Питання семінарського заняття № 12

1. Поняття, сутність та критерії юрисдикції адміністративних судів.

2. Сутність підсудності адміністративних справ.

3. Предметна підсудність адміністративних справ.

4. Альтернативна підсудність адміністративних справ.

5. Виняткова підсудність адміністративних справ.

6. Територіальна підсудність адміністративних справ.

7. Виняткова підсудність адміністративних справ.

8. Інстанційна підсудність адміністративних справ.

9. Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог.

Нормативно−правові акти

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30. – Ст. 141.

2. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. − 2005. − № 35-36. − Ст. 446; Відомості Верховної Ради України. − 2005. − № 37. − Ст. 446.

3. Про судоустрій і статус суддів України : Закон України від 7 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. − № 41, № 41-42; № 43; № 44-45. − Ст. 529.

Спеціальна література

1. Конституція України: Науково-практичний коментар / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво “Право”; К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 808 с.

2. Кодекс адміністративного судочинства України : наук.-практ. комент. / [Армаш Н.О., Бандурка О.М., Басов А.В. та ін.] ; за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. А.Т. Комзюка. − К. : Прецедент ; Істина, 2009. − 823 с.

3. Кодекс адміністративного судочинства України : науково-практичний коментар / [Банчук О.А., Коліушко І.Б., Корнута Р.І.] ; за заг. ред. Р.О. Куйбіди (видання друге, доповнене). − К. : Юстініан, 2009. − 976 с.

4. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

5. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч. у двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б.Авер’янов (голова). – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. – 584 с.

Змістовний модуль іv «зміст адміністративного процесу» тема № 13 «позов в адміністративному процесі»

Лекція:	4 години
Семінарське заняття:	2 годин
Самостійна робота:	2 години
Всього:	12 годин

Адміністративний позов, як правова категорія, що належить до основних інститутів процесуально-правової науки може розглядатися у декількох, але принципово не суперечливих аспектах.

Перш за все, адміністративний позов – це конституційна гарантія судового захисту прав і свобод людини і громадянина судом (ст. 55 Конституції України). Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України).

Отже, адміністративний позов втілює у собі право зацікавленої особи на порушення адміністративної справи в суді і судової діяльності на захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Тому, позаяк подання адміністративного позову обумовлює розв’язання публічно-правового спору по суті, такий позов необхідно визнати процесуально-правовим засобом захисту законних прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

По-друге, адміністративний позов представляє собою різновид звернення фізичної або юридичної особи до державного органу (зокрема, до адміністративного суду). Безпосередньо поняття “звернення” знайшло своє правове закріплення і тлумачення у Законі України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону звернення громадян слід розуміти як викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Дійсно адміністративний позов – це письмове звернення до адміністративного суду, яким ініціюється розгляд і вирішення адміністративно-правового спору, змістом якого є реальне або уявне порушення прав і законних інтересів невладних суб’єктів публічно-правових відносин з боку органів або їх посадових осіб, які наділені владно-управлінськими повноваженнями.

Цілком природно, що поняття адміністративного позову у КАС України відтворено саме як звернення. Отже, адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України).

По-третє, оскільки після прийняття судом адміністративного позову до розгляду, порушується адміністративна справа, можна стверджувати, що його (позов) слід вважати процесуальним засобом порушення адміністративної справи у суді.

По-четверте, адміністративний позов є документальним вираженням претензій позивача звернених через адміністративний суд до відповідача, оформлених і поданих відповідно до правил КАС України. Тобто, адміністративний позов – це урегульована нормами адміністративного процесуального права форма вимог позивача, які пред’являються у порядку передбаченому процесуальним законом.

Розкривши таким чином юридичну природу адміністративного позову, доходимо висновку про його практичну значущість для адміністративного процесу, яка полягає у тому, що саме завдяки йому стає можливим здійснення фізичними та юридичними особами конституційного права на судовий захист від протиправних дій (бездіяльності) та рішень суб’єктів владних повноважень.