9. Інформаційне поле.

Засоби масової інформації

У 1992 році відбулась презентація кабельної телекомпанії району. У 2003 році після перерви поновило роботу кабельне телебачення району. 1994 року створено газету «Злагода». У 1999 році при Свято-Троїцькому соборі було засновано видання журналу «Троєщина Православна».

Серед районних засобів масової інформації: газета «Вісник» (засновник: Деснянська районна у м. Києві рада та райдержадміністрація), «За київським часом» (засновник: Благодійний фонд «Дзвін надії»), «Троєщина» (засновник ПП «Вектор-М»).

Транспортне сполучення

Від початку будівництва масиву у генплані було заплановане будівництво лінії метро на Троєщину. На початку 1990-х років було розпочато спорудження Подільського моста, яким Подільсько-Воскресенська лінія метро мала зв'язати Троєщину з центром Києва. Тоді ж планувалося, що метро будуть будувати по центральній вулиці масиву — підземним способом вздовж проспекту Маяковського, де для неї був залишений транспортний коридор. Однак внаслідок недостатнього фінансування будіництво моста недовзі було призупинено. Щоб частково поліпшити транспортну проблему мешканців масиву, по вулиці Оноре де Бальзака до проспекту Ватутіна у 1993–2000 роках була побудована перша черга лінії швидкісного трамвая, яку згодом мали б продовжити до станції метро «Лівобережна». Однак недовзі плани міських властей знову змінилися, другу чергу трамвайної лінії від проспекту Ватутіна до «Лівобережної» так не і почали будувати. З 2004 року було відновлено будівництво Подільського моста, а лінію метро заплановано тепер побудувати по трасі швидкісного трамвая, закритій на початку 2009 року.

Терміни побудови метро на Троєщину щороку переносяться. У 2006 році мер Києва Леонід Черновецький заявляв про намір пустити метро вже 2007 року[2], у травні 2008 року напередодні позачергових виборів міського голови були поширені білборди з надписом «Метро на Троєщину — до 2011 року — Київська міська державна адміністрація гарантує»[3], проте вже в серпні 2009 року Черновецький заявив про можливість перенесення будівництва метро на Троєщину на пізніший термін. [4]. У грудні 2009 року «Київміськбуд» виграв тендер на будівництво ділянки Лівобережної лінії від вулиці Милославської до станції «Лівобережна», згідно з умовами якого лінію мають побудувати не пізніше 2019 року.

10. Об`єкти побуту.

Культура

Мережа закладів культури Деснянськогого району представлена: Централізованою бібліотечною системою, до якої входить 8 бібліотек (5 — для дорослих, 3 — для дітей); Київською дитячою школою мистецтв № 3, дитячою музичною школою № 24 з відділенням у с. Биківня; кінотеатрами «Росія» та «Флоренція», міським мистецьким навчальним закладом «Натхнення» Головного управління культури Київміськдержадміністрації, позашкільним закладом "Освітньо-культурний центр «Дивосвіт», "Центром естетичного виховання «Гармонія», Київською муніципальною українською академією танцю імені Сержа Лифаря та Київською дитячою школою мистецтв № 7.

В районі діють три клубні установи: будинок культури відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно», будинок культури в с. Троєщина та клуб Київського національного торговельно-економічного університету.

Бібліотеки

Деснянська Централізована бібліотечна система (ЦБС) утворена у 1988 році. До системи входять 5 бібліотек для дорослих і 3 для дітей.

Бібліотеки для дорослих: Центральна районна бібліотека № 141 (ЦРБ № 141) (вул. Драйзера, 6); Бібліотека імені Василя Кучера (вул. Курчатова, 9/21); Бібліотека імені Степана Олійника (вул. Жукова, 22); Бібліотека № 151 (вул. Радунська, 46а); Бібліотека-філіал № 1 (с. Биківня, просп. Броварський, 89а).

Бібліотеки для дітей: Бібліотека № 115 (вул. Бальзака, 28); Бібліотека імені Юрія Гагаріна (вул. Курчатова, 9/21); Бібліотека № 119 (вул. Жукова, 22).

Музеї

На території району діють музеї, які розташовані в навчальних закладах: музеї «Хата моєї бабусі» та «Історія Великої Вітчизняної Війни у фронтових долях земляків» діють у Центрі дитячої та юнацької творчості; «Музей партизанської слави» розміщений у Вищому комерційному училищі КНТЕУ; «Музей бойової слави 59-армії» діє у СЗОШ № 190; «Музей Слави та Пам'яті» — у СЗОШ № 238; „Етнографічний музей «Рідна хата»“ розташований у СЗОШ № 278; Музей з українознавства в СЗОШ № 250.

У 2005 році у СЗОШ № 119 відкрито світлицю на честь українського поета-фронтовика Платона Воронька.

На території поліграфічного підприємтва ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» діє поліграфічний музей. В бібліотеці імені Василя Кучера розташована кімната-музей Василя Кучера, де представлені матеріали, присвячені життю і творчості українського письменника. При науково-технічному центрі «Булат НВР» діє музей булатної зброї.

З 1967 року на території підприємства ЗАТ «Дарна» (колишній Дарницький шовковий комбінат) діє Музей трудової слави Дарницького шовкового комбінату.

Архітектура

Основна забудова на житловому масиві Лісовий здійснювалась у 1965—1973 роках за проектом архітекторів Петра Петрушенка і С. Д. Покришевського. Житловими вулицями Мілютенка, Шолом-Алейхема і Академіка Курчатова масив поділений на 8 прямокутних мікрорайонів; дев'ятий, обмежений проспектом Лісовим, вулицями Маршала Жукова і Космонавта Волкова має криволінійний обрис. Мікрорайони забудовані типовими житловими 5- і 9-поверховими будинками серії 1КГ-480, 1-461А, 1У-483 і 16-поверховоими будинками з вібропрокатних панелей. Загальна житлова площа масиву — 960 тисяч м². Орієнтація будівель забезпечує нормативну інсоляцію житлових приміщень. В громадських центрах мікрорайонів розміщені школи, дитячі дошкільні та культурно-побутові заклади. Для планування мікрорайонів характерні великі озеленені двори з спортивними та ігровими майданчиками.

У 1981 році розпочато будівництво житлового масиву Виґурівщина-Троєщина (архітектори Юрій Паскевич, Григорій Слуцький, Є. В. Фролов, Микола Дьомін, Валентин Єжов та інші; в розробці окремих мікрорайонів і житлових груп брали участь архітектори Вадим Гречина, Володимир Коломієць, В. Л. Суворов та інші). Новацією в київській архітектурі було барвисте розфарбування фасадів житлових будинків, що збагатило композицію мікрорайонів. У 1982—1987 роках масив мав назву Троєщина, сучасна назва — з 1987 року. Площа забудови — 3265 га, розрахункова чисельність населення — 280 тисяч жителів.

Забудова с. Биківня здійснювалась у 1949—1962 роках. Биківня налічує близько 500 житлових будинків і близько 3000 мешканців.

Пам'ятки археології, архітектури, історії та культури

Обеліск Пам'яті та Алея Пам'яті на честь 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні

В районі є 10 пам'яток історії, 1 пам'ятка архітектури, 2 пам'ятки археології та 13 пам'ятних знаків, дощок, обелісків.

Пам'ятки археології: Давньоруське городище «Літописний городець» XI—XII століття (с. Троєщина, вул. Карла Маркса); острів Муромець, давньоруське поселення XII століття.

Пам'ятка архітектури: Московський міст.

Пам'ятники та обеліски: Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», в якому стоїть пам'ятник жертвам сталінських репресій (с. Биківня); Обеліск Пам'яті та Алея Пам'яті на честь 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років; Пам'ятник «Сини Вигурівщини та Троєщини, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» (с. Троєщина, кладовище); Пам'ятник «Вічна пам'ять воїнам-троєщанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» (с. Троєщина, кладовище); два меморіальні знаки воїнам, загиблим в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років (територія військової частини АО231); Пам'ятник Олександру Марзеєву (вул. Попудренка, 50); Обеліск на пам'ять заводчан, які загинули на фронтах під час Другої світової війни 1941—1945 (вул. Магнітогорська, ВАТ «Київхімволокно»);

Пам'ятні знаки: на честь поріднення з містом Кіото (парк «Кіото», вул. Кіото, 19); на честь міста-побратима Братислави (вул. Братиславська, 44/2), на честь міста-побратима Анкара (просп. Маяковського і вул. Сабурова); льотчикам винищувального Гвардійського авіаційного полку, що загинули в боях Великої Вітчизняної війни біля селища Троєщина (кладовище с. Троєщина); борцям за свободу та незалежність України (вул. Бальзака).

Анотаційні та меморіальні дошки: Георгію Жукову (вул. Жукова, 15 і 51); Шолом-Алейхему (вул. Шолом-Алейхема, 15); Миколі Лаврухіну (вул. Лаврухіна, 7); Миколі Матеюку (вул. Матеюка, 2); Борису Кудрявцеву (кладовище с. Троєщина); Сергію Лифарю (вул. Данькевича, 4а), Феліксу Соболєву (вул. Кіото, 27), Миколі Попудренку (вул. Попудренка, 26/9), Андрію Кіпріанову (вул. Мурманська, 5).

Пам'ятник жертвам сталінських репресій (с. Биківня)

Парки

На території району розташовані: парк «Дружби народів», парк «Кіото», паркова зона між проспектом Генерала Ватутіна і вулицею Миколи Закревського, парк біля ВАТ «Київхімволокно», парк вздовж вулиці Попудренка, парк «Деснянський» (паркова зона між 3 і 4 мікрорайонами), паркова зона по вулиці Сабурова, паркова зона по проспекту Володимира Маяковського, парк «Молодіжний» (12 мікрорайон), Всеукраїнський парк пам'яті борцям за свободу і незалежність України, парк пам'яті жертвам Чорнобильської катастрофи (біля кінотеатру «Флоренція»).