
- •Тема 1. Загальні положення правової роботи суб’єктів господарювання
- •1. Вступ. Історія організації діяльності юридичних служб
- •Поняття та ознаки правової роботи, її суб’єкти
- •3. Особливості роботи юридичної служби суб’єкта господарювання
- •4. Поняття та основні функції юрисконсульта суб’єкта господарювання
3. Особливості роботи юридичної служби суб’єкта господарювання
При здійсненні суб’єктом господарювання своєї господарської та іншої діяльності завжди існує робота, яку має виконувати спеціальний структурний підрозділ – юридична служба.
Організація правової роботи – комплекс заходів, що здійснюються державними органами управління, посадовими особами з метою забезпечення суворого дотримання закону в усіх сферах діяльності. Проведення та організація правової роботи покладається на керівництво підприємств.
Словосполучення «правова робота» дає підстави говорити про діяльність, пов’язану із застосуванням права і спрямовану на правове забезпечення діяльності конкретного підприємства або установи.
Зазначені обставини дозволяють окреслити межі правової роботи як виду юридичної діяльності, яка охоплює різні сфери діяльності суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, а саме: виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; дають можливість визначити основні завдання правової роботи. Ці завдання полягають у такому:
- дотримання законності в діяльності суб'єктів господарювання;
- активне використання правових засобів для зміцнення господарського розрахунку та поліпшення економічних показників;
- забезпечення зберігання майна підприємства;
- захист прав і законних інтересів підприємств.
Виконання зазначених завдань вимагає не тільки знання законодавства, але й уміння організувати його реалізацію на практиці.
Відповідно до ст. 1 «Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації», затвердженого Постановою КМУ 26 листопада 2008 р. № 1040, у міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, на державному підприємстві, в установі, організації залежно від обсягу, характеру та складності правової роботи утворюється, як правило, в формі самостійного структурного підрозділу - юридичне управління (відділ, сектор, бюро, група тощо) або вводиться посада юрисконсульта відповідної категорії (далі - юридична служба).
Надання правової допомоги підприємству може здійснюватися на підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, який має ліцензію на здійснення юридичної практики, або з адвокатом, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим адвокатським об'єднанням.
Відомі і такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарських юридичних груп для обслуговування кількох територіально близьких підприємств однієї або кількох галузь, а також організацій обслуговування невеликих господарських органів однієї системи юридичною службою головного (найбільшого) підприємства.
Незалежно від профілю діяльності підприємства функції юридичної служби різних підприємств мають багато спільного. Та ми зосередимо свою увагу на особливостях роботи, притаманних юридичним службам малих підприємств – представників малого та середнього бізнесу.
Зазвичай на невеликих за кількістю працівників та об’ємом господарської діяльності підприємствах юридична служба складається лише з одного спеціаліста-юрисконсульта підприємства. Як правило, при нормальному ході господарської діяльності одного спеціаліста-юрисконсульта для вирішення правових питань підприємства достатньо. Сам термін «юрисконсульт» походить від латинського «jurisconsultus», що в перекладі означає «правознавець», тобто постійний консультант на підприємстві з практичних питань права, захисник інтересів цього підприємства в судових та інших інстанціях. Той факт, що всією правовою роботою малого підприємства займається один юрисконсульт, накладає свій відбиток на всю його діяльність.