесів і операцій.
Господарський процес – це взаємодія матеріальних, технічних, трудових і фінансових ресурсів, в результаті якої створюється продукція, виконуються роботи чи надаються послуги.
Господарські процеси складаються з окремих господарських операцій.
Господарська операція – це дія, або подія, яка зумовлює зміни в структурі активів, зобов’язань та у власному капіталі підприємства. За економічним змістом господарські операції можна об’єднати в такі групи:
Господарські операції, пов’язані з процесом формування матеріально-технічних ресурсів підприємства (придбання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, землі, будинків);
Господарські операції, пов’язані зі споживанням цих ресурсів у процесі виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт та в інших господарських процесах;
Господарські операції, пов’язані з реалізацією продукції (робіт, послуг) підприємства.
Послідовність господарських процесів підприємства зображена на рисунку 8.1.
Рис. 8.1. Послідовність господарських процесів на підприємстві